Зображення обкладинки

Українська серія інтерв’ю «Сили майбутнього»: безпілотні наземні транспортні засоби для оборони України (частина 2)

Піктограма годинника 3 хв читання
11 травня 2026 р.

Зміст

11 травня 2026 року Максим Чеботарьов, координатор Програми партнерства США–Україна в Transatlantic Dialogue Center, провів інтерв’ю з Ігор Шмирьов, керівником напряму БНТЗ у Brave1. 

Brave1 — це підтримувана урядом України платформа оборонних технологій , створена для прискорення розробки, тестування та впровадження інновацій, що посилюють спроможності України на полі бою. Вона є єдиним координаційним центром, який допомагає поєднати розробників оборонних технологій із потребами сектору безпеки й оборони та підтримує рішення — від ранніх ідей до практичного застосування.

Контекст

Високоінтенсивна війна в Україні розширила «простір ураження» далеко за межі безпосередньої лінії фронту. Дрони забезпечують безперервне спостереження й швидкі високоточні удари, створюючи де-факто «зону ураження» , де звичайні переміщення — ротації, рейси постачання та евакуації — можуть бути так само небезпечними, як і безпосередній бій.

Зміст

У цьому середовищі безпілотні наземні комплекси (БНК) переходять із нішевої спроможності до дедалі звичнішого інструменту. Замість того щоб бути футуристичним доповненням, вони застосовуються для практичних завдань на полі бою: утримання позицій, зменшення ризику на найнебезпечніших маршрутах і евакуації поранених, коли залучати людей уже неможливо.

Ключові висновки

Зображення обкладинки
  • Стратегічна мета, орієнтована на людину: Основна місія БНТЗ — замінювати особовий склад під час виконання завдань із високим рівнем ризику на полі бою, щоб мінімізувати втрати та підвищити шанси на виживання.
  • Компенсація чисельної переваги противника: Оскільки Україна не має таких великих людських резервів, як ворог, інновації та робототехніка розглядаються як єдиний спосіб воювати на рівних.
  • Швидкий розвиток сектору: Україна лише за чотири роки створила з нуля потужну індустрію БНТЗ — попри постійні обстріли та проблеми критичної інфраструктури, зокрема перебої з електропостачанням.
  • Провідна роль логістики: Логістика нині є найрозвиненішою сферою: у деяких бригадах роботи вже виконують до 90% усіх місій із постачання, перевозячи їжу, боєприпаси та спорядження.
  • Спеціалізована медична евакуація: Спеціалізовані евакуаційні роботи з «м’якою» підвіскою та захисними капсулами дають змогу швидко рятувати поранених військових, не ризикуючи життям інших бійців підрозділу чи водіїв звичайних транспортних засобів.
  • Дистанційна інженерія: Роботів дедалі частіше використовують для небезпечних завдань: мінування, розмінування, прокладання колючого дроту та керування екскаваторами з дистанційним управлінням.
  • Оборонні та бойові спроможності: БНТЗ, оснащені турелями або протитанковим озброєнням, можуть тривалий час утримувати оборонні рубежі; в одному випадку робот утримував позицію майже два місяці, тоді як оператор перебував на безпечній відстані.
  • Мала протиповітряна оборона: Автоматизовані турелі на кшталт «Khyzhak» (з укр. — «хижак») застосовують для знищення FPV-дронів і баражувальних боєприпасів Shahed за допомогою оптичних, акустичних і радарних сенсорів.
Зображення обкладинки
  • Стандарти автоматизації рівня 4: Україна працює над запровадженням моделі автоматизації «рівня 4», за якої більшість процесів автоматизована, але остаточне рішення про рух, відкриття вогню чи підрив завжди ухвалює оператор.
  • Зміна ролей військовослужбовців: НРК не усувають потреби у військовослужбовцях, але переводять їх зі штурмових ролей у ролі операторів, інженерів і техніків, виводячи з безпосередньої «зони ураження».
  • Нові структури підрозділів: Військо формує спеціалізовані роботизовані батальйони (наприклад, NC13 у 3-й штурмовій бригаді) та інтегрує НРК у чинні підрозділи, щоб замінити традиційні логістичні транспортні засоби, як-от пікапи.
  • Показник «E-points»: Успіх вимірюють за допомогою статистичної системи «E-Points», яка відстежує ефективність БНТЗ за кількістю місій, доставленим тоннажем і близькістю до лінії фронту.
  • Доктринальна інтеграція для партнерів: Ключовий урок для НАТО та європейських партнерів — нагальна потреба формально включити роботизовані підрозділи до військової доктрини; інакше фінансування та підготовка й надалі відставатимуть.
  • Компонентна незалежність: Існує стратегічна потреба розробити альтернативи компонентам китайського виробництва, які нині використовують у багатьох дронах і роботизованих системах.
  • Спільне масштабування (спільне виробництво): Україна закликає створювати спільні підприємства з європейськими виробниками та компаніями автомобільної промисловості, поєднуючи виробничий потенціал Європи з перевіреним у боях досвідом України.
  • Зв’язок і радіоелектронна боротьба: Через інтенсивне радіоелектронне придушення галузь переходить від стандартного радіозв’язку до інтеграції Starlink і керування через оптоволокно, щоб забезпечити надійний зв’язок в умовах активної протидії.

Погляди, думки та позиції, висловлені в інтерв’ю й опубліковані на цьому сайті, належать виключно спікерам і не обов’язково відображають погляди Transatlantic Dialogue Center, його комітетів чи афілійованих організацій. Основні висновки наведено для інформування дискусії й вони не є офіційними політичними позиціями.

Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську