Українська серія інтерв’ю «Сили майбутнього»: безпілотні наземні транспортні засоби для оборони України (частина 2)

У цьому середовищі безпілотні наземні комплекси (БНК) переходять із нішевої спроможності до дедалі звичнішого інструменту. Замість того щоб бути футуристичним доповненням, вони застосовуються для практичних завдань на полі бою: утримання позицій, зменшення ризику на найнебезпечніших маршрутах і евакуації поранених, коли залучати людей уже неможливо.

Ключові висновки

• Стратегічна мета, орієнтована на людину: Основна місія БНТЗ — замінювати особовий склад під час виконання завдань із високим рівнем ризику на полі бою, щоб мінімізувати втрати та підвищити шанси на виживання.
• Компенсація чисельної переваги противника: Оскільки Україна не має таких великих людських резервів, як ворог, інновації та робототехніка розглядаються як єдиний спосіб воювати на рівних.
• Швидкий розвиток сектору: Україна лише за чотири роки створила з нуля потужну індустрію БНТЗ — попри постійні обстріли та проблеми критичної інфраструктури, зокрема перебої з електропостачанням.
• Провідна роль логістики: Логістика нині є найрозвиненішою сферою: у деяких бригадах роботи вже виконують до 90% усіх місій із постачання, перевозячи їжу, боєприпаси та спорядження.
• Спеціалізована медична евакуація: Спеціалізовані евакуаційні роботи з «м’якою» підвіскою та захисними капсулами дають змогу швидко рятувати поранених військових, не ризикуючи життям інших бійців підрозділу чи водіїв звичайних транспортних засобів.
• Дистанційна інженерія: Роботів дедалі частіше використовують для небезпечних завдань: мінування, розмінування, прокладання колючого дроту та керування екскаваторами з дистанційним управлінням.
• Оборонні та бойові спроможності: БНТЗ, оснащені турелями або протитанковим озброєнням, можуть тривалий час утримувати оборонні рубежі; в одному випадку робот утримував позицію майже два місяці, тоді як оператор перебував на безпечній відстані.
• Мала протиповітряна оборона: Автоматизовані турелі на кшталт «Khyzhak» (з укр. — «хижак») застосовують для знищення FPV-дронів і баражувальних боєприпасів Shahed за допомогою оптичних, акустичних і радарних сенсорів.

• Стандарти автоматизації рівня 4: Україна працює над запровадженням моделі автоматизації «рівня 4», за якої більшість процесів автоматизована, але остаточне рішення про рух, відкриття вогню чи підрив завжди ухвалює оператор.
• Зміна ролей військовослужбовців: НРК не усувають потреби у військовослужбовцях, але переводять їх зі штурмових ролей у ролі операторів, інженерів і техніків, виводячи з безпосередньої «зони ураження».
• Нові структури підрозділів: Військо формує спеціалізовані роботизовані батальйони (наприклад, NC13 у 3-й штурмовій бригаді) та інтегрує НРК у чинні підрозділи, щоб замінити традиційні логістичні транспортні засоби, як-от пікапи.
• Показник «E-points»: Успіх вимірюють за допомогою статистичної системи «E-Points», яка відстежує ефективність БНТЗ за кількістю місій, доставленим тоннажем і близькістю до лінії фронту.
• Доктринальна інтеграція для партнерів: Ключовий урок для НАТО та європейських партнерів — нагальна потреба формально включити роботизовані підрозділи до військової доктрини; інакше фінансування та підготовка й надалі відставатимуть.
• Компонентна незалежність: Існує стратегічна потреба розробити альтернативи компонентам китайського виробництва, які нині використовують у багатьох дронах і роботизованих системах.
• Спільне масштабування (спільне виробництво): Україна закликає створювати спільні підприємства з європейськими виробниками та компаніями автомобільної промисловості, поєднуючи виробничий потенціал Європи з перевіреним у боях досвідом України.
• Зв’язок і радіоелектронна боротьба: Через інтенсивне радіоелектронне придушення галузь переходить від стандартного радіозв’язку до інтеграції Starlink і керування через оптоволокно, щоб забезпечити надійний зв’язок в умовах активної протидії.

The views, thoughts, and opinions expressed in the interview and published on this site belong solely to the speakers and do not necessarily reflect the views of the Transatlantic Dialogue Center, its committees, or affiliated organizations. The key takeaways are provided to inform discussion and do not represent official policy positions.

Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську