4 хв читанняОскільки тривають масштабні ініціативи ЄС щодо України та Росії, це вирішальний момент для депутатів Європейського парламенту, аби продемонструвати лідерство, просуваючи невідкладні заходи щодо безпеки України та її вступу до ЄС, де активніша участь може мати відчутний вплив:
Репараційна позика дозволила б залучити €140 млрд для України, використовуючи прибутки від заморожених російських суверенних активів як заставу — план, підтриманий Європейською комісією, Європейським парламентом та партнерами G7, який не потребує нових коштів платників податків ЄС.
Чому це важливо: За умов невизначеності щодо допомоги США використання заморожених російських активів або спільні запозичення на рівні ЄС залишаються єдиним переконливим способом підтримувати військову допомогу Україні.
Поточний виклик: Бельгія побоюється самостійно нести юридичні та фінансові ризики, тому переконала держави-члени на засіданні Європейської ради 23 жовтня відкласти схвалення до грудня 2025 року. Деякі держави-члени також занепокоєні тим, що за потенційно залучені кошти Україна закуповуватиме лише озброєння американського виробництва.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту закликати держави-члени, зокрема шляхом ухвалення спеціальної резолюції на пленарному засіданні, взяти на себе спільні ризики та надати юридичні гарантії, а також ухвалити остаточне рішення про схвалення на грудневому засіданні Європейської ради 2025 року. Депутатам Європейського парламенту також рекомендується виступати за пряме використання заморожених російських активів та/або спільні запозичення на рівні ЄС для створення довгострокового, передбачуваного пакета допомоги Україні.
У жовтні Україна завершила скринінг свого законодавства на відповідність acquis communautaire ЄС. У своєму останньому звіті в межах Пакета розширення Європейська комісія підтвердила, що Україна виконала умови, необхідні для відкриття кластерів 1, 2 і 6. Очікується, що решта три будуть готові до кінця 2025 року. Однак вето Угорщини блокує формальне відкриття кластерів, спонукаючи Україну проводити неформальні консультації з Європейською комісією як тимчасовий шлях уперед.
Поточний виклик: Вето Угорщини гальмує інтеграцію України до ЄС попри її значний прогрес у виконанні критеріїв вступу.
Чому це важливо: Україна повністю готова до наступних кроків, але для просування вперед необхідна політична воля ЄС. Тривалі затримки та відсутність альтернативних механізмів позбавляють Україну важелів впливу й контролю ЄС у впровадженні реформ та ризикують підірвати суспільну підтримку вступу України.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту підтримати «випереджальну ініціативу» щодо початку неформальних переговорів без офіційного відкриття кластерів вступу. Це забезпечить подальше зближення України з ЄС, послідовні неформальні консультації з інституціями ЄС та ефективніше впровадження реформ. Депутати Європейського парламенту також можуть боротися за негайне включення України як асоційованої країни до більшості секторальних політичних програм, використовуючи як приклад успішний досвід Європейського оборонного фонду.
19 держав-членів ЄС подали заявки на позики в межах інструменту SAFE обсягом €150 млрд, ухваленого Радою ЄС у травні 2025 року, для підтримки військових закупівель та інвестицій в оборонну промисловість. Україна не може отримувати фінансування ЄС, але може виступати субпідрядником у спільних підприємствах (нещодавно держава частково відкрила експорт озброєнь), якщо держави-члени включать її до своїх Європейських планів інвестицій в оборонну промисловість.
Чому це важливо: Після припинення оборонної допомоги США Україна стикається з неминучим дефіцитом озброєнь, що загрожує як її обороні, так і безпеці Європи. Держави-члени також можуть отримати вигоду від здобуття перевірених у боях передових українських спроможностей.
Поточний виклик: Багато держав ЄС надають пріоритет розвитку власних оборонних промисловостей у межах SAFE, не беручи до уваги участь України.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту чинити тиск на 19 заявників SAFE, аби вони включили Україну до своїх Європейських планів інвестицій в оборонну промисловість до 30 листопада 2025 року. Якщо терміни буде пропущено, вони могли б: 1) передати Україні наявне озброєння, а згодом поповнити запаси за рахунок позик SAFE, 2) передати Україні як допомогу нове обладнання, закуплене за фінансування SAFE, 3) використати позики SAFE для закупівлі українського озброєння та передати його Україні як допомогу за «данською моделлю».
Європейська служба зовнішніх справ (ЄСЗС) підготувала проєкт декларації, щоб легітимізувати висадку на судна «тіньового флоту» Росії. План передбачає двосторонні угоди між ЄС і державами прапора, що дозволятимуть заздалегідь санкціоновані висадки для проведення інспекцій.
Чому це важливо: Тіньовий флот Росії допомагає обходити санкції ЄС щодо нафти та в жовтні слугував платформами для запуску дронів, що спричинили тимчасове закриття аеропортів у деяких державах ЄС.
Поточний виклик: Подальша безконтрольна діяльність флоту підірве всі 19 пакетів санкцій ЄС та уможливить подальші гібридні атаки, створюючи загрозу для європейської безпеки.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту підтримати ухвалення декларації у своїх державах, яке, як очікується, буде завершено до кінця листопада та схвалено на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС. Після цього депутати Європейського парламенту мають виступати у своїх країнах за надання Раді ЄС повноважень вести переговори щодо угод про висадку від імені держав-членів, що спростить перемовини з державами прапора та посилить роль ЄС як згуртованого актора.
У квітні 2024 року ЄС ухвалив Директиву 2024/1226, яка встановлює криміналізацію порушень санкцій і підтверджує відданість Союзу суворому та однаковому застосуванню своєї санкційної політики.
Чому це важливо: Ефективне та послідовне застосування запобігатиме подальшому обходу санкцій і посилить довіру до ЄС. Директива гармонізує правові стандарти й установлює процедури та інструменти, які держави-члени мають запровадити для забезпечення ефективного застосування.
Поточний виклик: За однорічного терміну лише дві держави-члени виконали вимоги, тоді як решта двадцять п’ять — ні; Комісія розпочала процедури щодо порушення законодавства проти інших, деякі з яких оскаржують оцінку свого прогресу.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту домагатися повного й швидкого впровадження у своїх країнах, наголошуючи на наслідках пропущених термінів, а саме застосуванні Комісією засобів примусу та посиленні економічної стійкості Росії й її воєнних зусиль.
16 липня 2025 року Європейська комісія представила свій проєкт Багаторічної фінансової рамки (БФР) на 2028–2034 роки, запровадивши ініціативу «Резерв для України» (виділення до €100 млрд, €14,3 млрд щороку). Організації громадянського суспільства із Західних Балкан, України та Молдови також пропонують включити до нової БФР спеціальний «пакет розширення», що передбачає потужний IPA IV (€30 млрд) і механізм переходу до вступу.
Чому це важливо: Ініціатива «Резерв для України» забезпечила б довгострокове, стабільне фінансування відновлення, реформ і оборони України, покриваючи її щорічний дефіцит бюджету в $35–40 млрд. Так само спеціальна бюджетна лінія розширення з надійним фінансуванням країн-кандидатів на основі результативності посилила б реформи та підтвердила б відданість ЄС їхній інтеграції.
Поточний виклик: Деякі держави-члени можуть зрештою не захотіти створювати в бюджетному плані окрему довгострокову лінію фінансування для України через фіскальні та внутрішньополітичні міркування.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту підтримати пропозицію Комісії щодо БФР, схваливши «Резерв для України» як спеціальний інструмент фінансування, а також виступати за «пакет розширення», щоб забезпечити стабільне, стратегічне фінансування для всіх країн-кандидатів.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
