2 хв читанняЦе дослідження зосереджене на потенційних наслідках відновлення транзиту російського природного газу через
Україну — сценарію, який дедалі частіше обговорюють у контексті поточних мирних
переговорів між Києвом і Москвою. У дослідженні оцінюється, чи відповідатиме такий крок
національним інтересам України та ширшим пріоритетам енергетичної безпеки Європи.
Після завершення строку дії угоди про транзит газу між «Нафтогазом», національною
енергетичною компанією України, та російським «Газпромом» наприкінці 2019 року Україна офіційно припинила транзит
російського газу до ЄС із 1 січня 2025 року. Це рішення стало значним зрушенням у
європейському енергетичному ландшафті.
Хоча припинення транзиту спричинило економічні втрати для України, воно також призвело до
істотного послаблення позицій Російської Федерації на європейському енергетичному ринку.
Це, своєю чергою, зменшило спроможність Кремля використовувати енергетичні ресурси як політичний інструмент.
Геополітичні зміни: Російська агресія проти України, що триває, у поєднанні із
зусиллями Європейського Союзу (ЄС) диверсифікувати свої джерела енергії призвела до значного
скорочення імпорту російського газу. Зокрема, частка імпорту російського газу зменшилася з 41%
загального обсягу постачання ЄС у 2020 році до лише 9% у 2023 році. Припинення транзиту газу через Україну на
початку 2025 року не спричинило суттєвих порушень енергетичної безпеки Європейського
Союзу. Однак воно призвело до втрати Російською Федерацією доходів від продажу газу.
Економічні наслідки для України: Припинення транзиту коштуватиме Україні до $1 мільярда на рік у вигляді
втрачених доходів. Крім того, станом на квітень 2025 року запаси газу скоротилися лише до 0.7 мільярда кубометрів
через спричинене російськими атаками зниження внутрішнього видобутку, що призвело до зростання витрат на
імпорт газу для України.
Альтернативні сценарії транзиту газу: Розглядаються сценарії використання азербайджанського газу, прямого бронювання
європейськими компаніями транзитних потужностей або стратегічної співпраці щодо використання українських
підземних сховищ газу, проте кожен із них стикається з технічними, правовими чи геополітичними
перешкодами.
This publication was compiled with the support of the International Renaissance Foundation. It’s content is the exclusive responsibility of the authors and does not necessarily reflect the views of the International Renaissance Foundation.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
