Наступний розділ ЄС: економічні, політичні та безпекові здобутки від вступу України

1.2. Зміцнення робочої сили ЄС: цінність включення українців до вільного руху робочої сили

Поширене хибне уявлення в ЄС щодо вступу України:

ЄС уже несе фіскальні витрати на підтримку українців, які проживають у ЄС, тоді як вступ України може призвести до більших потоків трудової міграції та посилення конкуренції за певні робочі місця.

Поширене хибне уявлення в ЄС щодо вступу України:

ЄС уже несе фіскальні витрати на підтримку українців, які проживають у ЄС, тоді як вступ України може призвести до більших потоків трудової міграції та посилення конкуренції за певні робочі місця.

Ключові переваги вступу України до ЄС:

1.3. Енергетичний та зелений потенціал України: каталізатор сталої Європи

Поширене хибне уявлення в ЄС щодо вступу України:

Спроможність України робити внесок в енергетичну безпеку ЄС обмежена пошкодженням її енергетичної інфраструктури внаслідок війни та невеликими потужностями відновлюваної енергетики.

Ключові переваги вступу України до ЄС:

• Нарощування потужностей ЄС у відновлюваній енергетиці. Україна має значний потенціал відновлюваної енергетики: оціночні потужності становлять 83 ГВт сонячної та 688 ГВт вітрової енергетики. У 2025 році відновлювані джерела становили 20,4% встановленої потужності виробництва електроенергії, а з 2022 року додано 3 ГВт відновлюваної енергетики, хоча воєнні обмеження роблять ці показники мінливими. Вступ України може допомогти ЄС досягти цілі 45% відновлюваних джерел до 2030 року та зменшити залежність ЄС від імпорту енергії (57% у 2024 році).
• Зміцнення енергетичної безпеки Європи. Синхронізація України з ENTSO-E розширила двосторонню торгівлю електроенергією, збільшивши перетоки на 77% у 2021–2023 роках. Інтеграція України до внутрішнього енергетичного ринку ЄС як держави-члена, а не зовнішнього постачальника, забезпечила б доступ до диверсифікованих і надійних джерел енергії, підвищила стійкість мережі та допомогла знизити витрати на енергію. 
• Використання українських рішень для пом’якшення наслідків блекаутів. Блекаути в Португалії, Іспанії та Німеччині підкреслюють зростання ризиків порушення роботи електромереж у ЄС. Спираючись на досвід роботи в умовах безперервних атак із 2022 року, Україна розвинула спроможності до швидкого відновлення, резервної генерації та реагування на кризи, що можуть зміцнити енергетичну стійкість Європи.
• Використання газової інфраструктури України для зміцнення енергетичної стійкості ЄС. Потужність підземних газосховищ України обсягом 30 млрд куб. м — третя за величиною у світі та еквівалентна 29% загального обсягу ЄС — могла б збільшити сховища ЄС на 10% і допомогти стабілізувати ціни. Станом на кінець 2025 року близько 200 іноземних нерезидентних суб’єктів зберігали газ в Україні, а деякі європейські держави (наприклад, Чехія) вже визнають надійність системи в умовах війни.
• Прискорення переходу ЄС до зеленого водню та біометану. За умови повного освоєння оціненого потенціалу відновлюваної енергетики Україна могла б до 2050 року постачати до 1,7 мільйона тонн зеленого водню щороку та 21,8 млрд куб. м біометану на рік — приблизно вчетверо більше за поточне виробництво ЄС, підтримуючи цілі ЄС щодо нульових викидів і зміцнюючи конкурентоспроможність Європи у сфері чистої енергії.

1.4. Не загроза, а партнер: цінність українського сільського господарства для Європи

Поширене хибне уявлення в ЄС щодо вступу України:

Вступ України принесе обмежені вигоди, водночас суттєво тиснутиме на сільськогосподарський бюджет ЄС, зокрема через очікувані високі виплати за CAP (7–10 млрд євро на рік), а також на стабільність ринку.

Ключові переваги вступу України до ЄС:

• Стимулювання давно назрілої реформи CAP. Вступ України узгоджується з давно обговорюваною реформою CAP у бік посилення підтримки малих і середніх господарств та може її пришвидшити. Пропозиція Комісії щодо MFF на 2028–2034 роки відображає цей зсув і зменшує бюджетний пакет CAP на 15% (до 295 млрд євро), через що оцінки, засновані на чинній CAP, дедалі більше втрачають актуальність. Навіть за чинними правилами побоювання, що Україна відволікатиме кошти CAP, перебільшені: лише близько 20% її сільськогосподарських земель (≈5 мільйонів гектарів) мають право на субсидії, а в її аграрному секторі домінують великі агробізнеси (10 000–100 000 гектарів), які мають обмежену потребу в підтримці.
• Зміцнення стратегічної автономії ЄС у продовольчих системах. Україна може допомогти зменшити залежність ЄС від зовнішніх постачальників рослинних білків і ключової сільськогосподарської сировини. ЄС виробляє лише 3 мільйони тонн сої за попиту в 35 мільйонів тонн, тоді як щорічний обсяг виробництва сої в Україні понад 6 мільйонів тонн робить її стратегічним партнером у подоланні цього дефіциту. Це зміцнило б продовольчу безпеку, підтримало Стратегію ЄС щодо білка та диверсифікувало ланцюги постачання агропродовольчої продукції.
• Розвиток інтегрованих європейських ланцюгів створення вартості. Виробництво Україною зернових, олійних культур і кормових компонентів доповнює агропродовольчі сектори ЄС із вищою доданою вартістю. Разом масштабне виробництво України та передова переробка й логістика ЄС створили б інтегровані континентальні ланцюги створення вартості, зміцнили продовольчу безпеку і стійкість ланцюгів постачання за обмеженого ризику порушення ринку.
• Посилення глобального лідерства ЄС у сільському господарстві. Оскільки значна частка українського аграрного експорту, передусім зерна, орієнтована на світові ринки, вступ України зміцнив би позиції ЄС у глобальній конкуренції в агропродовольчій сфері порівняно з такими великими експортерами, як Росія. Поєднання експортних можливостей України та ЄС підвищило б стійкість до геополітичних ризиків і розширило присутність на ринку завдяки міцнішим торговельним зв’язкам із такими партнерами, як Китай, Туреччина та Єгипет.
• Розвиток сталого та інноваційного сільського господарства. Інтеграція України відкриває можливість прискорити реалізацію Європейського зеленого курсу в ширшому регіональному масштабі, зокрема у кліматично розумному сільському господарстві, відновленні ґрунтів і сталому землекористуванні. Водночас використання Україною дронів у точному землеробстві, моніторингу посівів та оптимізації ресурсів, а також супутникового аналізу ґрунтів може зміцнити позиції ЄС як лідера агротехнологій.

1.5. Критично важлива сировина: до диверсифікованого постачання через партнерство ЄС—Україна

Поширене хибне уявлення в ЄС щодо вступу України:

Вступ України не дасть ЄС конкретних переваг у сфері критично важливої сировини та безпеки ланцюгів постачання, тоді як США отримають більшість вигод від критично важливої сировини України.

Ключові переваги вступу України до ЄС:

• Критично важлива сировина України може допомогти задовольнити нагальні потреби ЄС. За даними Європейської комісії, загальні потреби ЄС у сировині до 2030 року, за прогнозами, зростуть у шість разів. Україна має значний потенціал щодо матеріалів, важливих для оборони й аерокосмічної галузі (титан), батарей (літій, графіт) та передового виробництва. Україна має родовища 25 із 34 мінералів, включених до переліку критично важливої сировини Європейського Союзу. Вона вже є ключовим постачальником сировини, а її подальша інтеграція до ланцюгів постачання ЄС допомогла б збільшити ці показники. 
• Критично важлива сировина України може знизити ризики в ланцюгах постачання ЄС. ЄС є вразливим через концентровану залежність від постачальників із третіх країн, обмежений контроль над ключовими сегментами ланцюгів вартості, де домінує Китай, і схильність до збоїв на глобальних логістичних маршрутах, що продемонструвала ескалація між США та Іраном у 2026 році. Україна може зменшити ці ризики, забезпечуючи близьке й надійне джерело критично важливої сировини, зміцнюючи стійкість ланцюгів постачання ЄС, знижуючи транспортні витрати та посилюючи економічну безпеку Європи.
• Примноження активів ЄС завдяки сприятливим умовам для бізнесу. Співпрацю України зі Сполученими Штатами в межах Угоди про критично важливі мінерали цілеспрямовано побудовано так, щоб вона не перешкоджала інтеграції до ЄС, і її можна скоригувати для виконання майбутніх зобов’язань щодо вступу до ЄС. Крім того, сприятливе інвестиційне середовище України, зокрема 20-річні гірничі концесії та 50-річні угоди про розподіл продукції (PSAs), забезпечує стабільну правову основу для довгострокових іноземних інвестицій у проєкти з видобутку та переробки. 

Розділ 2: Політичні та безпекові активи

2.1. Стійкість України: можливість для багатосекторальної міцності Європи

Поширене хибне уявлення в ЄС щодо вступу України:

Модель стійкості України, значною мірою сформована умовами війни, може не відповідати усталеним практикам ЄС, оскільки її сприймають як реакцію, зумовлену кризою, а не як довгострокову інституційну спроможність, придатну для контексту Союзу.

Ключові переваги вступу України до ЄС:

• Запозичення випробуваної та модернізованої української моделі стійкості, натхненної нордичною концепцією «тотальної оборони». Протистоячи тривалій повномасштабній агресії, Україна в режимі реального часу випробувала на міцність і переналаштувала європейські механізми стійкості, перетворивши теоретичну готовність на щоденну практику. Спираючись на цей досвід, ЄС міг би допомогти подолати розрив між своєю давньою доктриною стійкості, натхненною нордичними підходами, та обмеженою операційною готовністю.
• Оптимізація стійкості державних органів. Система державного управління України довела свою функціональність навіть за воєнного стану: парламент, уряд, президент і місцева влада продовжують працювати. В умовах частих кіберзагроз і застарілих процедур європейські уряди могли б перейняти досвід України з цифровізації державних послуг, оптимізації офлайн-послуг для надзвичайних ситуацій та цифрових систем екстреного сповіщення, таких як Дія, застосунки повітряної тривоги й інструменти графіків електропостачання.
• Удосконалення управління надзвичайними ситуаціями в ЄС із формуванням гнучкіших відповідей на кризи. Блекаути 2025–2026 років в Іспанії, Португалії та Німеччині, а також кібератаки в Норвегії, Данії та Естонії підкреслюють потребу в сильніших механізмах адаптації ЄС. Україна має як практичний досвід швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури й транспортних систем, так і інноваційні підходи. Попри понад 1 100 атак на залізничну інфраструктуру у 2025 році, вона забезпечувала швидкий ремонт, і 95% пасажирських поїздів курсували вчасно. Водночас децентралізовані енергетичні рішення, резервні генератори та гнучкий перерозподіл електроенергії допомогли їй пережити сувору зиму 2026 року, а спеціально створені «Пункти незламності» забезпечили швидку та ефективну підтримку під час дефіциту енергії.
• Удосконалення бізнес-процесів ЄС і корпоративної філантропії. Цифрові державні послуги України дають уроки з оптимізації бюрократії та поліпшення надання послуг. Її досвід також може зміцнити корпоративну філантропію та ціннісно орієнтований бізнес у ЄС: у 2025 році 79% українських компаній регулярно робили пожертви на підтримку Збройних сил, і ці внески впливали на рішення про купівлю 55% споживачів.
• Зміцнення громадянського суспільства ЄС. За оцінками, 25–30% українців регулярно займаються громадською діяльністю (порівняно з приблизно 12,3% у ЄС), а близько 86% беруть участь у благодійності; вступ України може надихнути європейські суспільства брати на себе спільну відповідальність за стійкість держави через низові ініціативи, краудфандинг і реагування на кризи.

2.2. Уроки поля бою: Україна як каталізатор безпеки та військової готовності ЄС

Поширене хибне уявлення в ЄС щодо вступу України:

Військова співпраця з Україною переважно залишається ситуативною та транзакційною, без структурованого механізму для інтеграції перевіреної в боях експертизи України в практики взаємосумісності ЄС, розвиток спроможностей і стандарти підготовки.

Ключові переваги вступу України до ЄС:

• Підвищення військової готовності ЄС. Маючи найбільшу в Європі армію з бойовим досвідом, Україна могла б прискорити розвиток Спроможності ЄС до швидкого розгортання (5 000 військовослужбовців) і зміцнити ініціативи PESCO. Українські військові також могли б допомагати у підготовці сил ЄС через EUMAM та ініціативи НАТО, такі як NSATU і JATEC, водночас зміцнюючи кадровий потенціал оборонної промисловості Європи завдяки приблизно 300 000 людям, зайнятим в оборонно-промисловій базі України. 
• Перевірені в боях інновації для Європи. Україна може допомогти ЄС адаптуватися до стрімкої еволюції війни, експортуючи випробувану в найскладніших умовах доктрину. Оскільки цикли інновацій скоротилися до тижнів, Україна також пропонує модель скорочення шляху від зворотного зв’язку з поля бою до оновлення спроможностей. Її інтенсивний досвід експлуатації західних систем, підсилений київською ініціативою «Test in Ukraine», допомагає визначати реальні межі ефективності та практичні рішення.
• Зміцнення протиповітряної оборони ЄС. Досвід України на передовій у концепціях протиповітряної оборони малої дальності (SHORAD) уже експортується через розгортання українських дорадчих груп і груп підтримки на Близькому Сході. За умови адаптації та масштабування в ЄС ця експертиза могла б суттєво зміцнити такі механізми, як Європейська стіна дронів і Європейська ініціатива небесного щита (ESSI), допомагаючи створити ефективнішу, сумісну, багаторівневу європейську архітектуру протиповітряної та протидронової оборони.
• Розвиток кіберстійкості ЄС. ЄС стикається з дедалі гострішими кіберзагрозами: лише у 2024 році ENISA повідомила про 11 000 серйозних кіберінцидентів. Вступ України суттєво зміцнив би механізми кібербезпеки ЄС. Після понад десяти років постійних російських кібероперацій Україна розвинула перевірену модель багаторівневої кібероборони та відбила приблизно 14 000 кібератак у 2022–2025 роках.
• Розширення миротворчого потенціалу ЄС. Вступ України міг би зміцнити місії ЄС з розбудови миру, допомагаючи усунути стійкі обмеження, зокрема нестачу інструкторів і деструктивний вплив пов’язаних із Росією найманців. Україна також могла б надати перевірену в боях тактику протидії дронам і оперативні уроки застосування морських дронів, таких як Magura, актуальні для морських операцій ЄС.

2.3. Оборонно-промислова база України: стратегічна можливість для оборонного сектору Європи

Поширене хибне уявлення в ЄС щодо вступу України:

Сила України полягає передусім у швидкому складанні та тактичній адаптації, а не в «проривних» інноваціях у сфері платформ; вона не сумісна зі стандартами НАТО/ЄС, що обмежує її придатність для довгострокових масштабних закупівель.

Ключові переваги вступу України до ЄС:

• Розширення оборонних виробничих потужностей ЄС завдяки промисловій базі України. Від 2022 року обсяг виробництва озброєнь в Україні зріс у 12 разів, а загальні виробничі потужності — у 50 разів. Україна вже долучається до механізмів спільних закупівель ЄС, зокрема SAFE, і започаткувала спільні підприємства та промислові партнерства з Rheinmetall, KNDS, Thales і Saab. Глибша інтеграція до оборонно-промислової екосистеми Європи дала б змогу реалізувати ефект масштабу та прискорити виробництво у сферах високого попиту, таких як дрони й системи протиповітряної оборони.
• Зміцнення стратегічної автономії ЄС. ЄС залишається значною мірою залежним від імпортного оборонного обладнання: приблизно 80% закупівель здійснюється за межами Союзу. Глибша інтеграція оборонної промисловості України зміцнила б власні спроможності Європи (зокрема засоби глибокого ураження) та зменшила залежність від неєвропейських постачальників, передусім систем США.
• Підвищення економічної ефективності закупівель. Оборонне виробництво України є порівняно економічно ефективним. Наприклад, балістична ракета «Сапсан» приблизно втричі дешевша за свій західний аналог PrSM ($825 million vs $3 billion), тоді як керовані протитанкові ракети «Стугна-П» значно дешевші за одиницю, ніж Javelin ($20,000 vs $175,000–$200,000 per missile). У разі інтеграції до ринку ЄС за спільними стандартами економічно ефективна українська продукція могла б підтримати переозброєння держав-членів ЄС, водночас послабивши тиск на державні фінанси без втрати оперативної релевантності.
• Прискорення інновацій завдяки перевіреній у боях наскрізній українській екосистемі. Україна пропонує ЄС не лише окремі системи чи додаткові виробничі потужності, а й унікальну наскрізну інноваційну екосистему. Вона поєднує потреби передової та випробування на полі бою зі швидким перепроєктуванням, безперервними оновленнями й масштабованим виробництвом. Цей інтегрований цикл забезпечує темп інновацій, який важко відтворити в межах традиційних систем закупівель мирного часу.

Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську