Cover image for: Ukraine’s ‘Future Force’ Interview Series: Unmanned Ground Vehicles for Ukraine’s Defense (part 2)

Серія інтерв’ю «Сили майбутнього» України: безпілотні наземні транспортні засоби для оборони України (частина 3)

Clock Icon 2 хв читання
Квітень 28, 2026

Зміст

On April 28, 2026, Maksym Chebotarov, U.S.–Ukraine Partnership Program Coordinator at the Transatlantic Dialogue Center, held an interview with Vasyl Arbuzov, Communication Strategist, PR and GR Consultant at Defense Robotics UA.

Defence Robotics UA — українська неприбуткова організація та благодійний фонд, що пришвидшує інтеграцію роботизованих систем — насамперед UGVs — до Збройних сил України , поєднуючи розробників і виробників із бойовими підрозділами та підтримуючи швидке тестування, адаптацію, навчання й розгортання технологій, що рятують життя, а також сприяючи формуванню ширшої екосистеми та просуваючи регуляторні зміни, які пришвидшують їхнє впровадження на передовій.

Зміст

Cover image for: Ukraine’s ‘Future Force’ Interview Series: Unmanned Ground Vehicles for Ukraine’s Defense (part 3)
  • Дефіцит платформ проти інновацій: Хоча Україна є піонером роботизованої війни, головною проблемою є критична нестача самих платформ, а не брак концепцій їх застосування.
  • Необхідність «зони ураження»: UGVs найнагальніше потрібні для операцій у «зоні ураження» — районах під цілковитим наглядом противника, де військовослужбовцям фізично неможливо безпечно перебувати.
  • Проактивне перенесення ризиків: Щоб максимально зберегти життя, військові прагнуть передавати роботизованим системам усі можливі завдання, які виконують люди, у міру наближення до небезпечної лінії зіткнення.
  • Залежність логістики від людей: Наразі повністю виключити людей із процесу неможливо, адже вантажі все ще потрібно вручну передавати між різними платформами, наприклад із наземного робота на повітряний дрон.
  • Поточні пріоритетні завдання: Наразі Збройні сили передусім використовують UGVs для логістики (доставки боєприпасів і постачання) та евакуації, тоді як їх застосування для розвідки чи як ударних платформ залишається менш поширеним.
  • Масштабування бойових операцій: Нечасте використання UGVs для ведення прямого вогню або місій типу «камікадзе» зумовлене їхньою обмеженою кількістю, а не концептуальним небажанням; більша кількість дала б змогу ширше застосовувати їх в ударних і розвідувальних ролях.
  • Розширення тактичних ролей: За наявності більшої кількості систем UGVs могли б виконувати спеціалізовані завдання, зокрема розгортати мережі зв’язку та ретранслятори сигналу безпосередньо в зонах високого ризику.
  • Стратегічна стійкість війська: UGVs є вкрай важливими для довгострокової стійкості війська, оскільки дають змогу продовжувати операції, водночас суттєво зменшуючи втрати особового складу у війні високої інтенсивності.
  • Системне перенесення ризиків: Основна стратегія полягає в поступовому перенесенні найнебезпечніших бойових функцій із військовослужбовців на машини, що докорінно змінює структуру війська.

Якщо ви бажаєте підтримати Defence Robotics UA, скористайтеся офіційною сторінкою для пожертв.


The views, thoughts, and opinions expressed in the interview and published on this site belong solely to the speakers and do not necessarily reflect the views of the Transatlantic Dialogue Center, its committees, or affiliated organizations. The key takeaways are provided to inform discussion and do not represent official policy positions.

Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську