2 хв читанняКонкуруючі наративи: як висвітлюють Україну (і як її висвітлюють неправдиво) в Латинській Америці? — це аналітичний посібник, що ґрунтовно розглядає інформаційний вимір війни Росії проти України в медіаландшафті Латинської Америки. Документ базується на визнанні того, що конфлікт ведеться не лише на військовому полі бою, а й у символічній та комунікативній сферах, де різні наративи змагаються за вплив на громадську думку в регіоні з високим рівнем цифровізації, політичною поляризацією та вразливістю до дезінформації.
Посібник пропонує ґрунтовну теоретичну основу, яка точно визначає ключові поняття, такі як дезінформація, пропаганда, маніпуляція, фейкові новини та викривлення інформації, що є необхідними для розуміння комунікаційних стратегій, які застосовують державні й медійні суб’єкти в іспаномовній екосистемі.
Одним із центральних внесків роботи є картування медіаекосистеми Латинської Америки, що характеризується помітним падінням довіри до традиційних медіа та зростанням ролі соціальних мереж як основного джерела міжнародної інформації. У цьому алгоритмічному, фрагментованому та високоемоційному середовищі дослідження показує, як посилюються ехокамери, інформаційні бульбашки та поширення спрощеного або маніпулятивного контенту, що полегшує розповсюдження дезінформаційних наративів, зокрема тих, які просуває російська іспаномовна медіаінфраструктура.
Посібник системно аналізує російську та українську інформаційну присутність у регіоні, виявляючи значну історичну асиметрію. Тоді як Росія має консолідовану, централізовану комунікаційну стратегію, адаптовану до латиноамериканської специфіки та засновану на антизахідних рамках, геополітичному дискурсі й емоційних зверненнях, Україна була змушена швидко вибудувати власну інформаційну присутність після вторгнення 2022 року. Ця українська комунікація, більш децентралізована та підтримувана посольствами, цифровими медіа й дипломатичними речниками, прагне пояснити конфлікт, утвердити легітимність свого захисту та протидіяти викривленим наративам у культурно віддаленому середовищі.
Порівняльний контент-аналіз виявляє істотні відмінності у тематичному доборі, тональності, риториці та використанні емоційних і візуальних ресурсів російськими й українськими джерелами. Дослідження також містить компонент щодо громадського сприйняття, що дає змогу зіставити медійні наративи з переважними настроями, рівнями поінформованості та інтерпретаційними рамками серед латиноамериканської аудиторії.
Його внесок полягає у висвітленні того, як Латинська Америка стала важливою ареною глобальної інформаційної боротьби, а також у підкресленні важливості критичної медіаграмотності в умовах складних міжнародних конфліктів.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
