

376 KB

Присутність Президента України Володимира Зеленського на інавгурації президента Хав’єра Мілея була позначена низкою зустрічей із різними главами урядів країн Латинської Америки. Важливість цього візиту полягає в пошуку підтримки санкцій, запроваджених проти Росії, а також у забезпеченні підтримки аргентинської держави в багатосторонніх організаціях та інших дипломатичних, політичних і економічних діях для зміцнення позицій України в Латинській Америці.
Хоча візит українського лідера був коротким, часу вистачило на низку зустрічей із президентами Еквадору, Парагваю та Уругваю, з якими він провів дружню бесіду, пояснивши значення регіону в протидії російському вторгненню. За словами Президента України: «Потужний, єдиний голос країн Латинської Америки, які підтримують боротьбу українського народу за свободу й демократію, дуже важливий для нас».

Щодо основних тем, обговорених із кожним лідером, найбільш предметною була зустріч із президентом Уругваю Луїсом Лакальє Поу з огляду на підтримку уругвайською державою територіальної цілісності України та її участь у третій зустрічі радників із зовнішньої політики щодо імплементації Української формули миру.
Під час зустрічі з президентом Еквадору Даніелем Нобоа та президентом Парагваю Сантьяго Пеньєю він подякував їм за підтримку під час голосувань у багатосторонніх організаціях, таких як ООН, особливо щодо резолюції із закликом до «припинення бойових дій» в Україні та виведення російських військ. Так само Президент Зеленський і надалі демонстрував значну зацікавленість у зміцненні двосторонніх зв’язків із присутніми там латиноамериканськими президентами і, як очікувалося, зі своїм господарем, президентом Хав’єром Мілеєм.
Крім того, зустріч Зеленського та Мілея була позначена жестами приязності й похвалою на адресу аргентинського президента, якого називали «лідером Латинської Америки», а також наголошенням на можливості проведення саміту за участю України та різних лідерів Латинської Америки й Карибського басейну, у якому аргентинський президент відіграв би важливу роль.
З іншого боку, у межах двостороннього порядку денного Президент Зеленський виявив значну зацікавленість у порушенні питань кібербезпеки та дезінформації, згадавши про російську активність у кібератаках і наголосивши на важливості боротьби з російською пропагандою в регіоні. Водночас обговорювалися й такі питання, як створення робочих місць і зміцнення економічних зв’язків між двома країнами. Важливою деталлю є рішення президента Мілея провести переговори щодо передачі українській державі двох російських вертольотів Мі-171Е, які не експлуатуються, у межах можливої оборонної угоди зі США про придбання літаків F-16 Fighting Falcon. Також слід зазначити відсутність посла Росії чи делегацій, надісланих російською державою на церемонію.


Щодо питань міжнародної політики Зеленський не вагався наголосити, що війна між Ізраїлем і ХАМАС має наслідки для російського вторгнення в Україну: з одного боку, для уваги міжнародної спільноти, яка нині зосереджена на палестинсько-ізраїльському конфлікті; а з іншого — для коштів, спрямованих на війну Росії проти України, оскільки ресурси було виділено на врегулювання конфлікту в Ізраїлі.

Ще одна важлива зустріч відбулася між Зеленським і прем’єр-міністром Віктором Орбаном, під час якої Президент України, не надаючи додаткових подробиць, зазначив, що обговорювалися «європейські питання». Не слід забувати, що Будапешт виступає проти вступу Києва до Європейського Союзу та робив різкі заяви, які спричинили напруженість між двома державами.
Підсумовуючи, присутність Президента України в Буенос-Айресі знаменує важливе зближення в аргентинсько-українських відносинах, яке могло б відкрити політичні зв’язки з іншими країнами регіону, що поділяють певні ідеологічні чи політичні засади нового лідера Аргентини. Водночас не варто переоцінювати здатність президента Мілея очолити регіональну підтримку України, оскільки відносини з президентом Бразилії Лулою да Сілвою були позначені розбіжностями з новим урядом Аргентини; також була помітною відсутність високопосадових європейських і латиноамериканських лідерів, зокрема з Колумбії та Мексики — країн, центральних для регіону завдяки їхній політичній та економічній вазі.
Ця ситуація відбувається на тлі можливого послаблення фінансової підтримки України урядом США для протидії Росії, а це означає, що Президент України потребує більшої підтримки з боку Латинської Америки.
Застереження: погляди, думки та позиції, висловлені в документах, опублікованих на цьому сайті, належать виключно авторам і не обов’язково відображають погляди Центру трансатлантичного діалогу, його комітетів або афілійованих організацій. Документи призначені для стимулювання діалогу та обговорення й не становлять офіційних політичних позицій Центру трансатлантичного діалогу чи будь-якої іншої організації, з якою можуть бути пов’язані автори.