Олександр Сливчук, координатор Програми співпраці з Іспанією та Латинською Америкою Центру трансатлантичного діалогу, опублікував авторську колонку до 35-річчя незалежності України, у якій простежив історичну тяглість, що її Москва намагалася стерти понад століття.
У статті Сливчук стверджує, що незалежність України в 1991 році не була новим початком, а стала продовженням багатовікової державності — від Київської Русі та козацької держави до Української Народної Республіки, проголошеної в 1917 році. Він також відзначає роль уряду України у вигнанні, який пережив понад сімдесят років радянського панування й у 1992 році офіційно передав у Києві символи влади.
Сливчук пояснює, що Москва неодноразово намагалася знищити цю тяглість через Голодомор, сталінські чистки та тривалу русифікацію мови, освіти й культури. Проте ці спроби зазнали невдачі: на референдумі 1991 року понад 90% українців проголосували за незалежність, зокрема в Криму, Донецьку та Луганську — саме в тих регіонах, які Росія утримує в окупації з 2014 року.
Авторська колонка також окреслює ключову відмінність між боротьбою України за незалежність у 1918–1921 роках і діями країни після 2014 року. Після анексії Криму Росією Україна не розпалася. Натомість вона майже з нуля відбудувала свою армію, реформувала інституції та протягом наступних восьми років готувалася до повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Сливчук підкреслює, що вторгнення Росії за своєю суттю стосується не території, а відмови Кремля визнати, що Радянський Союз розпався назавжди. Як яскравий приклад заперечення Москвою права України на існування як окремої держави він наводить статтю Володимира Путіна від липня 2021 року «Про історичну єдність росіян та українців».
Насамкінець Сливчук застерігає, що поступитися територіями — не прагматичний компроміс, а пряма загроза тяглості української державності. Кожна поступка агресору лише відтерміновує наступний напад, тоді як кінцева мета Москви залишається незмінною: повний контроль над Україною. Як підсумовує автор статті, незалежність не здобувають раз і назавжди — її потрібно підтримувати щодня.
Повний текст статті читайте за посиланням.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську