4 хв читанняПоки ЄС реалізує масштабні ініціативи щодо України та Росії, для депутатів Європейського парламенту настав вирішальний момент продемонструвати лідерство, просуваючи невідкладні заходи з безпеки України та її вступу до ЄС, де посилення залученості може мати відчутний вплив:
Репараційний кредит дозволив би залучити для України €140 мільярдів, використавши як заставу прибутки від заморожених російських суверенних активів, — план, підтриманий Європейською комісією, Європейським парламентом та партнерами з G7, який не потребує нових коштів платників податків ЄС.
Чому це важливо: Через невизначеність щодо допомоги США використання заморожених російських активів або спільні запозичення на рівні ЄС залишаються єдиним переконливим способом підтримувати військову допомогу Україні.
Поточна проблема: Бельгія побоюється самотужки нести юридичні та фінансові ризики, тому на засіданні Європейської ради 23 жовтня вона переконала держави-члени відкласти схвалення до грудня 2025 року. Деякі держави-члени також занепокоєні тим, що за потенційно розблоковані кошти Україна закуповуватиме виключно вироблену у США зброю.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту закликати держави-члени, зокрема через окрему резолюцію пленарного засідання, взяти на себе спільні ризики й надати юридичні гарантії, а також ухвалити остаточне рішення про схвалення у грудні 2025 року на засіданні Європейської ради. Депутатам Європейського парламенту також пропонується виступати за пряме використання заморожених російських активів та/або спільні запозичення на рівні ЄС для формування довгострокового, передбачуваного пакета допомоги Україні.
У жовтні Україна завершила скринінг свого законодавства на відповідність праву ЄС acquis communautaire. У своєму останньому звіті в межах Пакета розширення, Європейська комісія підтверджує, що Україна виконала умови, необхідні для відкриття кластерів 1, 2 і 6. Решта три, як очікується, будуть готові до кінця 2025 року. Втім, вето Угорщини блокує формальне відкриття кластерів, що спонукає Україну тимчасово рухатися шляхом неформальних консультацій з Європейською комісією.
Поточна проблема: Вето Угорщини гальмує інтеграцію України до ЄС попри значний прогрес у виконанні критеріїв вступу.
Чому це важливо: Україна цілком готова до наступних кроків, але для подальшого руху потрібна політична воля ЄС. Тривалі затримки та відсутність альтернативних механізмів позбавляють Україну важелів впливу ЄС і його контролю за впровадженням реформ, а також можуть підірвати суспільну підтримку вступу України.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту підтримати «випереджальну ініціативу» щодо започаткування неформальних переговорів без офіційного відкриття кластерів вступу. Це забезпечить подальше зближення України з ЄС, системні неформальні консультації з інституціями ЄС і ефективніше впровадження реформ. Депутати Європейського парламенту також можуть домагатися негайного включення України як асоційованої країни до більшості секторальних програм, використовуючи як приклад успішний досвід Європейського оборонного фонду.
19 держав-членів ЄС подали заявки на кредити обсягом €150 мільярдів у межах інструменту SAFE, ухваленого Радою ЄС у травні 2025 року, для підтримки військових закупівель та інвестицій в оборонну промисловість. Україна не може отримувати фінансування ЄС, але може виступати субпідрядником у спільних підприємствах (нещодавно, держава частково відкрила експорт озброєнь), якщо держави-члени включать її до своїх Європейських планів інвестицій в оборонну промисловість.
Чому це важливо: Після припинення оборонної допомоги США Україна стикається з неминучою нестачею озброєнь, що загрожує і її обороні, і безпеці Європи. Держави-члени також можуть скористатися перевіреними в бою найсучаснішими українськими спроможностями.
Поточна проблема: Багато держав ЄС у межах SAFE надають пріоритет розвитку власної оборонної промисловості, не беручи до уваги участь України.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту чинити тиск на 19 заявників SAFE, аби вони включили Україну до своїх Європейських планів інвестицій в оборонну промисловість до 30 листопада 2025 року. Якщо строки буде пропущено, вони могли б: 1) передати Україні наявне озброєння, а пізніше поповнити запаси за рахунок кредитів SAFE; 2) передати Україні нове обладнання, закуплене за фінансування SAFE; 3) використати кредити SAFE для закупівлі українського озброєння та передати його Україні за «данською моделлю».
Європейська служба зовнішніх дій (ЄСЗД) підготувала проєкт декларації для узаконення огляду суден російського «тіньового флоту» з висадкою на борт. План передбачає двосторонні угоди між ЄС і державами прапора, що дозволятимуть заздалегідь санкціоновані огляди з висадкою на борт.
Чому це важливо: Російський тіньовий флот допомагає обходити нафтові санкції ЄС і в жовтні слугував платформою для запуску дронів , що спричинили тимчасове закриття аеропортів у деяких державах ЄС.
Поточна проблема: Подальша безконтрольна діяльність флоту підірве всі 19 пакетів санкцій ЄС та уможливить нові гібридні атаки, ставлячи під загрозу безпеку Європи.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту підтримати ухвалення декларації у своїх державах, остаточне доопрацювання якої очікується до кінця листопада та її схвалення на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС. Після цього депутати Європейського парламенту мають виступати у своїх країнах за надання Раді ЄС повноважень вести від імені держав-членів переговори щодо угод про огляд суден із висадкою на борт, спрощуючи таким чином перемовини з державами прапора та посилюючи роль ЄС як згуртованого суб’єкта.
У квітні 2024 року ЄС ухвалив Директиву 2024/1226, яка запроваджує кримінальну відповідальність за порушення санкцій і підтверджує зобов’язання Союзу забезпечувати суворе та уніфіковане застосування своєї санкційної політики.
Чому це важливо: Ефективне й послідовне застосування запобігатиме подальшому обходу санкцій та зміцнить довіру до ЄС. Директива гармонізує правові стандарти й визначає процедури та інструменти, які держави-члени мають запровадити для забезпечення ефективного правозастосування.
Поточна проблема: За відведений рік лише дві держави-члени виконали вимоги, тоді як інші двадцять п’ять — ні; Комісія розпочала проти решти провадження щодо порушення законодавства; деякі з них оскаржують оцінку свого прогресу.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту домагатися повного та швидкого виконання у своїх країнах, наголошуючи на наслідках пропущених строків: застосуванні Комісією примусових заходів і посиленні економічної стійкості та воєнних зусиль Росії.
16 липня 2025 року Європейська комісія представила проєкт Багаторічної фінансової рамки (MFF) на 2028–2034 роки, запровадивши ініціативу «Резерв для України» (до €100 мільярдів, €14,3 мільярда щорічно). Організації громадянського суспільства Західних Балкан, України та Молдови також пропонують включити до нової MFF окремий «конверт розширення», що передбачає значне фінансування за програмою IPA IV (€30 мільярдів) і перехідний механізм підготовки до вступу в новій MFF.
Чому це важливо: Ініціатива «Резерв для України» забезпечила б довгострокове, стабільне фінансування відновлення, реформ та оборони України, покриваючи її щорічний бюджетний дефіцит у $35–40 мільярдів. Так само окрема бюджетна стаття для розширення з надійним фінансуванням країн-кандидатів ЄС, прив’язаним до результатів, посилила б реформи й підтвердила відданість ЄС їхній інтеграції.
Поточна проблема: Деякі держави-члени можуть не захотіти передбачати в бюджетному плані окрему довгострокову лінію фінансування України через фіскальні міркування та внутрішньополітичні чинники.
Україна закликає: депутатів Європейського парламенту підтримати пропозицію Комісії щодо MFF, схваливши «Резерв для України» як окремий інструмент фінансування, а також виступати за «конверт розширення», щоб забезпечити стабільне, стратегічне фінансування для всіх країн-кандидатів.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
