7 хв читанняЩо робити тим, хто найбільше залежить від світла, коли воно зникає? Бізнес намагається адаптуватися до нової реальності, у якій масовані обстріли порушують робочий графік, виводять із ладу обладнання та спричиняють відтік клієнтів. Український ринок праці також «під вогнем».
Від 10 жовтня Росія здійснює масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру та щотижня пошкоджує десятки критично важливих об’єктів. По всій Україні відбуваються тривалі планові й аварійні відключення електроенергії. Така ситуація спостерігається майже в усіх регіонах, але передусім у центральних областях, прифронтових районах і поблизу об’єктів критичної інфраструктури.
Українська економіка вже зазнала впливу війни: окупації територій, де розташовані великі підприємства, руйнування інфраструктури й порушення технологічних ланцюгів постачання, втрати робочої сили та капіталу тощо. «Якщо до цього додадуться зруйновані енергетичні мережі, наш ВВП скоротиться ще більше», — зазначила перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки України Юлія Свириденко.
За даними міністерства, до жовтневих обстрілів падіння ВВП становило 30%. «За нашими розрахунками, якщо відключення триватимуть наступні кілька тижнів, падіння ВВП України може сягнути 39%», — додала Свириденко.
Європейська Бізнес Асоціація (EBA), найбільша бізнес-спільнота України, до якої входить близько тисячі українських і міжнародних компаній, зокрема Google, Bosch та Glovo, повідомила про втрати внаслідок жовтневих обстрілів: постраждала майже половина компаній EBA. За даними EBA, сукупні втрати станом на 21 жовтня становили 437,5 млн євро. Лише 5% її членів не зазнали втрат.
За даними Асоціації, 44% її членів нині працюють у повному обсязі, 53% — з обмеженнями, а 3% не працюють. У липні повністю працювали 49%, тоді як жоден бізнес ще не припинив діяльність. Це свідчить про очевидне зниження ділової активності та зміну структури зайнятості.
| 47% членів EBA повідомили про втрати через війну (станом на жовтень) | |
| % із них | Фінансові збитки (млн $) |
| 40 | менше 1 |
| 35 | 1-10 |
| 15 | понад 10 |
Утім, бізнес розуміє виклики прийдешньої зими. Компанії готуються до перебоїв із водою, газом та електроенергією, проблем зі зв’язком і підключенням до інтернету. Загалом вони прагнуть адаптуватися й знайти альтернативні способи належної роботи: накопичують резервне обладнання, сировину та паливо, розробляють програми безпеки й плани безперервності бізнесу, вживають заходів кібербезпеки тощо. Підприємства EBA значно збільшили фінансові резерви з березня, хоча кількість компаній, які їх не мають, зросла з 2% у липні до 5% у жовтні.
Загалом доходи бізнесу значною мірою залежать від повітряних тривог і наявності електроенергії. Тому схема проста: що далі бізнес розташований від лінії фронту та об’єктів критичної інфраструктури, то краще. Саме тому, наприклад, доходи львівських чи дніпровських кафе під час осінніх обстрілів постраждали менше, ніж київських.
Відсутність електроенергії стала справжньою катастрофою для українських закладів громадського харчування, зокрема розташованих у торговельних центрах через їхню високу вразливість. За даними української компанії Poster POS, 10 жовтня, у перший день масованих атак на інфраструктуру, доходи українських закладів знизилися на 22% (у Києві — на 27%) порівняно з тим самим днем попереднього тижня. Водночас на початку листопада ситуація поліпшилася, оскільки бізнес почав адаптуватися до цих важких умов.
Заклади громадського харчування мусили вдатися до творчих рішень, зокрема запроваджувати спеціальну сторінку меню на випадок відключень (деякі страви, як-от салати, сети й деякі десерти, не потребують електроенергії). Тож вечері при свічках стали звичними не лише для пар.
Усі підприємці були змушені згорнути «електричний маркетинг»: яскравих привабливих плакатів і гарного освітлення фасадів більше немає. Насправді заощадження електроенергії нині є пріоритетом, адже навіть вулиці, де це можливо, залишаються без освітлення.
Одна з ключових проблем полягає в тому, що енергопостачання також впливає на робочі графіки. Працівникам доводиться працювати в кілька змін, зокрема вночі та у вихідні, тобто тоді, коли є світло. Працівниця сфери послуг із Києва Марія Шевеленко скаржилася: «Протягом дня світло вимикають два-три рази на 4 години, тож працювати вдається лише 2-4 години на день… Унаслідок цього падають доходи, а зарплати ледь сягають мінімальної». Викладачка-фрилансерка Олександра скаржилася: «Коли під час уроку зникає світло — урок закінчується, його не оплачують, а час витрачається марно». Регульовані відключення спростили б ситуацію, але, на жаль, нові хвилі російських ракетних ударів призводять до нових аварійних відключень.
Деякі заклади були краще готові до відключень. Освітній центр “Akademika” придбав запальнички задовго до жовтневих обстрілів, тож жодного разу не припиняв роботу. Утім, за словами генерального директора центру Валерія Буханка, ключовою проблемою для роботи онлайн є доступ до інтернету: «Відсутність інтернету не дає дітям змоги навчатися на 100% ефективно… ми знайшли неідеальне, але все ж рішення: учителі записують уроки, а учні слухають їх пізніше».
Хоча без регулярних графіків енергопостачання важко надавати якісні послуги, українські школи й освітні центри адаптуються попри все. Директорка школи іноземних мов Тетяна Мисів розповіла: «Ми придбали кільцеві лампи, якими користуються блогери: дітям вони дуже подобаються і вони навіть не хочуть їх вимикати, коли світло повертається»; вечірка на Геловін зі свічками також стала оригінальним рішенням.
Загалом український бізнес довів свою здатність виживати навіть у таких екстремальних обставинах. За словами Буханка, їхня «робоча команда стала ще згуртованішою, як і Україна».
Окрім унікальних заходів кожного бізнесу, є й спільні проєкти. Наприклад, створено інтерактивну карту закладів з автономними джерелами енергії, що працюють незалежно від відключень. Серед них — АЗС, поштові відділення, супермаркети, медичні центри тощо. Деякі мережі — наприклад, «Silpo» (мережа супермаркетів) — створили власні інтерактивні карти, що показують, чи працює зараз кожен конкретний магазин мережі.
Не кожен може швидко перейти на альтернативні джерела енергії. Наприклад, такі енергоємні заклади, як піцерії, менш гнучкі, адже сама піч для піци споживає на піку 16 kW, тому необхідна сумарна потужність надто велика для швидкого переходу. Так само з неможливістю перейти на нові джерела стикається малий бізнес. Тепер він насилу переживає свої темні дні, адже бюджет часто не дозволяє купити генератор.
Українське інформагентство UNIAN цитує власника київських кав’ярень: «Середня вартість потужного генератора — до 80,000 UAH (2,185 $). Генератор має мати функцію AVR, щоб пристрої не згоріли. Вага такого генератора в середньому 70 kg (без пального). Потрібен транспорт… [і] місце, де залишати генератор на ніч, адже він токсичний… У середньому заправка генератора обходиться у 400-500 UAH на день». Інший варіант — потужний акумулятор, який коштує близько 80,000 UAH; також потрібне настільки ж потужне джерело безперебійного живлення (40,000 UAH).
Так само кредит на необхідне обладнання є доволі ризикованим рішенням із двох причин: по-перше, за падіння продажів буде важко виплачувати кредит і відсотки; по-друге, якщо відключення припиняться, бізнесові доведеться виплачувати кредит за вже непотрібне обладнання.
Російські ракетні атаки також вплинули на внутрішній ринок праці, уповільнивши його зростання. За даними сайту пошуку роботи Work.ua, «у жовтні максимальна кількість вакансій, розміщених на Work.ua, залишалася стабільною — 56,719 проти 56,554 вакансій у вересні… Приріст становив 0.3 відсотка… У вересні приріст був 16 відсотків, а в серпні — 20 відсотків», що все ж свідчить про спад активності на ринку праці.
Хоча, з одного боку, попит на онлайн-зайнятість дещо знизився, бо багато працівників не можуть належно працювати через відсутність електроенергії, з іншого — відключення не змусять їх віддати перевагу офлайн-формату, адже онлайн-робота все ще мобільніша й безпечніша. Під час відключення онлайн-працівники можуть піти до кафе або коворкінгу, тоді як офлайн-працівники прив’язані до своїх робочих місць.
За даними OLX Robota (ще одного українського сайту пошуку роботи), у цей період суттєво скоротилася кількість вакансій для адміністративного персоналу та в IT. Водночас потреба в забезпеченні продовольством, виробництві, постачанні сировини та відновленні зруйнованої інфраструктури зробить відповідні професії ще актуальнішими.
Наприкінці жовтня, після періоду відновлення від обстрілів, в Україні зафіксували сплеск нових реєстрацій фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб. Однак у листопаді очікується зменшення кількості вакансій; їхній мінімум прогнозують у грудні, що, за словами експертів, є типовою сезонною реакцією ринку праці.
На жаль, темні вулиці, порожні кафе та безлюдні ресторани стали новою українською реальністю. Попри постійну нестабільність і відключення, бізнес швидко пристосовується до цих умов, розробляючи конкретні стратегії: купує автономні джерела енергії, регулює робочі графіки та вигадує альтернативні способи ефективної роботи. Змінилася й структура ринку праці, і вона може змінитися ще більше. Бізнес в Україні адаптується та продовжує працювати в темряві, щоб бути готовим до будь-яких інших викликів війни.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
