8 хв читанняМасовані обстріли Росією енергетичного сектору України спричинили найбільші відключення електроенергії в історії країни. Після кожної російської атаки по всій території держави негайно запроваджують аварійні відключення, що занурюють її в темряву.
Навіть якщо систему вдається частково відновити, через значний дефіцит енергоресурсів відключення тривають годинами або навіть днями. У деяких регіонах дефіцит електроенергії може перевищувати 50-70%. Такі масштабні відключення неминуче вплинули на повсякденне життя українців: люди змушені жити без світла за мінусової температури.
Отже, як масштабні відключення електроенергії вплинули на українське суспільство?
Відключення електроенергії впливають не лише на домашнє чи робоче життя, а й на безпеку на вулиці. Брак освітлення в містах погіршує безпекову ситуацію: на багатьох жвавих дорогах і важливих перехрестях не працюють світлофори та вуличне освітлення. За словами речника Патрульної поліції Києва Андрія Молокоєдова, з 10 жовтня, коли вперше запровадили відключення, кількість ДТП зросла на 55%. Він додає, що в аварії частіше потрапляють пішоходи, а смертність серед учасників ДТП зросла вшестеро.
Щоб зменшити тривожне зростання кількості ДТП і загибелі пішоходів у них, державні органи запустили інформаційну кампанію про те, як пішоходам бути помітними для водіїв: краще носити світлий одяг і світловідбивні елементи.
Патрульна поліція України також радить водіям завчасно вмикати габаритні вогні, ближнє світло фар або протитуманні фари. Лише у 30% випадків водій може побачити пішохода в темряві. Якщо на одязі є світловідбивні елементи, цей показник сягає 80%.
Брак світла підвищує смертність не лише на дорогах. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, через використання генераторів, газових пальників тощо пожежі тепер виникають частіше. Щодня стається понад 130 пожеж, переважно в житловому секторі, і в середньому гинуть 12 людей.
Український ринок також зазнав змін. Цьогорічна «Чорна п’ятниця» була для українців буквально чорною, адже купувати довелося в цілковитій темряві. Найбільший розпродаж року збігся з частковим блекаутом по всій країні, тож більшість покупців обирали речі, що можуть стати в пригоді під час відключень води й тепла.
Наприклад, за даними Prom.ua (одного з найбільших українських сайтів онлайн-покупок), до 10 найпопулярніших товарів «Чорної п’ятниці» увійшли:
Цієї осені попит на обігрівачі зріс у 5-10 разів. Також частіше купують мережеві подовжувачі, портативні радіоприймачі та 4G-модеми на батарейках.
Особливо важко переживати такі обставини батькам новонароджених: вони шукають способи зігріти дитину, тож зростає попит на теплі конверти для немовлят. Покупці почали частіше придбавати електронні книжки та ігрові консолі Nintendo на батарейках, щоб розважити себе або дітей. Ялинки на батарейках, які раніше пропонували як звичайну прикрасу, стали популярним товаром завдяки здатності освітлювати приміщення без значних витрат енергії.
Росія часто атакує об’єкти зв’язку, тому після кожного масованого обстрілу тисячі українців втрачають доступ до інтернету або взагалі до мобільного зв’язку.
За даними компанії Netblocks, що відстежує кібербезпеку, падіння інтернет-трафіку вперше зафіксували 10 жовтня під час першої масованої атаки на критичну інфраструктуру. Однак у листопаді «падіння» зв’язку стали ще відчутнішими. 23 листопада після чергової атаки інтернет-трафік знизився до 35% від звичного рівня.
Одним із рішень є перемикання між різними операторами, яке стало можливим завдяки домовленостям між українськими мобільними операторами. Коли жоден із операторів не має доступного мережевого з’єднання, у пригоді стають радіоприймачі або Starlinks. Восени попит на Starlinks щонайменше подвоївся, а деякі власники бізнесу купували їх, щоб підтримувати роботу офісів.
Коли мобільний зв’язок не працює зовсім, люди залишаються самі в темряві й можуть навіть не знати про повітряну тривогу. Тож було передбачувано, що попит на радіоприймачі та рації значно зріс.
Від початку масових відключень і зниження температури надворі прогнозували нову хвилю українських біженців. Частково ці прогнози справдилися: останніми тижнями, за статистикою перетину кордону, до Польщі в’їжджало більше українців, ніж поверталося з неї в Україну.
Водночас розрив між цими показниками не настільки значний, щоб говорити про неминучий масовий виїзд українців за кордон. За даними українського опитування (дані Gradus), на запитання, чи залишаться люди на нинішньому місці за браку електрики в холодну пору року, більшість (65%) відповіла ствердно. Інші відповіли, що шукатимуть тепліше місце в Україні, а лише дуже небагато людей (3%) підтвердили намір виїхати за кордон.
Ті, хто попри всі труднощі не планує залишати своє житло, шукають усі можливі способи впоратися з відключеннями електроенергії.
Людям природно прагнути продовжувати звичне життя попри все, тому українці намагаються не відмовлятися від повсякденних звичок: читають книжки з налобним ліхтариком, вечеряють при свічках, роблять манікюр на парковці або сушать волосся феном у торговельному центрі. Щоб зберегти продукти під час відключень, коли холодильник не працює, українці виносять їх на балкони або вивішують за вікном. І це єдина позитивна сторона зимового періоду.
Шоу-бізнес творчо розв’язав цю проблему: атмосферні концерти при свічках стали новим трендом і виявилися гарною альтернативою, особливо напередодні Різдва та Нового року.
Багато тих, хто працює онлайн або навчається дистанційно, також користуються коворкінгами чи «пунктами незламності» — місцями з теплом, гарячим чаєм, Starlink та інтернетом. У Києві створили кілька мап, де можна побачити, які заклади працюють під час відключень електроенергії.
АЗС, торговельні центри та кафе також перетворилися на пункти незламності: люди часто приходять туди навчатися, працювати, заряджати гаджети або, в крайньому разі, підключити інгалятор.
Щоб знати, коли вдома з’являється електрика, в деяких районах винахідливі мешканці розробили спеціальних ботів у месенджерах, які повідомляють, чи є світло. Тож люди знають, що відбувається вдома, поки самі шукають світло деінде.
Ще одна цікава ідея, втілена в багатоповерхівках і хмарочосах, — набори для виживання, які сусіди збирають і залишають у ліфті для тих, хто може раптово застрягти там під час відключення.
На деяких станціях Київського метрополітену також облаштували пункти підзарядки. Однак, на жаль, не всюди цей вид транспорту зміг пристосуватися. У Харкові через відключення електроенергії метро кілька разів повністю зупиняло роботу. У багатьох районах залежний від електромережі громадський транспорт також замінили іншими видами або скоротили кількість його одиниць — унаслідок цього змінився розклад і збільшилися інтервали руху.
Сама розмова про «блекаути» стала трендом в українському суспільстві. Усі, особливо молодь, діляться жартами й лайфхаками про те, як вижити під час блекаутів. Здається, українці змагаються, хто вигадає найоригінальніше місце чи спосіб знайти світло або інтернет. Цікаво, що в застосунку TikTok відео з хештегом «блекаут» (англ. blackout) уже набрали майже 50 мільйонів переглядів (станом на 8 грудня), а слово «blackout» увійшло до топ-10 у категорії «Що це» серед українських запитів Google у 2022 році.
Українські телефони можуть більше розповісти нам про зміни в повсякденному житті українців. Дані пілотного експерименту серед київської молоді, яка впродовж останніх місяців фіксувала показники зі своїх смартфонів, дають кілька цікавих деталей.
Загалом час перед екраном залишився таким само високим, як і до жовтневого обстрілу (10 жовтня), адже для молоді 6+ годин активного користування екраном — цілком звична річ. Однією з функцій, якою частіше користувалися під час блекаутів, став ліхтарик: кияни використовують його і вдома, і на вулиці щонайменше годину на день. Загалом це 11% екранного часу, але серед тих, хто не має світла довше (понад 5 годин), ця частка сягає чверті екранного часу.
Так само під час відключень українці почали частіше ходити пішки через зміни в розкладі електротранспорту та неможливість користуватися ліфтами. Порівняно з вереснем, у жовтні й листопаді середня кількість кроків киян зросла (понад 4,000 кроків на день). Ще помітніше змінилася кількість подоланих поверхів: якщо у вересні середній показник становив близько 6.5, то в жовтні — уже 8.1, а в листопаді, коли відключення діяли протягом усього місяця, — 9.8 поверху на день. Звісно, це залежить від того, де саме живе людина: для мешканців нижніх поверхів зміна після запровадження відключень становила приблизно + 2 поверхи, а для тих, хто живе вище 5-го поверху (і раніше майже ніколи не піднімався пішки), активність суттєво зросла — з 5.8 поверху у вересні до 8.8 у жовтні та 12.4 у листопаді.
Для активної молоді це, звісно, радше корисне додаткове фізичне навантаження, але для літніх людей або тих, хто має проблеми зі здоров’ям, такі підйоми є випробуванням і перешкодою для того, щоб узагалі вийти з дому. Особливо це стосується жителів великих міст (Києва, Харкова), багато з яких мешкають у 15-, 20- і 30-поверхових будинках. Це також стало проблемою для українських кур’єрів, тож багато служб доставки від початку блекаутів запровадили правило: за відсутності світла кур’єр доставляє замовлення не вище 5-го поверху, де його має зустріти замовник.
Загалом відключення електроенергії вплинули на всі сфери українського життя. Змінився розпорядок і повсякденні звички. Але попри все українці достатньо сильні, щоб долати обставини й звикати навіть до таких холодних і темних умов. Вони незламні та з великою стійкістю тримають тиловий фронт.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
