6 хв читанняТри роки наполегливої праці, сповнені злетів і падінь. Початкова економічна й політична нестабільність, COVID-19 та війна — але жодного кроку назад, лише сто кроків уперед, до ЄС. За три роки Україна досягла вищого рівня цифровізації, зокрема державних послуг, ніж багато високорозвинених країн. Отже, Україна довела, що гідна бути частиною демократій ЄС.
Е-держава стрімко розвивається й пропонує дедалі більше нових послуг і можливостей. Дія (акронім українського вислову «Дія: Держава і Я», буквально — «Держава і Я») — це сервіс електронного врядування в Україні. Він забезпечує цілком новий рівень комунікації між державою та громадянами. Дія почала здобувати міжнародне визнання ще у 2020 році, отримавши Red Dot Design Award. А у 2021 та 2022 роках портал відзначили нагородами за мобільний застосунок та інтерфейс. Нині Дія отримує багато позитивних відгуків від іноземців, які дізналися про неї завдяки українським біженцям.
У 2020 році Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр України — Міністр цифрової трансформації України, сказав: «Ми вже створили мобільний застосунок Дія та портал електронних послуг, запровадили перші у світі цифрові паспорти й запустили реєстрацію бізнесу за 15 хвилин. Ми створюємо нові цифрові можливості для українців і готові обмінюватися досвідом з іншими народами». Справді, у вересні 2022 року було оголошено, що Міністерство цифрової трансформації України допоможе Естонії створити застосунок на основі «Дії», аби «разом будувати найкращі цифрові держави світу».
Відтоді Дія стала українським символом та історією успіху. Усі необхідні документи — під рукою. Усього за кілька кліків можна сплатити податки, поселитися в готелі, оформити банківську картку та підписати будь-який документ. Такий ефективний інструмент спершу став популярним серед української молоді — найпрогресивнішої верстви суспільства. Спочатку залучити багатьох людей до користування ним було складно через брак цифрових навичок у населення. Було створено платформу «Дія. Цифрова освіта», і за два роки (2020–2021) 1,42 мільйона громадян підвищили рівень своїх навичок понад базовий.
Літнім людям також довелося звикати до нових технологій: спочатку завдяки можливості оформити пенсію онлайн, а згодом — отримати єПідтримку (фінансову допомогу від держави за вакцинацію). З початком війни в Дії також стало можливо отримати доплату до пенсії. Жодних черг, марнування часу чи тривалих бюрократичних процедур. Це зручно і для активної молоді, і для зайнятих людей старшого віку. Такі умови заохочували дедалі більше людей завантажувати застосунок Дія, і на початку 2022 року кількість користувачів сягнула 13,7 мільйона. Суворі умови війни спонукали ще більше українців долучитися до застосунку, і наприкінці серпня 2022 року ним користувалися вже 18 мільйонів людей.
З початком бойових дій цифрова трансформація не просто пішла вперед — вона стрімко злетіла. Було сформовано потужну IT-армію, а Україна вже здобула цінний досвід використання технологій під час війни. Наприклад, штучний інтелект застосовують для встановлення особи загиблих, а системи Starlink — для відновлення зв’язку в постраждалих від війни районах. Було створено перший державний криптофонд, а уряд запровадив численні життєво важливі послуги для громадян, які потребують допомоги.
Загалом, зіткнувшись із загрозою, українці не відступили, а почали працювати разом ще старанніше, щоб знаходити швидкі й ефективні рішення.
У перший місяць війни в застосунку Дія запустили кілька послуг, зокрема подання заяви про зруйноване житло. Це дало змогу зафіксувати збитки, завдані російським наступом, і в майбутньому отримати фінансову підтримку від держави. Нещодавно з’явилася можливість допомагати армії пожертвами, і в результаті десятки мільйонів грн було спрямовано на підтримку Збройних Сил України та сил територіальної оборони.
Дія дала громадянам змогу швидше й простіше подавати заяви на державні соціальні виплати та оформлювати статус внутрішньо переміщеної особи. Раніше довелося б тижнями стояти в чергах за цими документами, не кажучи вже про те, що це було б надзвичайно небезпечно. Ще одна корисна послуга — «єДокумент», тимчасовий документ на випадок втрати посвідчення особи чи інших засобів ідентифікації.
Запровадження чатбота «єВорог» відіграло й продовжує відігравати важливу роль в отриманні даних про переміщення російських сил. Завдяки цьому сервісу українські військові виявили та знищили численні ворожі групи. Наприкінці вересня кількість українців, які скористалися цим чатботом, сягнула 370 сотень. Те, що люди можуть просто передавати дані через Telegram і таким чином безпосередньо допомагати армії, вражає.
Серед інших нових сервісів — Diia.TV і Diia.Radio, що надають офіційну та достовірну інформацію навіть у тимчасово окупованих регіонах. Новини — це зброя, і той, хто наповнює інформаційний простір, перемагає принаймні на інформаційному полі бою. Саме тому ці сервіси важливі, особливо зараз.
Улітку в застосунку Дія запустили електронні пенсійні посвідчення, посвідки на проживання, автоматичну реєстрацію ТОВ, шеринг авто та сплату штрафів за порушення правил дорожнього руху. Також додали деякі англомовні документи. Українські цифрові документи дедалі більше визнають у Європі. Яскравий приклад — «Diia pl» (електронний документ, виданий громадянам України, які перетнули польсько-український кордон після 24 лютого 2022 року), що набув офіційного статусу цифрової посвідки на проживання; крім того, цифрове водійське посвідчення та техпаспорт у «Дії» відображатимуться в польському застосунку mObywatel. Україна високо цінує такий жест Польщі.
З 3 жовтня стало можливо купувати військові облігації. За перші три дні роботи сервісу українці придбали військових облігацій на 25 мільйонів грн — саме таку суму було спрямовано на потреби збройних сил. Пільгове іпотечне кредитування, митне оформлення автомобілів та їх реєстрація через Дію нині розробляються й незабаром стануть доступними. Верховна Рада схвалила законопроєкт про е-резидентство, що дасть змогу обійти корупційні схеми в міграційних службах і залучити в Україну іноземний капітал та інвестиції.
Від самого початку Дія зіткнулася з кількома проблемами. Окрім низького рівня технічної грамотності населення, викликом стала недовіра до Дії. Деякі члени суспільства звинувачували сервіс у можливому витоку даних, незахищеності системи та вимаганні надто конфіденційної інформації.
Варто пам’ятати, що дані в Дії беруться з уже наявних паперових реєстрів, які можуть бути не безпечнішими за Дію. Справді, спочатку застосунок викликав занепокоєння й існували ризики, але з появою нових послуг і користувачів рівень захисту з часом зростав. Не можна заперечувати, що в Україні є певні проблеми з кібербезпекою. І це одна з причин, чому країна так прагне стати частиною Єдиного цифрового ринку ЄС. Україна хоче, щоб дані її громадян були захищені, особливо коли поруч є агресор, який усіма силами намагається підірвати Україну ззовні чи зсередини.
Від самого початку цифровізація України розвивалася під гаслом європейської інтеграції та руху до Єдиного цифрового ринку ЄС. Розвиненіша цифрова інфраструктура, цифрова економіка й більша свобода бізнесу — серед можливостей, які дає участь у Єдиному цифровому ринку. Саме це і є метою України.
Згідно з дослідженням, проведеним у 2021 році Trade+ International Trade Research Center та Українським центром європейської політики, інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС призведе до зростання ВВП України на 12.1%, а також до загальних позитивних тенденцій у двосторонній торгівлі.
У 2018 році Україна та ЄС погодили Дорожню карту інтеграції до Єдиного цифрового ринку, яку постійно оновлюють і яка передбачає впровадження основних цифрових стандартів ЄС. Україна трансформувала свою економіку, реформувала IT-освіту та реалізувала багато проєктів, аби українське законодавство відповідало вимогам ЄС.
У липні 2022 року Європейський Союз опублікував щорічний звіт про виконання Угоди про асоціацію в Україні, який охоплював період дослідження з 1 грудня 2020 року до 24 лютого 2022 року. ЄС заявив, що Україна досягла найбільшого прогресу у сферах цифрової трансформації та енергетики. Наприклад, було ухвалено закони про електронні комунікації, розвиток телекомунікаційних мереж та електронні довірчі послуги.
Крім того, Україна стала однією з перших країн, цифровий сертифікат COVID-19 яких визнав ЄС. У звіті зазначено, що цифрова трансформація України сприяє ефективнішому та прозорішому врядуванню й боротьбі з корупцією. Рада асоціації Україна—ЄС 5 вересня також високо оцінила цифрові реформи в Україні та наголосила на можливості скасування плати за роумінг між ЄС та Україною.
Україна рухається до «цифрового» ЄС попри все. Цифрові трансформації почалися лише три роки тому, а поточний стан справ свідчить про величезний стрибок у розвитку державних послуг і залученні до них громадян. Наполегливість українців перед обличчям війни лише прискорила весь процес української інтеграції, наблизивши державу до ЄС — зокрема у сфері цифровізації та загалом в інших напрямах.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
