8 хв читанняПередвиборча президентська кампанія у США продовжує розвиватися з непередбачуваними поворотами. Після виходу Джо Байдена з перегонів чинна віцепрезидентка Камала Гарріс стала кандидаткою від Демократичної партії та обрала своїм кандидатом у віцепрезиденти сенатора від Міннесоти Тіма Волза. Згідно з останніми опитуваннями, вона має незначну перевагу над Трампом. Це підкреслює необхідність проаналізувати її можливу стратегію щодо російсько-української війни.
Протягом президентського терміну Джозефа Байдена Камала Гарріс дотримувалася політики його адміністрації щодо України. Експерти відзначають її роль у представленні США на ключових міжнародних зустрічах, присвячених подіям в Україні. До початку повномасштабного вторгнення віцепрезидентка очолювала американську делегацію на Мюнхенській конференції з безпеки у лютому 2022 року. Там вона підтвердила відданість США безпеці України та їхню готовність відповісти на будь-який напад Російської Федерації. Вона також надала українським посадовцям найсвіжіші розвіддані, щоб краще підготувати їх до можливого вторгнення.
Попри заклики президента Зеленського запровадити превентивні санкції проти Росії та збільшити постачання озброєння, зокрема систем ППО і важкої артилерії, Камала Гарріс дотримувалася офіційної позиції Білого дому. Як повідомлялося, така позиція спричинила певну напругу між сторонами під час конференції. Багато спостерігачів звертають увагу на цей момент, зазначаючи, що стосунки між Гарріс і Зеленським є складними, а це може вплинути на політику адміністрації Гарріс щодо України. Крім того, за президентства Байдена двоє лідерів не мали достатньої мотивації та можливостей поглибити свої відносини, насамперед тому, що сам президент, деякі його радники та державний секретар, на відміну від віцепрезидентки, відігравали помітнішу роль у формуванні політики США щодо України.
Після початку повномасштабного вторгнення віцепрезидентка Камала Гарріс послідовно відстоювала позиції Білого дому й президента Джо Байдена. Зокрема, Гарріс представляла США на Мюнхенській конференції з безпеки у 2023 і 2024 роках та взяла участь у Саміті миру, організованому Україною в червні 2024 року. Вона також порушувала питання України на зустрічах із європейськими лідерами, наголошуючи на безпеці Європейського континенту й важливості надання Україні довгострокової підтримки. Однак, хоча Гарріс зустрічалася з президентом Зеленським, вона жодного разу не відвідала Україну, на відміну від президента Байдена, який налагодив зв’язки з Україною ще за часів роботи в адміністрації Обами.
Попередні оцінки стратегії віцепрезидентки Гарріс щодо російсько-української війни свідчать, що вона, ймовірно, продовжить курс адміністрації Байдена на потужну підтримку України, зокрема фінансову й військову допомогу, водночас уживаючи заходів для запобігання ескалації та недопущення втягування США й НАТО у відкритий конфлікт із Росією. Очікується, що Гарріс збереже активну участь США в НАТО та забезпеченні європейської безпеки. Водночас її зовнішньополітична увага може більше зміститися в бік Азії, яка має для США більше стратегічне значення з огляду на динаміку американсько-китайських відносин. Крім того, важливо зазначити, що позиція Гарріс щодо підтримки Ізраїлю з боку США дещо відрізняється від позиції Байдена. Її позиція особливо близька молодим американським виборцям.
Хоча адміністрація Гарріс залишатиметься відданою міжнародним альянсам, передусім НАТО, увага США до України може дещо послабитися через внутрішньополітичні виклики. Хоча військова підтримка України, як очікується, істотно не зміниться, деякі експерти припускають, що команда Гарріс може скасувати частину обмежень на використання Україною американської зброї, заохочуючи європейських союзників, зокрема Францію, Велику Британію, держави Центральної Європи, такі як Польща та Чехія, а можливо, навіть Німеччину, зайняти жорсткішу позицію щодо Росії та перебрати провідну роль у західній коаліції на підтримку України. Однак не варто очікувати рішучіших дій, спрямованих на поразку Росії у війні, або істотного посилення американської уваги власне до російсько-української війни.
Гарріс уособлює зміну поколінь і світоглядів. На відміну від Байдена, чию кар’єру значною мірою сформувала холодна війна і чия стратегія щодо України відображає вплив тієї епохи, віцепрезидентка представляє бачення нового покоління американського керівництва. Як колишня генеральна прокурорка та сенаторка від Каліфорнії, вона глибоко розуміє ключові внутрішні проблеми США, зокрема імміграцію, охорону здоров’я, репродуктивні права, ШІ та зміну клімату — теми, що сильно відгукуються молодим американцям. Водночас як інтернаціоналістка вона виступає за сильне глобальне лідерство США, вважаючи, що воно зміцнює країну й захищає інтереси її народу. Проте її зовнішня політика може дедалі більше зосереджуватися на формуванні міцніших альянсів поза межами Європи, що зумовлено більш глобалізованим баченням участі США у світових справах, необхідністю захищати ланцюги постачання та протидіяти впливу Китаю, водночас продовжуючи політику Байдена в європейському регіоні. Загалом стратегія Камали Гарріс щодо України, ймовірно, значною мірою спиратиметься на її головних радників, які мають великий досвід роботи в попередніх президентських адміністраціях.
«Я вважаю, що в засадничих інтересах американського народу, щоб США й надалі виконували свою усталену роль світового лідера. … Я твердо переконана, що світове лідерство Америки безпосередньо служить інтересам американського народу. Наше лідерство гарантує безпеку нашої країни, підтримує робочі місця в США, захищає ланцюги постачання та відкриває нові ринки для американських товарів», — заявила Камала Гарріс під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки у 2024 році.
Лунала певна критика щодо зовнішньополітичного досвіду віцепрезидентки. Попри маніпуляції навколо нібито браку в неї досвіду в ухваленні рішень у міжнародній політиці через її попередню кар’єру, переважно пов’язану з правоохоронною діяльністю, насправді її вважають однією з найдосвідченіших у міжнародних справах кандидаток у президенти з часів Джорджа Герберта Вокера Буша у 1989 році (не враховуючи Джо Байдена).
По-перше, під час роботи сенаторкою вона входила до комітетів з розвідки та внутрішньої безпеки, що надало їй доступ до секретної інформації США з питань національної безпеки. Крім того, від початку роботи на посаді віцепрезидентки вона замінювала Байдена на різних міжнародних зустрічах. Зокрема, її роль у відповіді США на війну Росії проти України була значною: вона брала участь у важливих заходах у Європі та шість разів зустрічалася з президентом Зеленським. Це свідчить про її обізнаність із тим, що поставлено на карту в Україні, та про стратегічну важливість підтримки України США у війні. Варто також згадати правозахисний підхід віцепрезидентки. З огляду на досвід прокурорки вона безкомпромісно ставиться до порушень прав людини, що особливо помітно в її дещо іншій, ніж у Джо Байдена, позиції щодо конфлікту в Газі. Щодо України, Камала Гарріс неодноразово наголошувала у своїх виступах на воєнних злочинах Росії, зокрема під час Мюнхенської конференції з безпеки 2023 року.
«Передусім із перших днів цієї неспровокованої війни ми бачили, як російські війська вчиняють жахливі звірства та воєнні злочини. … І скажімо прямо: російські війська здійснювали широкомасштабний і системний напад на цивільне населення — моторошні акти вбивств, катувань, зґвалтувань і депортацій. Страти, побиття та удари електричним струмом. … США офіційно встановили, що Росія скоїла злочини проти людяності».
Крім того, у цій промові вона наголосила на важливості притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах. Це свідчить, що підхід віцепрезидентки може істотно вплинути на міжнародне розслідування російських злочинів проти людяності в Україні. Вона також підтвердила відданість США Україні, необхідність захисту міжнародного порядку та довгострокові вигоди від участі США в підтримці України для американського народу.
Камала Гарріс нещодавно обрала Тіма Волза своїм напарником на виборах — цей вибір вважають сприятливим для підтримки України. За словами посолки України у США Оксани Маркарової, губернатор Волз є непохитним союзником України. Зокрема, у 2022 році він був серед перших губернаторів, які зобов’язали припинити всі контракти державних компаній із Росією. Отже, можна припустити, що Україна залишатиметься стратегічним інтересом Білого дому, якщо команда Гарріс—Волза переможе.
Експерти вважають, що політика Гарріс щодо України значною мірою залежатиме від її головних радників. Є висока ймовірність, що вона продовжить стратегію адміністрації Байдена щодо України, однак, як очікується, замінить кількох ключових призначенців Байдена — радника з національної безпеки Джейка Саллівана, державного секретаря Ентоні Блінкена та міністра оборони Ллойда Остіна. Її нинішню команду радників характеризують як «традиціоналістську» та «інтернаціоналістську», з великим досвідом роботи в попередніх адміністраціях Білого дому. Нинішній радник Гарріс із національної безпеки Філіп Гордон, який працював в адміністраціях Обами та Клінтона й є експертом з питань Європи, ймовірно, замінить Джейка Саллівана в разі обрання Гарріс. Цю зміну вважають сприятливою для України. Салліван відомий своєю позицією «не допустити ескалації» щодо російсько-української війни, зокрема стосовно обмежень на використання Україною американських боєприпасів для ударів углиб Росії. Хоча публічні заяви Гордона свідчать про подібну позицію, його присутність в адміністрації Гарріс може забезпечити подальшу залученість США в Україні та усвідомлення того, що стійкість України є критично важливою для стратегічних інтересів США.
Окрім Філіпа Гордона, Ребекка Лісснер, яка нині обіймає посаду заступниці радника з національної безпеки, як очікується, збереже свою роль у команді Гарріс. Серед інших ключових осіб, за якими варто стежити, — Том Донілон, колишній радник з національної безпеки за Обами, та Рам Емануель, який нині є послом США в Японії.
Мішель Флурнуа, яка за президентства Обами обіймала посаду заступниці міністра оборони з питань політики, ймовірно, стане першою жінкою на посаді міністерки оборони. Вона підтримує Україну від перших днів повномасштабного вторгнення, наголошуючи на важливості винесення уроків із російсько-української війни для кращої підготовки до майбутніх криз. Флурнуа також зазначала, що США та їхні союзники могли надати Україні більше озброєння до вторгнення, тим самим посиливши її військові спроможності.
Підсумовуючи, очікуваний підхід Камали Гарріс до російсько-української війни є продовженням політики адміністрації Байдена: він передбачає потужну підтримку України фінансовою та військовою допомогою за одночасного стратегічного фокусу на уникненні прямого конфлікту з Росією. Водночас деякі оглядачі прогнозують, що політика Камали Гарріс може призвести до передачі лідерства у підтримці України окремим європейським союзникам. Проте її робота на посаді віцепрезидентки продемонструвала відданість міжнародним альянсам і проактивну позицію щодо європейської безпеки, яка, як очікується, збережеться. Водночас ширше зовнішньополітичне бачення Гарріс, сформоване її поколіннєвим і професійним досвідом, може зумовити нюансовані зрушення, зокрема в напрямі глобальної взаємодії поза межами Європи та реагування на нові геополітичні виклики. Можливі зміни в її команді радників разом з обранням Тіма Волза напарником на виборах свідчать про незмінну відданість справі України, але навряд чи істотно змінять перспективи України у протистоянні з Росією.
Disclaimer: The views, thoughts, and opinions expressed in the papers published on this site belong solely to the authors and not necessarily to the Transatlantic Dialogue Center, its committees, or its affiliated organizations. The papers are intended to stimulate dialogue and discussion and do not represent official policy positions of the Transatlantic Dialogue Center or any other organizations the authors may be associated with.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
