6 хв читанняСвіт уже запровадив сім пакетів санкцій, проте Росія знаходить спосіб обійти кожен із них — самотужки або за допомогою країн-союзниць. Так країна-терористка продовжує імпортувати товари й експортувати енергоносії, на які поширюються санкції та від яких світ має відмовитися.
Однією з країн, з якими Росія продовжує поглиблювати економічні зв’язки навіть в умовах санкцій, є Китай, який сьогодні залишається головним торговельним партнером Москви. У цьому контексті Лавров заявив про появу «нового світового порядку». «Ми разом із вами та нашими прихильниками рухатимемося до багатополярного, справедливого й демократичного світового порядку», — заявив міністр перед зустріччю зі своїм китайським колегою Ван Ї.
Пекін, який відмовляється називати російський напад «вторгненням» або «війною» та дотримується нейтральної позиції, послідовно висловлює незгоду із санкціями, які вважає «незаконними». Керівництво Китаю неодноразово засуджувало санкції, заявляючи, що ці заходи зашкодять відновленню світу після пандемії COVID-19 та негативно вплинуть, зокрема, на глобальні ланцюги постачання, енергетику й транспорт. Китайські представники також неодноразово наголошували, що «Китай не є стороною цієї кризи й не хоче надалі зазнавати впливу санкцій. Китай має право захищати свої законні інтереси та права».
Цікаво, що Китай не лише не підтримав санкції проти Росії, а й потай допомагає країні-агресорці їх обходити.
Продаж енергоресурсів є головним джерелом фінансування російської армії і рушієм злочинної агресії проти України. За даними CREA (Centre for Research on Energy and Clean Air), за перші 100 днів війни Росія отримала 93 мільярди євро доходу від експорту викопного палива. Китай став головним імпортером у цей період (12.6 мільярда євро).
Основу імпорту з Росії до Китаю становлять нафта, природний газ і вугілля. Китай також отримує російські мідь і мідну руду, деревину та паливо. Тобто Росія перетворюється на своєрідний сировинний придаток Китаю.
Попри санкції на імпорт і транспортування російської сирої нафти та окремих нафтопродуктів, продаж цих товарів лише зріс. У деяких випадках — до максимальних показників за всі роки. Однією з юридичних лазівок для Росії є експорт нафти до третіх країн, зокрема Китаю, її подальша переробка, щоб потім мати змогу постачати цей нафтопродукт до європейських країн.
За даними Головного митного управління Китаю, імпорт російської сирої нафти, зокрема поставки трубопроводом Східний Сибір — Тихий океан, у травні сягнув 8.42 мільйона тонн. Це означає зростання на 55%, що стало рекордним показником порівняно з минулим роком. Останніми місяцями китайські державні компанії, такі як Sinopec і Zhenhua Oil, також збільшили закупівлі сирої нафти. Отже, Росія посіла перше місце за постачанням сировини до Китайської Народної Республіки, випередивши Саудівську Аравію.
Через загрозу можливих санкцій або репутаційних втрат більшість імпортерів скрапленого газу в усьому світі відмовилися купувати російські вантажі, однак китайські фірми стають одними з небагатьох компаній, готових піти на цей ризик.
Найбільші китайські імпортери скрапленого газу (Sinopec і PetroChina) навіть розглядають можливість додаткових поставок із Росії, отримуючи знижку понад 10% на тлі того, що інші країни намагаються уникати купівлі енергоносіїв у країни-агресорки. Деякі імпортери також пропонують купувати скраплений газ від імені російських компаній. Так вони прагнуть приховати закупівлі від західних урядів і партнерів, які можуть запровадити санкції проти Китаю за допомогу Росії.
Окрім енергетичної співпраці, китайсько-російська торгівля останніми роками поширилася на продовольство й сільське господарство, транспортні засоби на нових джерелах енергії та інші сектори.
Що стосується експорту з Китаю до Росії,у липні Росія придбала товарів із Китаю на суму $6.7 мільярда — більш ніж на третину більше, ніж попереднього місяця, і більш ніж на 20% більше, ніж роком раніше.
Водночас для китайських компаній утворюються величезні ніші, які на російському ринку звільняють іноземні компанії. Так, після вторгнення Росії в Україну китайський експорт до Росії мікрочипів, інших електронних компонентів і сировини, зокрема військового призначення, зріс, ускладнюючи санкційні зусилля США та їхніх союзників.
За даними китайської митниці, за перші п’ять місяців 2022 року поставки чипів із Китаю до Росії зросли приблизно до $50 мільйонів — більш ніж удвічі порівняно з роком раніше, тоді як експорт інших компонентів, зокрема друкованих плат, зріс на двозначну кількість відсотків.
Експорт оксиду алюмінію, який використовують для виробництва алюмінію — важливого матеріалу для оборонної та аерокосмічної галузей, у 500 разів перевищує минулорічний показник.
У березні Австралія заборонила експорт оксиду алюмінію та кількох інших пов’язаних товарів через їх використання в розробленні озброєнь. Відтоді експорт оксиду алюмінію з Китаю до Росії різко зріс і, за даними китайської митниці, у травні досяг рекордних 153,000 метричних тонн порівняно з 227 метричними тоннами за той самий місяць минулого року.
Ізоляція Росії також вивела автомобілі китайських компаній, таких як Great Wall Motor і Geely Automobile Holdings , у число найпродаваніших автомобілів у Росії, а їхня частка ринку більш ніж удвічі перевищила торішню.
Відновлення попиту на китайський експорт проявляється і на валютному ринку. Минулого місяця обсяги торгів у парі юань—рубль досягли найвищого рівня за всю історію через різке зростання місцевого попиту на китайську валюту. Розрахунки в місцевих валютах у торгівлі між Китаєм і Росією також створюють більше «зручності» для трейдерів двох країн.
Китай також поступово здобуває важелі впливу у відносинах із Росією. Хоча історично Китай залежав від Росії, а до того — від Радянського Союзу, у багатьох передових технологіях, нині це поступово змінюється: Китай скорочує технологічний розрив і сам стає експортером оборонної продукції.
Дослідники вашингтонської некомерційної організації C4ADS вивчили торгівлю між російськими оборонними компаніями та China Poly Group — конгломератом, контрольованим центральним урядом Китаю. До дочірніх компаній Poly належать ключовий китайський виробник зброї та експортер стрілецької зброї, ракетних технологій і, останнім часом, лазерних технологій протидії дронам.
У період із 2014 року до січня 2022 року C4ADS виявила 281 раніше не оприлюднену партію так званих товарів подвійного призначення від дочірніх компаній Poly російським оборонним організаціям.
В одній з останніх поставок наприкінці січня Poly Technologies надіслала деталі антени підсанкційній російській оборонній компанії Almaz-Antey, йдеться в розслідуванні.
Російський концерн Almaz-Antey виробляє для російської армії зенітно-ракетне й радіолокаційне обладнання, зокрема S-300, S-400 і S-500, а також перебуває під санкціями з 2014 року.
Російські митні документи, вивчені C4ADS, свідчать, що частини антени призначені для використання в радарах, які входять до складу передової російської зенітної ракетної системи S-400. Як відомо, Росія застосовує цю систему S-400 під час війни в Україні.
Окрім радіолокаційних компонентів і напівпровідників, китайські експортери також допомогли заповнити прогалину в постачанні базових матеріалів, які Росії заборонено отримувати з інших країн.
Загалом можна спостерігати, що від початку цього року китайсько-російська торгівля зберігає високі темпи зростання. Зростання торгівлі є наслідком високої взаємодоповнюваності економік двох країн. А посилення санкцій Заходу підштовхує Росію розширювати експорт до Китаю та поглиблювати всебічну співпрацю, у чому безпосередньо дуже зацікавлений Китай.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
