7 хв читанняДо російського медіа Mediazona звернулися ув’язнені з Ярославської та Тульської областей. Вони розповіли, що їхні колонії відвідував Євген Пригожин. Чоловік із зіркою Героя Росії на грудях пропонував ув’язненим свободу й гроші в обмін на участь у війні проти України.
2 липня правозахисний проєкт Gulagu.net уперше повідомив, що «приватна військова компанія Група Вагнера» вербує ув’язнених у колоніях Ленінградської області для участі у війні проти України. Ці повідомлення підтвердили незалежний сайт журналістських розслідувань «Vazhnyye Istorii» та інші медіа, зокрема Vesrtka Bumaha, а також фонд Rus Sidyashchaya. Через два тижні стало відомо про вербування найманців серед засуджених і в інших регіонах Росії.
Наприкінці липня в різних російських колоніях помітили бізнесмена й близького до Володимира Путіна Євгена Пригожина. Його також називають покровителем російської ПВК «Група Вагнера». За даними Gulagu.net, Пригожин розпочав вербувальне турне з колоній для колишніх силовиків, а потім перейшов до виправних колоній суворого режиму. Загалом групи вербувальників відвідали щонайменше 17 колоній у десяти регіонах.
Нижче наведено свідчення двох незнайомих між собою ув’язнених. Один відбуває покарання в Ярославській області, інший — у Тульській. Обидва докладно описали зустріч із людиною, яка виступала від імені ПВК «Група Вагнера», і впізнали в ній Євгена Пригожина.
Виправна колонія №2, Рибінськ
«Пригожин приїхав із зіркою Героя Росії. Він сказав, що представляє легалізоване організоване злочинне угруповання «ПВК Вагнера» і має повноваження запропонувати нам участь у війні», — написав один із в’язнів виправної колонії №2 суворого режиму в Рибінську Ярославської області. Mediazona була не єдиним адресатом його повідомлень: частину з них опублікував телеграм-канал Zhitel MLS, а один із дописів правозахисниця Ольга Романова зачитала в ефірі каналу Bild.
«Усіх зняли з робіт у промзоні й вигнали на плац. Не вивели лише тих, хто перебував у приміщеннях суворих умов утримання, бараках посиленого режиму та штрафних ізоляторах», — згадує він. Представник ПВК прибув не сам. На територію зони заїхав білий мікроавтобус, із якого вийшли восьмеро людей у цивільному одязі.
«Троє кремезних чоловіків мали зброю в м’яких поясних сумках — і це на території колонії, де вона заборонена. Четвертий був чоловіком середнього віку, невисокий, лисий, із зіркою Героя Росії на грудях», — каже ув’язнений. Він упізнав у вербувальнику з медаллю Євгена Пригожина.
«Коли хтось у строю запитав, хто він такий, той сказав потім погуглити. Я на 1,000% упевнений, що це був Пригожин»,— додає джерело. За його словами, на ту зустріч зібрали трохи менше ніж півтори тисячі людей. На плацу зібрали всіх засуджених, здатних ходити, і всіх працівників колонії. Їм пояснили, що триває Третя світова війна й вони можуть взяти в ній участь на боці Росії.
«Ми не збройні сили, а справжнє воєнізоване організоване злочинне угруповання. Мої хлопці заходять в африканські країни й через два дні не залишають там нічого живого; тепер так само вони знищують ворогів в Україні. Ваше рішення служити в ПВК — це угода з дияволом. Якщо ви вийдете звідси зі мною, то або повернетеся вільною людиною, або помрете. Ви будете зобов’язані вбивати ворогів і виконувати накази керівництва. Тих, хто відступить, розстріляють на місці», — ув’язнений із пам’яті цитує промову нібито Пригожина.
Тим, хто погодився на угоду, вербувальник обіцяв 100,000 рублів на місяць «плюс премію приблизно такого ж розміру». У разі «почесної» смерті сім’ї обіцяли 5 мільйонів рублів. «Усе буде оформлено, документи зберігатимуться у відповідних структурах установи», — цитує джерело чоловіка з медаллю Героя. — «Він сказав, що ми зовсім не гарматне м’ясо. Імовірність смерті оцінили у 15%, поранення — у 25%. За дезертирство, мародерство й наркотики — страта».
За словами учасника зустрічі у виправній колонії №2, вербувальник стверджував, що «12 липня ув’язнених уже використали як експеримент». Йшлося про 42 засуджених із-під Санкт-Петербурга, з яких нібито загинули лише п’ятеро: «Каже, вони билися як леви, пішли на штурм якогось опорного пункту лише з ножами і вирізали там усіх».
«Передусім їх цікавлять убивці й бандити; до наркоманів, так само як і до ґвалтівників, ставляться з пересторогою. Нам потрібні не звичайні побутові вбивці, а свідомі — останнім буде до вподоби працювати з нами, каже він. Загалом він справив враження маніяка. Водночас примусу немає. Ви маєте розуміти, що ви нам потрібні, каже він. І справді, записуватися пішли багато-багато людей, не менше 200», — каже засуджений. За його словами, передусім це «новачки з тривалими строками», але умови прийняли й «багато ідейних».
Ті, хто погодився воювати проти України, мають пройти багатоступеневу перевірку: співбесіду, тести на фізичну підготовку, далі — перевірку документів і поліграф, який покаже, чи збирається в’язень дезертирувати, чи вживає наркотики та чи здатен на вбивство. Якщо кандидат проходить поліграф, через два тижні його вивозять на підготовку.
«Із виправної колонії ми вирушимо на найближчий аеродром. Потім літаком прибудемо в тихе відокремлене місце біля кордону. Там ви переодягнетеся в зелене й кілька тижнів проходитимете військову підготовку. Відтоді ви вже не в’язні, а мої бійці. Ви тренуватиметеся 20 годин на добу й терпітимете ті самі труднощі, що й будь-які інші мої солдати… Після завершення курсу ви вертольотом перетнете кордон України й станете справжніми солдатами удачі. Лише відтоді починається відлік шести місяців до вашого [юридичного] помилування», — передає слова вербувальника ув’язнений виправної колонії №2.
Одразу після від’їзду вагнерівців із рибінської колонії ув’язнених позбавили доступу до сервісу Zonatelecom, який дає засудженим змогу надсилати листи, переказувати гроші та здійснювати інші комунікаційні операції із зовнішнім світом. За словами джерела, єдиним засобом зв’язку залишився незаконний — через заборонені мобільні телефони, потай від адміністрації.
Виправна колонія №4, Плавськ
Ув’язнений із виправної колонії №4 у Плавську Тульської області стверджує, що 25 липня їхню колонію відвідав Євген Пригожин; за словами в’язня, того дня вербувальники облітали гелікоптером кілька виправних установ. «Я знаю, хто він, і він сказав, що наступного дня про його прибуття знатиме пів Росії», — пише засуджений.
Його розповідь здебільшого збігається з описом зустрічі в Рибінську. «Він попередив, що смертність становить 15%. Сказав: “Ми йдемо першими, ви — за нами. Нам не потрібне гарматне м’ясо, лише піхота”. Один ув’язнений сказав, що пройшов війну в Чечні й має військову спеціальність. Пригожин відповів, що фахівці їх не цікавлять — у них є свої. Їм потрібна лише піхота», — згадує в’язень.
За його словами, Пригожин повторював: «Я маю особливі повноваження від президента. Мені начхати на всіх. Мені треба виграти цю довбану війну за будь-яку ціну» У Тульській області, як і в Ярославській, вербувальник зізнався, що «побував на Півночі», тобто сидів у в’язниці.
В обмін на участь у війні він обіцяв не лише гроші, а й помилування, зняття судимості, а тим, хто не має російського громадянства, — паспорт. «Я провів у в’язниці 10 років, тому, думаю, вам сподобається моя пропозиція», — сказав гість виправної колонії №4 і додав, що ця війна затягнеться надовго, а ті, хто цього не розуміє, «витають у хмарах»
«Є лише одне обмеження — вік до 50 років. І “ображених” [жарг.] він не бере. Усі інші підходять», — згадує співрозмовник видання з колонії у Плавську. «До речі, строк, який лишилося відбути тим, хто погодився воювати, зовсім різний», — каже він. — Серед них є засуджені, яким залишилося 10-20 років, і чимало тих, кому рік-два. Я навіть знаю одну людину, яка має вийти на волю в жовтні цього року. Чому? — Помилування!
За словами в’язня виправної колонії №4, тим, хто погодився на пропозицію вербувальників, сказали, що з них формуватимуть «штурмові загони». У результаті записалися приблизно 100-150 людей. Багато ув’язнених щиро повірили вербувальникам, каже джерело. «Вони вірять тутешнім медіа й думають, що їм пощастить. Сподіваються скоро повернутися додому. Вони зовсім не усвідомлюють небезпеки. Гроші насправді нікого не хвилюють. Вони вірять, що їх не обдурять, лише завдяки красномовству Пригожина. Жодної логіки», — стверджує засуджений. Він вважає, що з України повернуться лише одиниці: «Я не піду на війну, навіть якщо мені продовжать строк».
Як і в Рибінську, після прибуття делегації ПВК «Вагнера» ув’язнених у Плавську позбавили законного зв’язку із зовнішнім світом. Про це Mediazone розповів близький знайомий іншого в’язня й показав його повідомлення на підтвердження своїх слів. Згідно з цими повідомленнями, адміністрація заявила, що таксофони не працюватимуть, доки в колонії не наберуть необхідної кількості добровольців. На момент публікації цього тексту сервіс Zonatelecom у виправній колонії №4 знову доступний.
У своїй промові Пригожин заявив, що вже відвідав 2,000 колоній. Цікаво також, що він обіцяє повернутися, коли втрати становитимуть 60%. Тих, хто прийняв умови, а потім відмовився, відправляють до штрафних ізоляторів.
Усвідомивши, що Росія не здатна здобути перемогу, путінська терористична система вдалася до безпрецедентних засобів, зокрема до експлуатації ув’язнених. Вербувальники намагаються вселити засудженим надію на законне помилування після «служби». І ті в це вірять. Лише одиниці справді усвідомлюють можливі наслідки цього рішення.
Використання відчайдушної надії засуджених звільнитися від покарання в поєднанні з відвертою безжальністю видається ще одним витком божевілля, до якого готова вдатися російська влада. Перемога за будь-яку ціну стає не просто гаслом, а законом, і саме знедолені мають заплатити цю ціну.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
