4 хв читання
Шановна пані Голово Конгресу депутатів!
Шановний пане Прем’єр-міністре!
Шановні пані та панове, депутати й сенатори!
Шановні члени Уряду!
Шановний народе Іспанії!
Дякую за цю можливість, із великою повагою від усього українського народу до вас.
Я звертаюся до вас зі сподіванням, що ви передусім зрозумієте наш біль від війни та нашу надію на мир. Бо для нас в Україні зараз під загрозою абсолютно все, що є основою суспільного життя для вас.
Ми — одна з найбільших країн Європи. І одна з найбільш різноманітних. Але об’єднана демократією та повагою до кожної людини, до кожної громади.
Я хочу навести вам лише один приклад нашої держави, нашого життя. У нас є Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. Різні конфесії, різні погляди на суспільне життя та відносини між державою і Церквою завжди мирно й з повагою до інших узгоджуються у форматі цієї Ради. Це лише один приклад, але він показує, що ми, українці, віддані миру та безконфліктному середовищу навіть у таких чутливих питаннях, які в багатьох інших суспільствах завжди викликають суперечки та конфлікти.
Росія прийшла на нашу землю з війною не вчора і не позавчора. Це триває давно. Ми захищаємо свою країну від жорстокої, неспровокованої агресії з 2014 року. Спочатку — окупація нашого Криму. Потім — війна на українському Донбасі. Зараз — уже 41 день повномасштабного вторгнення. Найгірша війна в Європі з часів Другої світової війни.
Але чому Росія прийшла до нас, до нашого дому, в Україну? Що саме повинна знищити російська зброя?
Не лише наших людей. Не лише будь-які основи мирного життя. А й можливість жити без диктатури. Можливість жити без державного насильства. Можливість бути сталою відкритою демократією. Можливість мирного співіснування різних релігій, різних громад.
Формат російського державного життя не передбачає всього того, що є абсолютно звичним для нас, для України. Росія хоче зробити так, щоб у всьому нашому регіоні панував лише один порядок — тиранічний. Щоб будь-яке різноманіття було знищене. Щоб було неможливо знайти спільну мову та компроміси між різними громадами.
Саме це зараз відбувається в Росії. Саме це вона хоче встановити в Україні. А потім — у всьому регіоні Східної та Центральної Європи.
І що буде далі?
Я знаю, що для вашої країни, для Іспанії, важливо, щоб демократична система була захищена. Щоб був гарантований мир на Європейському континенті.
Але як це може бути можливим зараз? Після того, як Росія почала спрямовувати всі свої державні ресурси на поширення війни та знищення будь-яких основ нормального життя.
Лише уявіть це — матері в Україні звичайною ручкою пишуть на спинах своїх маленьких дітей ім’я дитини, номери телефонів родичів... Чому? Бо якщо окупанти вб’ють їхніх батьків, буде хоча б маленький шанс, що хтось урятує цих дітей.
Уявіть, що люди зараз — у Європі — тижнями живуть у підвалах, щоб урятувати життя. Від обстрілів, від авіабомб. Щодня! 2022 рік, квітень — а реальність в Україні така, ніби це квітень 1937 року. Коли весь світ дізнався назву одного з ваших міст — Герніки. Уявіть, що у звичайних містах можуть штучно створюватися умови, за яких понад сто тисяч людей тижнями живуть без води, без їжі, без ліків.
Російські війська заблокували наше місто Маріуполь понад три тижні тому. Вони повністю знищують це місто — там уже немає нічого, крім руїн. Було знищено понад 90 відсотків усіх будівель! Загиблих людей ховали у дворах біля зруйнованих багатоповерхівок, де вони жили...
Російська авіація бомбила навіть ті будівлі в Маріуполі, де вони точно знали, що ховаються люди. Ховалися діти...
Україна говорить про це щодня. Щодня протягом усіх днів цього вторгнення. Але війна триває. Росія не ставиться серйозно до миру.
Що ще гірше, ми досі не знаємо, скільки ще триватиме війна, доки світ нарешті не зробить усе необхідне для миру.
Потрібні справді потужні санкції. Найпотужніші. Як ми можемо дозволяти російським банкам отримувати прибутки, поки російські військові закатують до смерті звичайних цивільних людей в українських містах? Як можуть європейські компанії торгувати в державі, яка навмисно знищує наш народ?
Я знаю, що багато ваших компаній уже припинили фінансувати російську військову машину через податки. Я хочу подякувати вам, вашим громадянам і вашому уряду. Я вдячний цим компаніям, усій вашій державі та суспільству за принципову позицію щодо санкцій.
Але водночас я хочу звернутися до деяких компаній, таких як Maxam, Porcelanosa, Sercobe та інших компаній — думаю, ви знаєте їх краще, ніж я, — із закликом припинити вести бізнес із Росією.
Те, що пережили наше місто Буча, наше місто Бородянка, інші наші міста, — це воєнні злочини. Злочини проти людяності. Без строку давності. Це абсолютно чітка підстава для засудження російських військових і командирів міжнародним судом.
За цих умов як країни світу можуть вільно купувати російську нафту та дозволяти російським кораблям заходити до своїх портів?
Пані та панове!
Іспанський народе!
Зараз на території України вирішується доля не лише нашої держави. А й доля всього європейського проєкту, цінностей, які об’єднали нас усіх. Нас із вами. Демократії, яка об’єднала нас усіх. Прав людини, які стали фундаментальною цінністю для всіх нас.
Я вдячний вашій країні за підтримку спільних європейських рішень заради миру. Але всім нам у Європі, всім нам у світі потрібно зробити ще більше, щоб змусити Росію шукати миру. Щоб Росія нарешті почала поважати міжнародне право.
Що для цього потрібно?
Усі в Європі мають просто перестати боятися. Перестати бути слабкими. Вони мають стати сильними. Поставити цінності та демократію вище за погрози, які поширює Росія.
Я впевнений, що страх — це не про вас. Але я прошу вас зробити все, щоб інші європейські країни також не боялися. Ви можете допомогти нам. Допомогти світу. Дати нам потрібну зброю. І ми цінуємо цю допомогу, це озброєння — усе те, що ви вже дали нам. Ви можете підтримати подальші необхідні санкції. А також можете знищувати страх перед Росією всюди, де його бачите.
Бо демократія не повинна боятися. Свободу треба захищати. Права людини мають бути понад усі розрахунки. Право на мир. Право на життя. Право на щастя, на вільний розвиток. Право на безпеку сім’ї. Право на майбутнє дітей. Право на гідну старість батьків. Право на повагу до кожної громади. Право бути разом із вами, Іспаніє, в одній європейській родині.
Слава Україні!
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську