4 хв читання
Усі наші дії та кожна хвилина спрямовані на те, щоб змусити Росію визнати правду — звернення Президента України
Українці!
Найсміливіший народ найкращої країни світу!
Добігає кінця ще один тиждень нашої боротьби за свободу, за державу.
Ще один тиждень, коли Україна живе попри всі зусилля Росії знищити нас.
Ми захищаємося. Завдаємо удару у відповідь. Розвиваємо наші відносини з партнерами. Отримуємо допомогу. Забезпечуємо максимальну увагу світу до наших потреб. Впливаємо на глобальну дискусію. Пропонуємо й просуваємо нові санкції проти Росії. Робимо все, що можемо, щоб притягнути до відповідальності кожного покидька, який прийшов на нашу землю під російським прапором і вбивав наших людей. Який катував наших людей. Руйнував наші міста. Грабував і мучив.
А що робить Росія? Що роблять її посадовці, її пропагандисти та звичайні люди, які повторюють те, що почули по телевізору?
Вони лише виправдовуються та заперечують. Намагаються перекласти відповідальність. Брешуть. І вже настільки втратили зв'язок із реальністю, що звинувачують нас у скоєнні того, що очевидно зробили російські війська — очевидно для всіх у світі.
Про вбивства в Бучі вони кажуть, що це не вони, а нібито ми. Хоча всім очевидно, що людей убивали, коли російська армія контролювала місто.
Про ракетний удар по Краматорську вони кажуть, що це не вони, а нібито ми. Хоча саме їхні пропагандисти анонсували цей удар. Хоча ракети летіли з території, яку вони контролюють. І про кожне наше зруйноване місто, про кожне наше спалене село вони кажуть те саме: що це теж не вони, а нібито ми.
Російські військові вже добрехалися до того, що навіть після понад шести тижнів війни стверджують, ніби не влучили в жоден цивільний об'єкт!
Знаєте, чому так? Бо це боягузтво. Тотальне. Усіх. Згори донизу.
Вони бояться визнати, що вся політика Росії щодо України протягом десятиліть була помилковою й лише зруйнувала все, що Росія мала у відносинах з Україною з попередніх часів.
Вони бояться визнати, що десятиліттями робили помилкові ставки й витрачали величезні ресурси на підтримку абсолютних нікчем, яких вважали майбутніми героями українсько-російської дружби. А ці нікчеми були вправними лише в одному — виводити гроші з Росії до власних кишень.
Щоб не визнавати помилок, вони припускалися нових. Позбавили себе будь-яких політичних інструментів і, не бажаючи відмовлятися від нереалістичних амбіцій, розпочали цю війну.
І, як у всьому іншому, звинуватили нас у тому, що війна почалася.
Вони захопили Крим — і нібито винні ми.
Вони зруйнували нормальне життя на Донбасі — і нібито винні ми.
Вони збили малайзійський Boeing — і нібито винні ми.
Вони вісім років убивають людей і дітей на нашій землі — і нібито винні ми.
Вони зруйнували найпотужніший промисловий регіон Східної Європи — і нібито винні ми.
Вони зламали життя мільйонам людей — і нібито винні ми.
Вони розпочали проти нас повномасштабну війну — і нібито винні ми.
Вони вже витратили майже дві тисячі ракет, незліченну кількість авіабомб та артилерійських снарядів, мін на удари по Україні — і нібито винні ми.
Вони катували й убивали на нашій землі — і винні ми.
Вони депортували сотні тисяч українців і українок, наших дітей — і все одно нібито винні ми.
Усе це походить від боягузтва. Коли боягузтво зростає, воно перетворюється на катастрофу. Коли людям бракує мужності визнати свої помилки, вибачитися, пристосуватися до реальності, вчитися, вони перетворюються на монстрів. А коли світ це ігнорує, монстри вирішують, що саме світ має пристосовуватися до них. Україна зупинить усе це.
Ніщо не допоможе російському боягузтву. Настане день, коли їм доведеться все визнати. Визнати правду. На це спрямовані всі наші сили й кожна хвилина. Оборона, дипломатія, економіка, інформаційне протистояння, юридична відповідальність — ми маємо алгоритми дій у всіх сферах. Кожен державний службовець знає свої завдання й має виконувати їх на сто відсотків.
Наступний тиждень буде не менш важливим, ніж цей і попередні. Він буде таким самим напруженим і ще відповідальнішим. Росія боятиметься ще більше. Боятися програти. Боятися, що доведеться визнати правду.
Російські війська перейдуть до ще масштабніших операцій на сході нашої держави. Вони можуть застосувати проти нас ще більше ракет, ще більше авіабомб. Але ми готуємося до їхніх дій. Ми відповімо. Будемо ще активнішими у забезпеченні України зброєю. Будемо активнішими на міжнародній арені. Будемо ще активнішими в інформаційному полі.
Я продовжу звертатися до парламентів і народів світу. Ми зустрічатимемося з нашими партнерами, лідерами інших держав у Києві та інших українських містах. Залучатимемо ще більше коштів і ресурсів для допомоги Україні. Звісно, обґрунтовуватимемо посилення санкцій проти Російської Федерації. Щоб була відповідальність, щоб була справедливість. Як би вони не боялися визнавати свої помилки — трагічні, жахливі помилки — їм доведеться це зробити. Бо наша сміливість і наша правдивість очевидно переважають. І вони переможуть.
Сьогодні — дванадцята річниця авіакатастрофи під Смоленськом, яка забрала життя Президента Леха Качинського та представників польської еліти. У цей день ми солідарні з нашими польськими друзями й союзниками, які твердо протистоять російській агресії.
Сьогодні я говорив із канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Про те, як притягнути до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах. Як посилити санкції проти Росії та як змусити Росію шукати миру. Радий відзначити, що останнім часом позиція Німеччини змінилася на користь України. Вважаю це абсолютно логічним. Бо цей курс підтримує більшість німецького народу. І я вдячний їм за це. Але очікую, що все, про що ми домовилися, буде реалізовано. І це дуже важливо.
І кілька хвилин тому, готуючись до запису цього звернення, я підписав указ про державні нагороди нашим героям. 18 захисникам України. П'ятьом військовослужбовцям Збройних Сил України, трьом працівникам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, десятьом поліцейським.
Я вдячний усім нашим захисникам! Усім нашим захисницям!
Я вдячний усім, хто відновлює життя на звільненій території нашої держави.
І я вдячний усім, хто забезпечує нашу перемогу в інформаційному протистоянні. Усім журналістам, редакторам, інформаційному марафону «Єдині новини», усім нашим сайтам, усім представникам медіа, які не дозволяють російській пропаганді перемогти.
Правда переможе! Україна переможе! Обов'язково.
Слава Україні!
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську