Збройні Сили України — це фундамент, на якому має стояти фортеця нашої національної єдності — звернення Президента Володимира Зеленського

Піктограма годинника 4 хв читання
22 квітня 2022 р.

Зміст

Українці!

Наші захисники!

Добігає кінця 58-й день нашої оборони. Він завершується у Страсну п’ятницю — один із найскорботніших днів року для християн. День, коли здається, що смерть перемогла. Але... Ми сподіваємося на воскресіння. Ми віримо в перемогу життя над смертю. І молимося, щоб смерть програла.

Цього року, під час повномасштабної війни, війни Росії проти нашої держави, ці слова мають для нас особливе значення.

Росія принесла смерть в Україну. Після восьми років жорстокої війни на Донбасі Росія захотіла повністю знищити нашу державу. Буквально позбавити українців права на життя. Але якими б запеклими не були бої, смерть не має шансів перемогти життя. Це знає кожен. Це знає кожен християнин. Це базовий елемент нашої культури.

Можливо, цього вже немає в сучасній російській культурі. Бо щоб зробити все те, що вони зробили з українцями в наших містах... треба вбити в собі людину. Бо людина будь-якої віри просто не може так чинити.

Але для нашої культури все це має значення. І матиме значення. І життя обов’язково переможе смерть.

Я вдячний нашим британським друзям за важливе символічне рішення, оголошене сьогодні, — повернути посольство до Києва. Сполучене Королівство стало двадцять першою країною, яка повернула дипломатичну місію до нашої столиці. І це показує, що не лише ми віримо в перемогу життя над смертю.

Сьогодні з посиланням на російських військових поширили новину, що їхнє завдання зараз нібито встановити контроль над півднем України та вийти до молдовського кордону. І нібито там, у Молдові, порушуються права російськомовних.

Зміст

Хоча, чесно кажучи, територія, де Росія мала б подбати про права російськомовних, — це сама Росія. Там, де немає свободи слова, свободи вибору. Де просто немає права на незгоду. Де процвітає бідність і де людське життя нічого не варте. До такого ступеня, що вони приходять до нас, ідуть воювати, щоб украсти хоча б щось, що нагадує нормальне життя.

Ви знаєте, раніше вони говорили про свою найбільшу мрію: побачити Париж і померти. А їхня поведінка зараз просто шокує. Бо їхня мрія тепер — вкрасти унітаз і померти.

Що ж, це лише підтверджує те, про що я багато разів говорив: російське вторгнення в Україну замислювалося лише як початок, далі вони хочуть захопити інші країни.

Звісно, ми захищатимемося стільки, скільки потрібно, щоб зламати ці амбіції Російської Федерації. Але всі народи, які, як і ми, вірять у перемогу життя над смертю, мають боротися разом із нами. Вони мають нам допомагати, бо ми — перші на цьому шляху. А хто наступний?

Якщо хтось, хто може стати наступним, хоче сьогодні зберігати нейтралітет, щоб нічого не втратити, це найризикованіша ставка. Бо ви втратите все.

Збройні Сили України продовжують стримувати атаки російських загарбників на сході та півдні нашої країни. Ізюмський напрямок, Донбас, Приазов’я, Маріуполь, Херсонщина — це місця, де вирішується доля цієї війни та майбутнє нашої держави.

У Слов’янську, Краматорську, загалом на Донеччині, у Попасній та загалом на Луганщині, у Харкові, навколишніх районах окупанти намагаються досягти примітивної мети — вбити якомога більше й знищити все, що бачать.

І я вдячний кожному з наших захисників, які мужньо тримаються, навчаючи російську армію того, що шанси Росії у цій війні можуть бути меншими, ніж шанси України.

Як і щоранку, щодня, щовечора, ми й сьогодні приділили максимум уваги тому, щоб забезпечити наших військових усією необхідною зброєю. Це завдання номер один для нашої держави.

І я вдячний усім нашим партнерам, які нарешті нас почули. Які надають нам саме те, про що ми просили. Бо ми точно знаємо: з цією зброєю зможемо врятувати життя тисяч людей. І зможемо показати окупантам, що наближається день, коли вони будуть змушені залишити Україну.

Триває повернення до нормального життя на територіях, звільнених від окупантів.

Якщо на початку цього тижня розмінування проводилося у 70 населених пунктах, то сьогодні розміновано 184 населені пункти. Звісно, ще багато належить зробити. Але темп, гадаю, доволі хороший.

Уже працюють гуманітарні штаби у понад 500 деокупованих населених пунктах. Майже по 100 населених пунктів щодня додається, куди ми повертаємо медичні та освітні послуги, роботу органів соціального захисту, фінансових установ.

Досить швидкими темпами відновлюємо транспортне сполучення. Сьогодні ще 96 населених пунктів, де відновлено транспортне сполучення. Ще 183 населені пункти, де відновили роботу автозаправки. Ще 90 населених пунктів, де відновили електропостачання. Повертаємо водопостачання, газопостачання, мобільний зв’язок.

Повернення України до міст і громад означає повернення життя в повному сенсі цих слів. Вірю, що таке повернення відбудеться і на півдні нашої країни, і на сході України. В усіх районах, куди під російським прапором принесли деградацію, руйнування та смерть.

Але це залежить від того, наскільки всі ми будемо єдиними у протидії російському вторгненню. Ще раз наголошую: кожен має протидіяти окупації за кожної нагоди. Ігноруйте окупантів. Не співпрацюйте з ними. Не допомагайте їм. Нейтралізуйте колаборантів.

Збройні Сили України блискуче виконують свої завдання. Розвідка, Національна гвардія, територіальна оборона, поліція, прикордонники — усі вони на сто відсотків працюють на перемогу. Але кожен громадянин також має працювати на перемогу — у тому, що він робить і там, де перебуває.

Якщо ви за кордоном — підтримуйте Україну. Якщо займаєтеся звичайною економічною діяльністю, робіть якомога більше на користь України. Якщо ви опинилися на тимчасово окупованій території — намагайтеся завдавати окупантам якомога більше клопоту. Збройні Сили України — наш фундамент. Але на цьому фундаменті завжди має стояти фортеця нашої національної єдності. Єдності всіх українців, які борються за життя і проти смерті. Проти російського вторгнення.

Традиційно ввечері я підписав указ про нагородження наших героїв. 48 захисників України відзначені державними нагородами. За мужність у боях, за зразкове виконання військового обов’язку.

Вічна слава всім, хто захищає державу!

Вічна пам’ять усім, хто загинув за Україну!

Слава Україні!

Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську