Серія інтерв’ю «Сили майбутнього» України: наземні безпілотні комплекси для оборони України (частина 2)

У цьому середовищі наземні безпілотні комплекси (НБК) перетворюються з нішевої спроможності на дедалі звичніший інструмент. Замість того щоб бути футуристичним доповненням, їх використовують для практичних завдань на полі бою: забезпечення позицій, зменшення ризику на найнебезпечніших маршрутах та евакуації поранених, коли відправляти людей уже неможливо.

Ключові висновки

• Людиноцентрична стратегічна мета: Основне завдання НБК — замінити особовий склад у ролях із високим ризиком на полі бою, щоб мінімізувати втрати та підвищити шанси на виживання.
• Компенсація чисельної переваги противника: Оскільки Україна не має таких величезних людських резервів, як її ворог, інновації та роботизація розглядаються як єдиний спосіб воювати на рівних.
• Стрімка еволюція сектору: Лише за чотири роки Україна з нуля створила масштабну індустрію НБК, попри постійні обстріли та проблеми з критичною інфраструктурою, зокрема відключення електроенергії.
• Домінування в логістиці: Логістика наразі є найбільш усталеною сферою; у деяких бригадах роботи вже виконують до 90% усіх місій із постачання, перевозячи продовольство, боєприпаси та спорядження.
• Спеціалізована медевакуація: Спеціалізовані евакуаційні роботи використовують «м’які» підвіски та захисні капсули, щоб швидко рятувати поранених військовослужбовців, не ризикуючи життями інших членів підрозділу чи водіїв традиційних транспортних засобів.
• Дистанційні інженерні роботи: Роботів дедалі частіше використовують для небезпечних завдань, таких як мінування, розмінування, прокладання колючого дроту та керування дистанційно контрольованими екскаваторами.
• Оборонні та бойові спроможності: НБК, оснащені турелями або протитанковою зброєю, можуть тривалий час утримувати оборонні рубежі; в одному випадку робот утримував позицію майже два місяці, тоді як оператор перебував на безпечній відстані.
• Маломасштабна протиповітряна оборона: Автоматизовані турелі на кшталт «Хижак» (укр. — хижак) застосовують для збиття FPV-дронів і баражувальних боєприпасів Shahed за допомогою оптичних, акустичних і радарних сенсорів.

• Стандарти автоматизації рівня 4: Україна розвиває модель автоматизації «рівня 4», за якої більшість процесів автоматизовані, але остаточне рішення щодо руху, відкриття вогню чи підриву завжди ухвалює оператор-людина.
• Зміна ролей військовослужбовців: НРК не усувають потребу у військовослужбовцях, а переводять їх зі штурмовиків у операторів, інженерів і техніків, виводячи з безпосередньої «зони ураження».
• Нові структури підрозділів: Військо формує спеціалізовані роботизовані батальйони (наприклад, NC13 у 3-й штурмовій бригаді) та інтегрує НРК до наявних підрозділів, щоб замінити традиційні логістичні транспортні засоби, такі як пікапи.
• Метрика «E-points»: Успіх вимірюють за допомогою статистичної системи під назвою «E-Points», яка відстежує ефективність НБК на основі кількості місій, доставленого тоннажу та близькості до лінії фронту.
• Доктринальна інтеграція для партнерів: Ключовий урок для НАТО та європейських партнерів полягає в нагальній потребі офіційно включити роботизовані підрозділи до військової доктрини; інакше фінансування та навчання й надалі відставатимуть.
• Незалежність у компонентах: Існує стратегічна потреба розробити альтернативи компонентам китайського виробництва, які нині використовують у багатьох дронових і роботизованих системах.
• Спільне масштабування (спільне виробництво): Україна закликає до створення спільних підприємств із європейськими виробниками та автомобільною промисловістю, поєднуючи виробничі потужності Європи з перевіреним у боях досвідом України.
• Зв’язок і радіоелектронна боротьба: Через інтенсивне глушіння індустрія відмовляється від стандартного радіозв’язку на користь інтеграції Starlink та волоконно-оптичного керування, щоб забезпечити надійний зв’язок в умовах активної протидії.

Погляди, думки та судження, висловлені в інтерв’ю й опубліковані на цьому сайті, належать виключно спікерам і не обов’язково відображають позицію Transatlantic Dialogue Center, його комітетів або афілійованих організацій. Ключові висновки надано для інформування дискусії та вони не представляють офіційних політичних позицій.

Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську