4 хв читання30 вересня, за результатами «референдумів», Путін підписав угоди про анексію територій 4 українських областей.
Росіяни відкладали проведення «референдумів» у частково окупованих Запорізькій, Херсонській, Луганській і Донецькій областях кілька разів протягом літа, сподіваючись повністю захопити ці області. Але після успішного контрнаступу Збройних сил України на Харківщині окупаційна адміністрація оголосила дати «референдумів», намагаючись якомога швидше легітимізувати окупацію та продовження війни за повний контроль над окремими областями. У результаті протягом 5 днів, 23–27 вересня, відбувся небезпечний фарс.
Процедури проведення цих референдумів у 2022 році, як і в 2014-му, порушують Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ICCPR). незаконна військова присутність росіян, що суперечить Статуту ООН, є ключовою причиною, яка робить недійсними результати «референдумів» (це стосується як референдумів 2014-го, так і 2022 року). Не може йтися про жодне «волевиявлення народу», коли озброєні представники країни-агресора контролюють явку на дільниці. В окупованих українських регіонах російські солдати, озброєні автоматами, обходили квартири й вимагали підпису на фіктивному бланку. Перед фальшивим голосуванням росіяни масово залякували цивільних та нав’язували їм думку про «зраду України» (цей наратив ґрунтувався на чутках про те, що всіх жителів окупованих територій в Україні вважатимуть зрадниками за співпрацю з окупантами й відповідно покарають, тому «шляху назад немає»). Жителі окупованих населених пунктів не могли перевірити та спростувати ці твердження через інформаційну блокаду й відсутність інтернет-зв’язку.
Росіяни почали збирати дані про майбутніх «виборців» одразу після окупації міст, скориставшись гуманітарною кризою, створеною їхніми військами. Вони змушували жителів надавати персональні дані та оформлювати російські паспорти в обмін на пенсії, соціальні виплати та гуманітарну допомогу (їжу, ліки тощо; слід зазначити, що на окупованих територіях передусім залишилися ті, хто не міг собі дозволити виїхати). Утім, навіть за таких умов українці продемонстрували світові свою позицію, проводячи мітинги й організовуючи партизанський рух, зокрема на Херсонщині й Запоріжжі.
Росіяни не надто розголошували розташування «виборчих дільниць», нібито з міркувань безпеки, однак масово організовувати «вуличні дільниці», які розміщували в різних місцях на вулицях і ринках просто неба, росіяни «не боялися». Таємності голосування за таких умов, безперечно, не існувало.
Згідно з міжнародним правом, будь-який референдум має бути неупередженим і не супроводжуватися односторонньою агітацією. Проте на всіх агітаційних плакатах і білбордах, приурочених до референдумів, була виключно пропаганда приєднання.
За свідченнями жителів анексованих територій, деяких людей змушували голосувати по кілька разів — за себе чи своїх родичів. Ба більше, деякі українці, які загинули внаслідок російської воєнної агресії, теж якимось чином «проголосували» на референдумі. Крім того, за даними Служби безпеки України, росіяни планували надати право голосу неповнолітнім і змусити голосувати навіть українських військовополонених, які не є жителями відповідних територій. Тому легітимність виборчого цензу залишається під питанням. Неупереджені міжнародні спостерігачі не могли перевірити, як насправді відбувалося голосування. Як і 2014 року, «міжнародними спостерігачами» у 2022-му стали пропутінські пропагандисти та представники радикальних політичних рухів.
3 жовтня Державна дума Російської Федерації ратифікувала угоди про входження так званих Луганської та Донецької народних республік до складу Росії на правах республік, а частково окупованих Херсонської та Запорізької областей — на правах областей, із відповідними нелегітимними парламентами, які путінський режим сам і створив, щоб завершити картину «законності».
Які переваги Російська Федерація прагнула отримати від референдумів? «Приєднання» 4 українських областей — це спроба Путіна перетворити оборонні дії України проти російської агресії на наступальні з усіма подальшими наслідками. «Включення» анексованих українських регіонів до складу Російської Федерації має передусім забезпечити путінський режим новим гарматним м’ясом, адже дає йому змогу мобілізувати громадян з анексованих територій.
Однак важливо пам’ятати: фальшиві референдуми — це інструмент для «легітимізації» Путіним фактичного часткового контролю над анексованими територіями, поки він там зберігається. Така «легітимізація» відбувається не завдяки правовим нормам, а через втрачений час. За ці 8 років Україна вже продемонструвала, що ніколи не визнає результатів нелегітимних референдумів, тож країна не збирається поступатися суверенітетом після чергової серії таких самих фальшивих референдумів.
Водночас мобілізація та «зомбування» українців на анексованих територіях щодня набирають обертів, послаблюючи там суспільні позиції України. Тому зволікання з рішучими діями, зокрема з переданням Україні зброї, не приведе до миру чи навіть перемир’я, а лише сприятиме затягуванню війни.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
