8 хв читанняВід 24 лютого, з початком повномасштабної війни Росії проти України, Екодія проводить моніторинг випадків потенційної негативної шкоди довкіллю , завданої російською агресією. Мета цієї роботи — повідомити про потенційний вплив війни на довкілля та населення України й допомогти українській владі зібрати факти, які будуть використані для отримання від Росії компенсації (репарацій) за завдану шкоду в міжнародних судах. Злочини проти довкілля належать до воєнних злочинів. Згідно з Женевською конвенцією, «заборонено застосовувати методи або засоби ведення війни, що мають на меті або, як можна очікувати, спричинять широкомасштабну, тривалу й серйозну шкоду природному середовищу».
Належне розслідування має відбутися після припинення воєнних дій. Однак уже зараз Державна екологічна інспекція України оцінила пов’язані із забрудненням земель збитки в USD на суму до 77 мільйонів , тоді як Екодія вже задокументувала понад 200 випадків , що можуть завдати довкіллю серйозної шкоди.
Більшість цих випадків сталися в Київській, Харківській, Луганській областях, а також на півдні України, але окупанти завдають шкоди всім регіонам України, зокрема західним. Атомні електростанції, морські порти, сховища небезпечних відходів (мінеральних добрив, пінополіуретану, фарби, нафти, мастильних матеріалів тощо) та промислові підприємства, зокрема хімічні й металургійні заводи, нині перебувають у зоні активних бойових дій. Зафіксовано численні пожежі на нафтобазах, АЗС, сміттєзвалищах, а також пошкодження систем теплопостачання та водопостачання; нижче ми розглянемо найсерйозніші наслідки війни для довкілля.
Загрози ядерній та радіаційній безпеці
Новини про захоплення Чорнобильської та Запорізької АЕС сколихнули світ. У Чорнобильській зоні відчуження зафіксували перевищення контрольних рівнів потужності дози гамма-випромінювання через рух російської важкої військової техніки та підняття в повітря забрудненого радіоактивного пилу. Чорнобильська АЕС була окупована понад місяць; у цей період окупанти утримували персонал станції в заручниках і пошкодили високовольтну лінію, що постачала електроенергію для охолодження відпрацьованого ядерного палива. Відсутність електроенергії могла спричинити підвищення температури в басейнах витримки палива, потенційний викид радіоактивних речовин у довкілля та загрозу ядерній безпеці всієї Європи. На щастя, українським фахівцям вдалося відремонтувати лінію електропередач, і 31 березня Державне агентство України з управління зоною відчуження повідомило, що окупанти залишили Чорнобильську зону.
Однак російський ядерний тероризм триває, адже Запорізька АЕС, де 14 березня росіяни підірвали боєприпаси та пошкодили лінію електропередач, досі окупована. Ця АЕС стала першою у світі атомною електростанцією, по якій стріляли з танків. Особливу загрозу ядерній безпеці й надалі становлять російські крилаті ракети, що 16 березня пролетіли вкрай близько до Хмельницької АЕС, 25 березня — до Південноукраїнської АЕС, а 26 березня — до Запорізької АЕС.
Супутникові знімки показують, що нині в природних екосистемах, зокрема в Чорнобильській зоні, вирують невеликі лісові пожежі.
Вибухи на нафтобазах і паливних складах
Від перших днів повномасштабної війни російська агресія спрямована на знищення паливних складів, що може спричинити величезне забруднення повітря. Загалом зафіксовано майже 30 випадків горіння нафтобаз і резервуарів із нафтопродуктами. 27 лютого та 12 березня 2022 року після ракетних атак вибухнула нафтобаза в селі Крячки поблизу Києва, і загорілися 10 резервуарів із 2000 м3 нафти й дизельного пального. Орієнтовні екологічні збитки становлять $25 млрд. Подібні випадки сталися в Охтирці, Луганську, Чернігові, Житомирі, Черняхові та багатьох інших місцях по всій Україні. Горіння нафтопродуктів унаслідок пожеж та обстрілів забруднює повітря і становить пряму загрозу не лише довкіллю, а й здоров’ю людей, адже продукти горіння містять токсичні гази та тверді частинки.
За даними Міністерства екології та природних ресурсів України, під час бойових дій на території України обсяг викидів забруднювальних речовин в атмосферу вже можна прирівняти до обсягу викидів одного металургійного підприємства за цілий рік.
Атаки на інфраструктуру та промислові об’єкти
Обстріли та окупація підвищують ризик викидів токсичних відходів із промислових об’єктів України. Наразі Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів містить інформацію про понад 23,000 об’єктів, зокрема 2,987 складів, де зберігаються високотоксичні пестициди. Найбільше таких об’єктів зосереджено в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській та Львівській областях. Деякі з них перебувають у зоні бойових дій.
Зафіксовано чимало випадків, коли росіяни цілеспрямовано атакували промислові об’єкти. Це призвело до пожеж і додаткового забруднення повітря, ґрунту та води. 21 березня на хімічному підприємстві Сумихімпром, розташованому поблизу Сум, через обстріл стався витік аміаку, що серйозно вплинуло на сусіднє село. У Донецькій області спостерігали численні обстріли й бомбардування Сєвєродонецького заводу азотних добрив та Авдіївського коксохімічного заводу, а також металургійного комбінату «Азовсталь» у Маріуполі, який росіяни цілеспрямовано знищують важкими бомбами та забороненими боєприпасами.
Також зафіксовано випадки масштабних пожеж через обстріли складів добрив, фарб, лаків тощо. Наприклад, 3 березня в селі Чайки поблизу Києва ракета влучила в склад поролону й спричинила пожежу. Продукти горіння поролону отруюють людей і тварин та можуть призвести до кислотних дощів. У Рубіжному (Луганська область) російські ракети двічі влучили в резервуари з амонійною кислотою, що спричинило викид забруднювальних речовин у повітря.
Забруднення, безпосередньо спричинене бойовими діями
Самі воєнні дії становлять не меншу небезпеку. Розлите паливо, знищена техніка, відпрацьована зброя та вибухлі ракети забруднюють ґрунт і підземні води хімічними речовинами та важкими металами. Навіть після війни для усунення деяких екологічних наслідків знадобляться роки.
По Україні було випущено понад 2000 російських ракет. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, з 24 лютого до 3 травня 2022 року в Україні знешкодили понад 90,000 вибухонебезпечних предметів і 583.4 кг вибухових речовин, зокрема 1,964 авіаційні бомби.
Вибухлі ракети та артилерійські боєприпаси містять різноманітні хімічні сполуки: монооксид і діоксид вуглецю, водяну пару, оксид азоту (NO), діоксид азоту (NO2), закис азоту (N2O), формальдегід, пари ціаністого водню (HCN), азот (N2) та велику кількість токсичних органічних речовин. Металеві уламки снарядів також не цілком безпечні для довкілля. Найпоширенішим матеріалом для корпусів боєприпасів є чавун зі сталлю, що містить не лише звичні залізо й вуглець, а й сірку та мідь.
У менших масштабах забруднення також можуть спричиняти палаючі танки, транспортні засоби, літаки та інші залишки війни. Є численні повідомлення з Краматорська, Рубіжного, Гуляйполя тощо про застосування росіянами заборонених Женевською конвенцією фосфорних бомб. Білий фосфор не лише завдає жахливих травм, а й становить загрозу довкіллю, істотно забруднюючи ґрунти та воду.
Шкода природоохоронним територіям і вразливим екосистемам
Російські війська спричиняють техногенні й екологічні катастрофи. Вони знищують природні території, що є середовищем існування рідкісних видів. За попередніми оцінками Міністерства екології та природних ресурсів України, Росія веде бойові дії на території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею близько 1.2 мільйона гектарів. За даними Української природоохоронної групи, 44% найцінніших природно-заповідних територій або постраждали від війни, або залишаються під тимчасовим контролем російських загарбників.
Під загрозою перебувають близько 200 територій (2.9 млн га) Смарагдової мережі . Смарагдова мережа включає природоохоронні території, створені для збереження видів і оселищ, що потребують охорони в усіх європейських країнах поза ЄС. Ці території необхідні для захисту біорізноманіття та збереження клімату. Деякі рідкісні й ендемічні види та оселища опинилися в епіцентрі бойових дій, а отже, під загрозою їхнє виживання: нерозорані степи, крейдяні схили Донеччини, прибережні оселища південних регіонів і болота на півночі.
Війна також впливає на тварин, багато з яких навесні розмножуються в регіонах, де нині точаться бої. Крім того, орнітологи наголошують на значному впливі війни на птахів: через всю територію України проходять три основні міграційні шляхи птахів. Ці місця вкрай важливі для харчування та відпочинку перелітних птахів, тому їх потрібно зберегти. Більшість таких шляхів нині пролягає над зонами бойових дій. Це може турбувати птахів і виснажувати їх через зміну маршрутів або втрату місць відпочинку, а також призводити до загибелі від стрілянини й обстрілів.
Забруднення водних ресурсів
Війна прямо чи опосередковано спричиняє забруднення водних ресурсів, які й без того дуже обмежені через зміну клімату та зростання попиту. Руйнування інфраструктури й промислових об’єктів може призвести до скидання забруднювальних речовин у водойми, тоді як зруйновані очисні споруди та насосні станції не здатні належно очищувати й постачати воду українцям.
Наприклад, 14 березня Росія обстріляла очисні споруди в Запорізькій області, зруйнувавши насосну станцію, яка розподіляє стічні води Василівки між об’єктами, тож тепер ці води без жодного очищення потрапляють безпосередньо в Дніпро. Вони можуть містити органічні речовини, патогенні бактерії, сульфати та хлориди, які з потеплінням здатні спричинити масштабне цвітіння води в Дніпрі та Чорному морі.
Крім того, через влучання уламків російської ракети в резервуари з добривами зафіксовано забруднення річки Ікви на Рівненщині. Концентрація амонію перевищує норму в 163 рази. Спостерігається мор риби, а людям із навколишніх сіл заборонено користуватися водою.
З неконтрольованим затопленням вугільних шахт на сході України також пов’язані незворотні процеси засолення ґрунтів і забруднення води. Ця проблема не нова для регіону, однак останнім часом вона перетворилася на екологічну катастрофу. Наразі є інформація про затоплення шахт «Золоте», «Тошківська», «Карбоніт» і «Гірська» в Луганській області. Неочищені шахтні води можуть змішуватися з підземними водами та отруювати басейн Сіверського Дінця.
Вплив на морські екосистеми
Воєнні дії відбуваються не лише на українській землі, а й у Чорному та Азовському морях. Російські ворожі війська атакують портову інфраструктуру й пришвартовані біля узбережжя судна, використовують свої кораблі та підводні човни для обстрілів українських міст, блокують порти й мінують море, спричиняючи забруднення води та викиди отруйних речовин у море. Морські бої завершуються пожежами й затопленням кораблів, літаків і гелікоптерів, що призводить до витоків нафти безпосередньо в море. 26 лютого дві російські ракети влучили в цивільний бункерувальник «Millennial Spirit», на борту якого було 600 тонн нафти й дизельного пального, та спричинили велику пожежу. 3 березня дві російські ракети потопили торговельне судно «Helt» під прапором Панами. Після вибуху судно затонуло. Вплив аварії на довкілля ще належить оцінити.
Усі компоненти нафти токсичні для морського життя. Нафтопродукти шкодять морським біоценозам, утворюючи маслянисті плівки на поверхні води та порушуючи обмін енергією, теплом, вологою і газами між морем та атмосферою. Крім того, вони безпосередньо впливають на фізико-хімічні й гідрологічні умови морського середовища, вбиваючи рибу, морських птахів і мікроорганізми.
Крім того, самі бойові дії негативно впливають на морське життя. Вибухи, обстріли, плавучі міни та використання сонарів надзвичайно шкідливі для морських ссавців. Наприкінці квітня в заповіднику Тузлівські лимани (Одеська область) науковці спостерігали дельфінів, які, найімовірніше, загинули через бойові дії та роботу сонарів.
Повністю оцінити завдану шкоду можна буде лише після завершення активних бойових дій. Проте українці й жителі сусідніх країн ще роками відчуватимуть наслідки цієї війни. Тому вкрай важливо якнайшвидше зупинити війну. Росія має заплатити за знищення українського бізнесу та інфраструктури і за всі злочини проти людяності, зокрема проти довкілля.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
