Чи Росія навмисно атакує культурні пам’ятки України?
Багато українців вважають, що Росія руйнує та пошкоджує церкви, музеї й пам’ятники в рамках «стирання» України з мапи.
Харківський художній музей був щільно зачинений, а працівники пішли. Була вже минула опівніч 3 березня, через тиждень після того, як російська армія вторглася в Україну. Двоповерховий музей із 25 000 творами мистецтва не зазнав пошкоджень.
Це змінилося в одну мить. Поруч вибухнув російський снаряд, який струсонув будівлю та вибив усі її вікна. На щастя, директорка музею Валентина Мизгіна та її співробітники зняли твори мистецтва й перемістили їх до безпечного місця.
Харківському Свято-Успенському собору XVII століття пощастило менше. За день до удару по музею російські війська обстріляли собор, де переховувалися мешканці. Хоча цивільні не постраждали, атака знищила вітражі церкви та серйозно пошкодила деякі оздоби.
Валентина розповіла NBC News, що музей зараз неможливо відремонтувати. «Ситуація в місті дуже, дуже складна», — сказала вона.
В Україні є сім об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, і від початку російського вторгнення щонайменше 39 пам’яток по всій країні було пошкоджено, пограбовано або перетворено на руїни, за даними Transatlantic Dialogue Center — української політичної некомерційної організації, що базується в Києві. 23 березня міська рада Маріуполя підтвердила в Telegram, що російські військові знищили Художній музей імені Архипа Куїнджі, де зберігалося понад 2 000 експонатів і велика колекція робіт видатних українських художників. Доля творів мистецтва залишається невідомою.
Відповідно до Гаазької конвенції 1954 року, атаки на історичні пам’ятки та об’єкти культурної спадщини є воєнним злочином за міжнародним правом. Але все це, схоже, є частиною плану Росії, кажуть деякі представники сфери культури. «Вони просто хочуть стерти з мапи Україну — нашу спадщину, нашу історію, нашу ідентичність і Україну як незалежну державу», — сказала Ірина Подоляк, колишня заступниця міністра культури України, яка заявила, що російські військові, схоже, атакують об’єкти культурної спадщини поряд із будинками, лікарнями та школами.
Супутня чи навмисна шкода?
Військова тактика Росії ускладнила визначення того, чи пам’ятки є конкретними цілями, чи пошкодження є побічним наслідком атак на цивільне населення. Російські війська обстрілюють невійськові райони з великої відстані, намагаючись деморалізувати Україну та змусити цивільних залишити міста.
Росія подає вторгнення як порятунок етнічних росіян і очищення від «нацистських» елементів території, з якою вона має кровні та родинні зв’язки.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у відеозверненні до дипломатів ООН 1 березня заявив: «Як неодноразово наголошував президент Володимир Путін, ми ставимося до українського народу, його мови та традицій із незмінною повагою».
Але 21 лютого Путін заявив у промові: «В Україні немає державності. … Сучасну Україну повністю створила Росія … радянська Росія».
Йоханан Петровський-Штерн, професор юдаїки Північно-Західного університету, вважає, що шкода є і супутньою, і навмисною, але «її радше слід називати умисним знищенням». Він зазначає, що російська влада конфіскує в бібліотеках окупованих районів підручники з історії України та спалює їх.
«Путін абсолютно переконаний, як і багато російських бюрократів [були] у 1860-х роках, — сказав Петровський-Штерн, — що української мови не існує, що українського народу не існує, що Україна — це ніщо й ніколи не може бути суверенною, бо такої країни, як Україна, не існує».
Знищуючи пам’ятки країни, стверджують деякі експерти, Путін намагатиметься переосмислити історію та культуру України як російські. «Якщо ми говоримо про російську політику, то протягом останніх кількох років можна сказати, що російський президент і уряд заявляють, що української культури не існує і що всі — росіяни», — сказав Ігор Кожан, генеральний директор Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові.
Таке привласнення є частиною путінського виправдання його обраної війни — переконання, яке українські експерти з культури називають чистою вигадкою. «Це лише уява хворої людини», — сказала Подоляк.
Українці також повернули росіянам звинувачення в нацизмі, як зробили в суботу після того, як Росія нібито пошкодила важливе нагадування про геноцид. Міністерство оборони України 26 березня повідомило в Twitter, що росіяни «обстріляли та пошкодили» меморіал Голокосту в Дробицькому Яру — місці німецької різанини приблизно 15 000 єврейських цивільних під час Другої світової війни. «Нацисти повернулися, — йдеться в дописі. — Рівно через 80 років».
Захист пам’яток
Поки музеї, пам’ятники та об’єкти спадщини України перебувають в облозі, українці об’єднуються, щоб захистити свої пам’ятки. Пітер Войцеховський, аналітик некомерційної організації U.S.-Ukraine Foundation, сказав, що мешканці Одеси обклали мішками з піском славетний Оперний театр міста XIX століття та знакову статую засновника Одеси — герцога де Рішельє. Войцеховський сказав, що для одеситів статуя Рішельє має таке саме значення, як Статуя Свободи для американців. «З багатою історією України існує так багато місць, які є символами для душі нації, — додав він. — Але неможливо вкрити мішками з піском усю країну з усіма її храмами, пам’ятниками та церквами».
У Львові, місті на заході України, заснованому 1237 року та внесеному до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, працівники вкрили історичні статуї захисними матеріалами, встановили металеві листи на вітражі в міському Латинському соборі та винесли з церков релігійні ікони. Коли 24 лютого російська армія прорвалася через кордон, співробітники Ігоря Кожана негайно почали діяти: убезпечили вікна, укріпили стіни та перевезли колекцію Національного музею в безпечне місце.
Кожан також допоміг розробити плани з переміщення колекції з України до музеїв Західної Європи за потреби. Але він вважає, що «російську армію не побачать на вулицях нашого міста».
Одним із найважливіших об’єктів спадщини в усій Україні є Софійський собор у Києві. Ця золотоверха церква, якій понад 1 000 років, колись була центром українського православного християнства та має вражаючу колекцію фресок, ікон і мозаїк. Але одна мозаїка вирізняється. На ній зображено Діву Марію на золотому тлі з руками, піднятими до неба.
Юрій Шевчук, викладач української мови в Колумбійському університеті, пояснив, що українці називають цю мозаїку «Нерушимою стіною». Місцева легенда говорить, що доки ця стіна стоїть, Україна ніколи не загине.
Конор Девлін — асистент із виробництва в MSNBC.
Dan De Luce долучився.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську