Офіційно опубліковано опитування: відбудова України та міжнародна допомога

6 хв читання

Грудень 13, 2022

2 MB

171 KB

Аудиторія: населення України віком від 18 років у всіх регіонах, за винятком тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент проведення опитування не було українського мобільного зв’язку. Результати зважено з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка є репрезентативною за віком, статтю та типом населеного пункту. Обсяг вибірки: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (телефонне інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Похибка дослідження за довірчого інтервалу 0.95: не перевищує 3.1%.

Дати проведення опитування: 20–21 листопада 2022 року.

Київ, 12 грудня 2022 року

Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення громадської організації «Transatlantic Dialogue Center» провела дослідження «Відбудова України та міжнародна допомога» 20–21 листопада 2022 року. Згідно з результатами опитування, погляди українців на те, коли розпочинати усунення пошкоджень на деокупованих територіях, дещо різняться: 44% вважають, що це слід робити якомога швидше, а 52% — що варто дочекатися завершення війни. У регіональному розподілі спостерігаються відмінності: жителі Східних регіонів частіше підтримують якнайшвидшу відбудову, тоді як респонденти із Західних і Центральних регіонів більше схильні відкладати її до завершення війни.
Відновлення робочих місць і джерел доходу для українців важливіше за пряму фінансову підтримку. Отже, серед програм, найбільш необхідних постраждалим від війни громадам, найчастіше обирали відновлення бізнесу та робочих місць (60%) і усунення пошкоджень (55%). Фінансову підтримку 44% визначили як важливу програму. 37% назвали важливою медичну та гуманітарну допомогу. Програми розвитку дітей і психосоціальна підтримка є значущими для чверті опитаних. Натомість програми розвитку демократичних інституцій або культурної та соціальної згуртованості обирали рідше — від 3 до 6%.
Існують певні відмінності в актуальності програм відбудови залежно від регіону та віку. Так, для жителів Сходу гострішими є питання повернення до роботи та усунення пошкоджень. Гуманітарна допомога й підтримка розвитку дітей важливіші для молоді, ніж для людей старшого віку. Крім того, третина молоді заявила про потребу в програмі психосоціальної підтримки. Переміщені особи частіше за інших зазначають потребу у відбудові: ті, хто переїхав, частіше говорять про потребу у відновленні робочих місць, усуненні пошкоджень, а також у медичній і гуманітарній допомозі.
Комунікаційна та енергетична інфраструктура (64%) є головним пріоритетом відновлення у постраждалих від конфлікту громадах, на думку всіх респондентів. Відбудову соціальної інфраструктури (шкіл, лікарень) найчастіше обирали другим пріоритетом (29%), дещо рідше — відновлення приватного житла та комунікацій (по 24%), транспортної інфраструктури (17%).
Думки щодо стратегії відбудови пошкодженої інфраструктури різняться: 48% вважають, що відновлення має відбуватися якомога швидше, тоді як 49% виступають за довший процес відновлення, але із запровадженням зелених, енергоощадних технологій і модернізацією. Серед опитаних зі Східних регіонів дещо більше тих, хто віддає перевагу швидкому відновленню, однак і серед них близько 40% не проти зачекати на модернізацію інфраструктури. Серед жителів Центру та Заходу дещо більше прихильників повільнішої відбудови з модернізацією. Є також поколіннєві відмінності: тоді як старші люди хочуть відбудувати інфраструктуру якомога швидше, більшість молоді прагне модернізації та виступає за запровадження зеленої енергетики.
Загалом більшість респондентів позитивно сприймає участь у відбудові країн, які не вчиняють агресії проти України. Отже, потенційна допомога Великої Британії, США, Німеччини та Франції сприймається дуже позитивно: 81–90% респондентів підтримують участь цих держав у відбудові. Щодо Туреччини, такої думки дотримуються 67% (22% ставляться нейтрально, 10% — негативно). Щодо Китаю, 45% підтримують таку ініціативу (чверть ставиться нейтрально і стільки ж — негативно).
Оцінюючи різні сценарії участі іноземних держав у відбудові України, більшість (55%) підтримує надання іноземними країнами фінансування та нагляд за українськими компаніями. Сценарій, за якого іноземні компанії безпосередньо беруть участь у відбудові, підтримали 29%. 13% підтримали ідею, щоб іноземні країни надавали фінансування, а українські компанії самостійно виконували відбудовчі роботи. Участь іноземних держав лише на консультаційному рівні підтримали тільки 2%. Серед тих, хто позитивно ставиться до залучення іноземних країн до відбудови України, частіше спостерігається підтримка ідей безпосередньої участі іноземців або контролю з їхнього боку.
Від початку повномасштабного російського вторгнення зросло переконання, що перемога України у війні полягає у звільненні всіх її територій, зокрема Криму та окупованого Донбасу (з 74% у березні до 85% у листопаді 2022 року). Лише 9% обрали варіант повернення тільки тих територій, які Україна контролювала до 24.02.22. Водночас не більше 5% підтримують продовження бойових дій на території Росії. Підтримка деокупації всіх без винятку територій України є абсолютною (понад 80%) серед представників усіх регіонів країни.
Кількість тих, хто підтримує відновлення для України статусу держави з ядерною зброєю, зросла (з 47% у 2019 році до 53% у 2022 році).
Вступ України до НАТО (61%) та ядерне роззброєння Росії (50%) — заходи стримування майбутніх нападів на Україну, які респонденти підтримують найчастіше. Вступ України до ЄС і гарантії західних країн постачати Україні зброю як заходи стримування підтримують 34% респондентів. Наявність в України ядерної зброї та фінансову допомогу нашій державі обрали по 17%. Лише 8% підтримали підписання мирних угод із Росією як спосіб стримування агресії. Жителі Сходу та Півдня, а також ті, хто підтримує повернення військовим шляхом лише територій, контрольованих станом на 24 лютого 2022 року, дещо частіше вірять в ефективність підписання мирних угод із Росією. Водночас у всіх регіональних і вікових групах переважна більшість обрала вступ України до НАТО та ядерне роззброєння Росії як найкращі гарантії безпеки.
Більшість населення України нічого не чула про ініціативу президента Франції Макрона «Європейська політична спільнота». Лише 3% щось про неї знають, 29% щось чули. Загалом 54% усіх опитаних вірять у переваги такої платформи, а серед тих, хто щось про неї чув, — 63%. Чверть українців вважає, що така ініціатива не буде ефективною у протидії російській агресії.
Переважна більшість респондентів (60%) вважає Німеччину дружньою до України країною, близько третини вважає її радше нейтральною. Лише 1% вважає Німеччину ворожою до нашої держави. Ставлення до участі Німеччини у відбудові дещо краще, ніж сприйняття її як союзника, адже позитивне ставлення до неї у питанні відбудови становить 85%.
Основними чинниками, що впливають на сприйняття Німеччини як дружньої країни, стали постачання Україні зброї та допомога українським біженцям (понад 50%). 38% зазначили, що чинником, який позитивно вплинув на їхню думку про Німеччину, була її фінансова допомога Україні. 14% вважають Німеччину дружньою, оскільки переконані, що населення Німеччини підтримує Україну. Серед інших чинників позитивної оцінки лише 7% респондентів назвали запровадження Німеччиною санкцій проти Росії, 5% — проукраїнську позицію німецьких політиків. 5% зазначили, що їм просто подобається ця країна.
Натомість головним чинником, що визначає сприйняття українцями Німеччини як недружньої або нейтральної країни, є проросійська позиція німецьких політиків (44% серед тих, хто вважає Німеччину нейтральною або ворожою). Той факт, що Німеччина продовжує співпрацювати з Росією (28%) і постачає недостатню кількість зброї (27%), також відіграє значну роль у такій оцінці. Про недостатність фінансової допомоги або підтримку Росії німецьким населенням опитані згадували значно рідше (по 9–10%). 2–5% респондентів зазначили або відсутність симпатії до Німеччини, або недостатню допомогу біженцям.