

320 КБ

Коли зникає світло, що робити тим, хто найбільше від нього залежить? Бізнес намагається адаптуватися до нової реальності, коли масовані обстріли порушують графік роботи, виводять з ладу обладнання та спричиняють відтік клієнтів. Український ринок праці також «під вогнем».
З 10 жовтня Росія здійснює масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру, щотижня пошкоджуючи десятки критично важливих об’єктів. По всій Україні відбуваються тривалі відключення електроенергії — як планові, так і аварійні. Така ситуація спостерігається майже в усіх регіонах, але найбільше — у центральних областях, прифронтових районах і поблизу об’єктів критичної інфраструктури.
Українська економіка вже постраждала від війни: окупації окремих територій із великими підприємствами, руйнування інфраструктури та порушення технологічних ланцюгів постачання, втрати робочої сили й капіталу тощо. «Якщо до цього додадуться зруйновані енергетичні мережі, наш ВВП впаде ще більше», — зазначила перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки України Юлія Свириденко.
За даними міністерства, до жовтневих обстрілів падіння ВВП становило 30%. «За нашими розрахунками, якщо відключення електроенергії триватимуть протягом наступних кількох тижнів, падіння ВВП України може сягнути 39%», — додала Свириденко.
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), найбільша бізнес-спільнота України, що об’єднує близько тисячі українських і міжнародних компаній, зокрема Google, Bosch і Glovo, повідомила про збитки внаслідок жовтневих обстрілів: постраждала майже половина компаній ЄБА. За даними ЄБА, загальні збитки станом на 21 жовтня становили 437,5 млн євро. Лише 5% її членів не зазнали збитків.
За даними Асоціації, 44% її членів зараз працюють у повному обсязі, 53% — з обмеженнями, а 3% не працюють. У липні частка тих, хто працював у повному обсязі, становила 49%, а жоден бізнес тоді ще не припинив роботу. Це свідчить про явне зниження ділової активності та зміну структури зайнятості.
| 47% членів ЄБА повідомили про збитки через війну (станом на жовтень) | |
| % з них | Фінансові збитки (млн дол. США) |
| 40 | менше ніж 1 |
| 35 | 1-10 |
| 15 | понад 10 |
Водночас бізнес усвідомлює виклики прийдешньої зими. Тож компанії готуються до перебоїв із постачанням води, газу та електроенергії, а також до проблем зі зв’язком і доступом до інтернету. Загалом компанії прагнуть адаптуватися та знайти альтернативні способи належної роботи: запасаються резервним обладнанням, сировиною та паливом, розробляють програми безпеки й плани безперервності бізнесу, вживають заходів із кібербезпеки тощо. Компанії ЄБА суттєво збільшили фінансові резерви з березня, хоча частка компаній, які їх не мають, у жовтні зросла до 5% порівняно з 2% у липні.
Загалом доходи бізнесу значною мірою залежать від повітряних тривог та електропостачання. Тому закономірність проста: що далі бізнес розташований від лінії фронту та об’єктів критичної інфраструктури, то краще. Саме тому, наприклад, виручка кафе Львова чи Дніпра під час осінніх обстрілів постраждала менше, ніж виручка київських кафе.

Відсутність електроенергії стала справжнім лихом для українських закладів громадського харчування, особливо розташованих у торговельних центрах, через їхню високу вразливість. За даними української компанії Poster POS, 10 жовтня, у перший день масованих атак на інфраструктуру, доходи українських закладів впали на 22% (у Києві — на 27%) порівняно з тим самим днем попереднього тижня. Водночас на початку листопада ситуація покращилася, оскільки бізнес почав адаптуватися до цих суворих умов.
Закладам громадського харчування довелося вдатися до творчих рішень, зокрема запровадити спеціальну сторінку меню на випадок відключень світла (деякі страви не потребують електроенергії, як-от салати, сети та окремі десерти). Тож вечері при свічках стали звичними не лише для пар.
Усі підприємці були змушені згорнути «електричний маркетинг»: більше жодних яскравих привабливих плакатів і красивого підсвічування фасадів. Насправді економія електроенергії зараз є пріоритетом, адже навіть вулиці за можливості залишають без освітлення.
Одна з ключових проблем полягає в тому, що електропостачання також впливає на графіки роботи. Працівникам доводиться працювати в різні зміни, зокрема вночі та у вихідні, тобто щоразу, коли є світло. Марія Шевеленко, працівниця сфери послуг із Києва, поскаржилася: «Протягом дня світло вимикають два-три рази на 4 години, тобто залишається 2–4 робочі години на день… Як наслідок, доходи падають, а зарплати ледь сягають мінімальної». Олександра, викладачка-фрилансерка, поскаржилася: «Коли під час уроку вимикається світло — урок закінчується, його не оплачують, а час змарновано». Відключення за графіком спростили б ситуацію, але, на жаль, нові хвилі російських ракетних ударів призводять до нових аварійних відключень.

Деякі заклади були краще підготовлені до відключень світла. Освітній центр «Академіка» придбав запальнички задовго до жовтневих обстрілів, тож бізнес жодного разу не припиняв роботу. Водночас, за словами генерального директора центру Валерія Буханка, ключовою проблемою для онлайн-діяльності є доступ до інтернету: «Відсутність інтернету не дозволяє дітям навчатися зі стовідсотковою ефективністю… Ми знайшли нехай і не ідеальне, але все ж рішення: викладачі записують уроки, а учні слухають їх пізніше».
Хоча без регулярних графіків електропостачання надавати якісні послуги складно, українські школи й освітні центри адаптуються попри все. Тетяна Мисів, директорка школи іноземних мов, сказала: «Ми придбали кільцеві лампи, якими користуються блогери: дітям вони дуже подобаються, і вони навіть не хочуть їх вимикати, коли світло повертається»; вечірка на Гелловін зі свічками також стала оригінальним рішенням.
Загалом український бізнес довів свою здатність виживати навіть у таких екстремальних обставинах. За словами Буханка, їхній «колектив став ще згуртованішим, як і Україна».
Окрім індивідуальних заходів, яких вживає кожен бізнес, існують і спільні проєкти. Наприклад, було створено інтерактивну мапу закладів з автономними джерелами енергії (вони працюють незалежно від відключень світла). Серед таких місць — автозаправні станції, поштові відділення, супермаркети, медичні центри тощо. Деякі бізнес-мережі — наприклад, мережа супермаркетів «Сільпо» — створили власну інтерактивну мапу, яка показує, чи працює зараз кожен конкретний магазин цієї мережі.
Не всі можуть швидко перейти на альтернативні джерела енергії. Наприклад, такі енергоємні заклади, як піцерії, менш гнучкі, оскільки сама піч для піци на піку споживає 16 кВт, тож загальна потреба в потужності надто висока для швидкого переходу. Так само з неможливістю перейти на нові джерела стикається й малий бізнес. Зараз він з великими труднощами долає ці темні дні, оскільки бюджет часто не дозволяє придбати генератор.
Українське інформаційне агентство УНІАН цитує власника київських кав’ярень: «Середня вартість потужного генератора — до 80 000 грн (2 185 дол. США). Генератор повинен мати функцію AVR, щоб прилади не згоріли. Вага такого генератора в середньому становить 70 кг (без палива). Потрібно мати засіб для перевезення… [і] також потрібне місце, куди поставити генератор на ніч, оскільки генератор токсичний… У середньому заправка генератора коштує 400–500 грн на день». Ще один варіант — потужний акумулятор, який коштує близько 80 000 грн; до нього потрібне настільки ж потужне джерело безперебійного живлення (40 000 грн).
Так само взяти кредит на необхідне обладнання — досить ризиковане рішення з двох причин: по-перше, в умовах падіння продажів буде доволі складно виплачувати кредит і відсотки; по-друге, якщо відключення світла припиняться, бізнесу доведеться погашати кредит за обладнання, яке вже не потрібне.

Російські ракетні атаки також вплинули на внутрішній ринок праці, уповільнивши його зростання. За даними сайту пошуку роботи Work.ua, «У жовтні максимальна кількість вакансій, розміщених на Work.ua, залишилася стабільною — 56 719 проти 56 554 вакансій у вересні… Приріст становив 0,3 відсотка… У вересні приріст становив 16 відсотків, а в серпні — 20 відсотків», що все ж свідчить про зниження активності на ринку праці.
З одного боку, попит на онлайн-зайнятість дещо впав, оскільки багато працівників не можуть повноцінно працювати через відсутність електроенергії. З іншого боку, відключення світла не змусять працівників віддати перевагу офлайн-формату перед онлайн-форматом, адже останній усе ще забезпечує більшу мобільність і безпеку. Під час відключення світла онлайн-працівники можуть піти до кафе чи коворкінгів, тоді як офлайн-працівники залишаються прив’язаними до своїх робочих місць.
За даними OLX Робота (ще одного українського сайту пошуку роботи), за цей період кількість вакансій для адміністративного персоналу та фахівців з ІТ суттєво зменшилася. Водночас важливість забезпечення продовольством, виробництва й постачання сировини та відновлення зруйнованої інфраструктури зробить відповідні професії ще актуальнішими.
Наприкінці жовтня, після періоду відновлення від обстрілів, в Україні зафіксували сплеск нових реєстрацій фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб. Однак протягом листопада очікується зменшення кількості вакансій; їхній мінімум прогнозують у грудні, що, за словами експертів, є типовою сезонною реакцією ринку праці.
На жаль, темні вулиці, порожні кафе та безлюдні ресторани стали новою українською реальністю. Попри постійну нестабільність і відключення світла, бізнес швидко пристосовується до цієї нової реальності та її умов, розробляючи конкретні стратегії, як-от придбання автономних джерел енергії, коригування графіків роботи та пошук альтернативних способів продовжувати ефективну діяльність. Структура ринку праці також змінилася й може змінитися ще більше. Бізнес в Україні адаптується та продовжує рухатися крізь темряву, щоб бути готовим до будь-яких інших викликів, які принесе війна.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську