6 хв читання
Найбільша в Європі електростанція окупована. До чого призведуть постійні обстріли потужного ядерного об’єкта російськими військами? Росія грається з гострими інструментами не усвідомлюючи, що ядерний потенціал — це не іграшка і не забавка. Якщо снаряд влучить у «те» вразливе місце, це зачепить не лише Україну, а й ЄС, членів НАТО та, зрештою, саму Росію. Попри це Путін продовжує перетворювати енергетику на зброю, спочатку це були газові маніпуляції , а тепер — ядерний шантаж.
Захоплюючи атомні електростанції, агресор прагне досягти одразу кількох цілей.
Перебуваючи на станції, Росія створює надійне прикриття для своїх військ, адже мало хто ризикне обстрілювати територію поруч із АЕС. Водночас росіяни часто наважуються на це, щоб перекласти провину на українську сторону й представити її неконтрольованою та ненадійною. Україні немає жодного сенсу обстрілювати ЗАЕС, адже вона має велике значення для всієї української енергосистеми.
Росія тепер має доступ до ядерного палива, завантаженого в реактори, яке потенційно може стати сировиною для створення ядерної зброї. За даними української Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», є понад 22 000 відпрацьованих паливних збірок у сховищах відпрацьованого ядерного палива. Таку значну кількість плутонію-239 можна перетворити на ядерну бомбу, а гуманітарні й екологічні наслідки такої катастрофи не матимуть кордонів ані для НАТО, ані для держав ЄС.
Російська Федерація намагається шантажувати Європу та світ можливістю аварії на такому масштабному об’єкті з радіаційною небезпекою. У найгіршому сценарії, якщо Запорізьку АЕС підірвуть, постраждають Україна, Європа й сама Росія.
Найвищі концентрації радіоактивних аерозолів спостерігатимуться в ближній зоні радіусом 50-100 km в усіх напрямках від джерела викиду. Значні концентрації радіонуклідів можуть досягти Києва та Донбасу. У разі аварії на ЗАЕС радіаційна хмара, окрім України, може зачепити Польщу, Білорусь, країни Балтії, а також прикордонні регіони Росії — Бєлгород, Ростов, Курськ, а також Крим, анексований Росією. Це залежатиме від вітру й удачі. У разі аварії найближча територія стане непридатною для життя. Це позначиться на здоров’ї населення, і тривалий час ніхто не зможе жити на цій території.
Хочемо покладатися на милість долі? Чи радше прагнемо творити власну долю? Брак розсудливості в Росії може коштувати життя багатьом.
Шантаж — це ситуація, у якій програють усі. Маніпуляція буде успішною лише тоді, коли опонент настільки наляканий, що готовий прийняти будь-які умови. Інакше шантаж приречений на провал і тягне за собою більше негативних наслідків для ініціатора шантажу.
Намагаючись змусити Україну повернутися за стіл переговорів і використати ЗАЕС для посилення своїх позицій, російське керівництво припустилося ще однієї помилки в оцінці твердої рішучості українців чинити опір сценарію, написаному Кремлем. Тепер очевидно, що, офіційно оголосивши про загрозу, Росія поставила себе в становище, за якого їй доведеться або відступити, показавши, що її погроза — це порожні слова, або здійснити її. В останньому випадку це призведе до хаосу, у якому немає практичної вигоди для автора шантажу. Навряд чи кінцевою метою війни є перетворення України на радіоактивну пустелю, адже тоді російський наратив про захист російськомовного населення та дітей Донбасу був би неактуальним.
Саме тому підрив АЕС або шантаж її підривом є цілковито безрозсудним, але тактично корисним доповненням до наявної стратегії.
60% електроенергії України виробляють атомні електростанції, а захоплення росіянами ЗАЕС послаблює українську енергосистему. Росіяни також можуть розглядати сценарій відключення станції від української енергосистеми та крадіжки української електроенергії*
Перебуваючи на станції, Росія здійснює різні диверсії, а також створює паніку та масову міграцію населення. Під час прибуття місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС росіяни переконували представників місії, що на станції перебувають не російські бойові підрозділи, а війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Окупанти також лицемірно звинуватили українську сторону в обстрілах. «Це був цирк», — коментує працівник ЗАЕС.
Фактично Запорізьку АЕС нещодавно перетворили на російський військовий об’єкт, що є неприпустимим для підприємства з ядерним потенціалом. Взаємодія вибухових речовин із радіоактивним паливом — це прямий шлях до глобальної катастрофи.
Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомляє, що «росіяни організували на території ЗАЕС склад боєприпасів і військової техніки та продовжують обстрілювати станцію… 5 серпня російські загарбники пошкодили високовольтну лінію, кабелі зв’язку, а також дах, вікна й стіни сховища. 11 серпня зафіксовано влучання поблизу зварювальної дільниці та сховища джерел випромінювання; значних пошкоджень зазнали азотно-киснева станція й об’єднаний резервний пункт».
Вранці 1 вересня через російський мінометний обстріл аварійний захист Запорізької АЕС зупинив енергоблок № 5. Енергоблок відключили, а станцію знеструмили вдруге за останні 10 днів. Хоча 2 вересня енергоблок № 5 знову підключили до електропостачання, окупанти не забарилися знову розпочати обстріли. Діючи так, російська армія прагне змусити Україну капітулювати в обмін на збереження об’єкта, від якого залежить енергетична безпека України.
«Російське військове та політичне керівництво не соромиться демонструвати світові, що здійснює ядерний тероризм і розміщує військову техніку на території діючої атомної станції», — заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. «Окупанти затримують, катують і вбивають працівників Запорізької АЕС. Це не лише воєнний злочин проти цивільного населення, а й порушення принципів ядерної безпеки, один із яких — збереження безпеки команди, відповідальної за об’єкт».
Крім того, аварію на ЗАЕС може спричинити російська недбалість. Окупанти не знають, як обслуговувати таке підприємство, а поводження з українським персоналом важко назвати прийнятним. Легковажні дії Росії можуть призвести до відключень електроенергії у південних регіонах України та дефіциту енергії для їхніх жителів.
Водночас російські погрози лише сприяють міжнародній мобілізації зусиль проти ядерного тероризму. У світі формується антиросійська коаліція щонайменше з 42 країн. Моніторингова місія МАГАТЕ на Запорізькій АЕС підтвердила, що обстріли можуть пошкодити життєво важливе обладнання й призвести до необмеженого викиду радіоактивних матеріалів. Також зазначається, що всі сторони мають погодитися на створення захисної зони навколо атомної електростанції, щоб уникнути пошкоджень. Однак чи можливо домовитися з Росією, яка обстрілювала територію навіть під час візиту МАГАТЕ? Важко відповісти.
На жаль, місія МАГАТЕ не змогла запровадити жодного ефективного й практичного механізму для врегулювання ситуації. МАГАТЕ також не виконало домовленості докласти всіх зусиль для допуску на станцію незалежних ЗМІ. Представників медіа російські військові зупинили на блокпості й не дозволили рухатися далі.
Фактично Кремль відкрив нову сторінку в історії тероризму, відкрито погрожуючи світові ядерною катастрофою. Адже вперше в історії російські окупанти перетворили цивільний ядерний об’єкт на військову ціль і місце дислокації своєї армії. Росія визнає неможливість досягти будь-якого значного успіху у війні проти України без ядерного шантажу.
Що буде далі? Або міжнародна спільнота розробить чіткий механізм, щоб уникнути найгіршого сценарію, або цей сценарій стане реальністю. І ця реальність може настати вже наступної хвилини. Винна Росія, але миритися з бездіяльністю також не можна. Маємо замислитися, чи хочемо побачити ще одну ядерну катастрофу на сторінках підручника історії. Якщо ні — треба діяти. Негайно. Думки «це не моя справа» неприпустимі, адже на кону надто багато: території, що стануть неродючими, зерно, яке більше не експортуватиметься, люди, які зазнають поневірянь, і загальна світова криза, що лише поглиблюватиметься.
Усе залежить від нас. Діяти. Діяти зараз.
* На момент публікації через пожежу, спричинену обстрілами, була відключена остання лінія, що з’єднувала станцію з енергосистемою України. Шостий енергоблок розвантажили та відключили від мережі.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську