6 хв читанняПовномасштабна російська агресія проти України вже завдала шкоди людям і тваринам та пролила багато їхньої крові. Проблема загострюється, оскільки загальна кількість поранених, жорстоко закатованих і зрештою вбитих тварин невпинно зростає. «Вони хочуть убити все живе. Беззахисних людей і тварин», — стверджує Олександр Тодорчук, засновник всеукраїнського гуманістичного руху за захист тварин UAnimals.
За даними експертів WWF-Україна, війна завдала значної шкоди до третини всього природно-заповідного фонду України. Приблизно 200 територій, що забезпечують охорону таких видів під загрозою зникнення, як бурі ведмеді, чорні лелеки та рисі, перебувають під загрозою знищення. Значну загрозу для рідкісних видів тварин становить руйнування або зміна їхніх міграційних коридорів. До того ж бойові дії відбувалися в один із найважливіших періодів року, коли тварини зазвичай утворюють пари та розмножуються.
Від самого початку вторгнення російські солдати почали розстрілювати цивільних і так само не щадили тварин. У перший день вторгнення (24 лютого) 5 снарядів влучили у «Фельдман Екопарк» — один із ключових об’єктів природно-заповідного фонду України на Харківщині. Працівники екопарку намагалися врятувати тварин ціною власного життя — волонтерів не пускали до звіринця, а деяких працівників російські військові розстріляли на місці. У березні працівники «Фельдман Екопарку» почали перевозити тварин до інших міст у надзвичайно складних умовах: комплекс опинився в епіцентрі боїв, а температура надворі іноді опускалася до −20 ℃ (4 ℉ нижче нуля).
«Неодноразово ми потрапляли під вогонь “Градів” [російська реактивна система залпового вогню]… Вибиралися самотужки, накатували колії, щоб рухатися далі», — каже директор екопарку Віталій Ільченко, наголошуючи на героїзмі українських волонтерів. «Загинуло понад сто тварин, серед них орангутани, шимпанзе, павіани. Вони померли від розриву серця, спричиненого вибухами. Серед копитних є лані, олені, буйволи, які стали жертвами обстрілів». Крім того, деякі території парку виявилися замінованими.
Приватна ферма/екопарк «Кийлівська Асканія» поблизу Києва також постраждала від інтенсивних обстрілів російських солдатів. Унаслідок обстрілів залишилися масштабні руйнування та величезна кількість загиблих тварин.
Миколаївський зоопарк потрапив під обстріли снарядами та касетними ракетами. Тоді працівники власними силами почали збирати кошти, щоб урятувати тварин від голоду. Російське вторгнення призвело до того, що більшість зоопарків залишилися без жодного прибутку. Мешканці Миколаєва закликали купувати квитки онлайн, щоб зоопарк міг придбати хоча б трохи корму для тварин, які його потребують. Так само адміністрація заповідника «Асканія-Нова», який нині перебуває під окупацією, змушена утримувати комплекс власним коштом.
Постраждали й притулки на Київщині: ситуація там була вкрай напруженою та складною через брак їжі, води, електрики й опалення.
За даними UAnimals, волонтери, яким вдалося дістатися притулку в Бородянці (Бучанський район, Київська область), були приголомшені побаченим — із 485 тварин вижили лише 150. Навіть ті, що залишилися живими, були виснажені та зневоднені. У Горенці (Бучанський район) у кущах знайшли собаку з численними опіками, який майже осліп унаслідок обстрілу.
Наталія Попова, керівниця «Притулку для диких тварин» поблизу Борисполя, розповіла: «Коли почалося бомбардування, було дуже гучно. Через шум багато тварин калічили себе, металися. Козуля так злякалася, що вдарилася об стіну й зламала собі шию. Вона вбила себе». Від початку бойових дій із цього притулку евакуювали до 100 тварин до зоопарків і заповідників Румунії та Польщі.
Ще одна проблема, яка загострюється з кожним днем, — бойові дії на півдні та сході України, що призводять до порушення ланцюгів постачання кормів із фермерських господарств. Продовольча криза підриває життєздатність тварин, оскільки їжі немає зовсім. Власники деяких притулків стверджують, що проблему можна частково розв’язати завдяки гуманітарній допомозі, але її досі недостатньо.
Ситуація погіршується й в економічному плані — для декого тваринництво виявляється єдиним засобом виживання та єдиною можливістю прогодувати сім’ю. Наприклад, один український фермер утратив 20 корів за перші два дні обстрілів. Худоба безпосередньо забезпечувала засоби до існування власника та його родини: «Вони стріляли так сильно, ніби це була якась комп’ютерна гра. Перші два дні я залишався в будинку, але потім стало настільки нестерпно, що довелося піти. Коли я повернувся, був шокований. Мій будинок, склад, хліви… усе було зруйновано. Я втратив усе».
Безсердечність і садизм російських солдатів виходять далеко за будь-які межі. Тварини страждають не лише від обстрілів, а й від навмисних знущань і жорстокого поводження на окупованих територіях. Разом із жахливими кадрами масових звірств у Бучі та Гостомелі були опубліковані зображення собачих лап, прибитих до драбини, і курячих крил, прикріплених до мотузок, які показують справжнє ставлення росіян до будь-якої живої істоти. У Гостомелі росіяни знищили стайню «Олександрія», де близько 25 коней згоріли живцем. Водночас у селі Гусарівка (Харківська область) російські війська морили корів голодом. Коли місцеві жителі намагалися прийти й нагодувати худобу, їх розстрілювали.
Ще один разючий приклад — побиття та мінування собаки поблизу Макарова. Тварину знайшли нещодавно — росіяни познущалися із собаки та замінували його, щоб збільшити кількість жертв серед цивільних, які захотіли б урятувати тварину. Собаку врятували, хоча він має перелом грудного хребця та численні інші травми.
Очевидно, що тварини стали іграшками, яких можна ранити чи вбивати заради розваги або дарувати російським лідерам як воєнні трофеї. Одного разу окупанти вбили собаку, кидаючи в нього гранати заради забави. За словами власника собаки, тварина загинула від чотирьох уламків гранати, і її поховали просто на подвір’ї. Волонтери також повідомляють про інший випадок, коли російські солдати забрали собаку полоненого захисника Маріуполя й подарували його главі Чечні Рамзану Кадирову як подарунок на честь перемоги.
За однією з оцінок, станом на 2014 рік в Україні було близько 750 тисяч собак і 5,5 мільйона котів. У відчайдушній спробі втекти від війни власники залишили багато своїх улюбленців, особливо великих собак, яких було незручно й складно перевозити. Тим часом на фермах і в притулках, що вціліли після ракетних обстрілів, закінчуються їжа та вода, а в деяких досі немає електрики. Унаслідок цього незліченна кількість тварин продовжує страждати. Такі організації, як UAnimals та UAAA (Українська асоціація захисників тварин), збирають пожертви, щоб підтримати місцевих ветеринарів і надати фінансову допомогу притулкам для тварин. Вони вже змогли евакуювати величезну кількість домашніх улюбленців до сусідніх країн.
Особливо складна ситуація із сільськогосподарськими тваринами, оскільки їх важко евакуювати. В Україні є приблизно 3,5 мільйона голів великої рогатої худоби, 5,7 мільйона свиней і 212 мільйонів курей, для яких будь-яке транспортування становить ризик.
«Я зайшов у хлів, де корови жалібно дивилися на мене й просили пити, але мені не було чого їм дати. Мені не залишалося нічого іншого, як випустити всю худобу на заміновані поля під російські авіабомби. Їх розірвуть “Гради” або фугасні снаряди, але принаймні вони не страждатимуть [від спраги]», — сказав Олександр, фермер із Донеччини, який чотири місяці жив під обстрілами. Він не хотів залишати ферму та своїх корів, проте чоловік був змушений виїхати.
«Війна в Україні жахлива і для людей, і для тварин. Наші думки — з усіма, хто постраждав від цієї трагічної ситуації. Тварини часто стають забутими жертвами під час криз, але вони також надзвичайно страждають». — Стів МакАйвор, генеральний директор World Animal Protection, міжнародної неприбуткової організації із захисту прав тварин
«Руйнування, спричинені деякими із цих ракетних ударів, цей відкритий простір, усіяний склом, бетоном і металом, небезпечні для людей, а також для тварин», — каже Джеймс Соєр, директор Міжнародного фонду захисту тварин (IFAW) у Великій Британії. Його організація допомагає утримувати притулки в Україні, постачаючи такі ресурси, як корми та ветеринарне обладнання. IFAW продовжує виплачувати зарплати своїм працівникам, щоб вони могли доглядати за тваринами. «Місцеві запаси вичерпуються, один із двох притулків для тварин, які ми підтримуємо, пошкоджено снарядами», — додає Джеймс Соєр.
Тварини, які залишаються в зоопарках без можливості виїхати, — ще одна величезна проблема. Кирило Трантін, директор Київського зоопарку, каже: «Майже неможливо евакуювати тварин, оскільки неможливо забезпечити належну ветеринарну допомогу та транспортування».
Немає точних даних про те, скільки тварин перемістили або вивезли з країни від початку бойових дій. Однак очевидно, що кількість евакуйованих видів менша за кількість тих, що перебувають у постійній небезпеці в межах України. Тварини змушені переживати жахливі речі — брак кормів, психологічний стрес від постійних обстрілів, травми від знущань росіян і винищення.
Зараз, у розпал повномасштабної війни, тварини як ніколи потребують допомоги та захисту. Зволікання призведе до зростання кількості загиблих невинних тварин, і зрештою рятувати буде нікого.
Ставлення до тварин демонструє різницю між українцями та росіянами: перші рятують тварин ціною власного життя, а другі намагаються знищити всіх живих істот, які трапляються їм на шляху.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську