В інтерв’ю Beijing News Максим Чеботарьов, координатор Програми партнерства США–Україна в Transatlantic Dialogue Center (TDC), прокоментував відсутність проривів навколо так званого «різдвяного перемир’я» та окреслив значення оновленого мирного плану з 20 пунктів у контексті триваючих переговорів між Україною, Сполученими Штатами та Росією.
Чеботарьов зазначив, що переговори в Маямі/Флориді, попри позитивні публічні оцінки сторін як «продуктивних і конструктивних», не створили доданої цінності. Раніше оптимістичні заяви робили спеціальний посланець США Стів Віткофф, головний переговорник України Рустем Умєров і спеціальний представник президента Росії з питань іноземних інвестицій та економічного співробітництва Кирило Дмитрієв. Чеботарьов стверджує, що нинішній формат переговорів більше нагадує човникову дипломатію, де Вашингтон виступає головним посередником, тоді як всеосяжне мирне врегулювання залишається недосяжним.
За словами Чеботарьова, опублікований мирний план із 20 пунктів є стислою версією попередніх американських пропозицій і наразі слугує базовою рамкою, а не повноцінною міжнародною угодою. Він наголосив, що документ має передусім концептуальний характер і потребує ретельного доопрацювання, зокрема щодо механізмів реалізації та юридичної чинності.
Чеботарьов також зазначив, що нова версія плану не містить вимоги юридично закріпити відмову України від вступу до НАТО. Водночас обговорюється включення окремого документа — угоди між Росією та США, — у якому буде зазначено, що НАТО більше не розширюватиметься й не запрошуватиме Україну до вступу. Він застеріг, що домовленості щодо розміщення військ НАТО на території України, досягнуті поза ширшим консенсусом усіх членів НАТО, можуть мати сумнівну юридичну легітимність.
Чеботарьов зазначив, що «мирний план» є всеосяжним мирним процесом, тому його можна вважати угодою лише за умови погодження всіх питань. Як наголошують українські переговорники, «було погоджено те, що в будь-якому разі мало бути погоджено», — тобто безспірні елементи, як-от визнання суверенітету та необхідність оновленої моделі безпеки для України. Водночас існують нагальні питання, зокрема статус і практичні аспекти роботи Запорізької АЕС, майбутнє заморожених російських активів, статус російської мови та церкви й багато інших. Чеботарьов приділив особливу увагу територіальному питанню, зокрема Донбасу, який залишається ключовим предметом спору. Він наголосив, що ідеї щодо потенційної вільної економічної зони або демілітаризованих зон ще не мають погоджених параметрів і не можуть вважатися основою для швидкого припинення бойових дій.
Чеботарьов вважає, що, судячи з нинішньої інформації, оприлюдненої російською стороною, Росія, ймовірно, продовжить воювати за території, що може призвести до подальшого затягування переговорів і дипломатичних консультацій на тлі триваючого військового протистояння. Це так звані «переговори під час продовження бойових дій».
На завершення Чеботарьов зазначив, що за відсутності домовленості щодо ключових політичних питань — передусім територіального врегулювання та гарантій безпеки для України — 2026 рік найімовірніше буде позначений циклічними переговорами та човниковою дипломатією, а не всеосяжною мирною угодою.
Читайте повну статтю за посиланням.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську