4 хв читанняТактичні провали Росії в Україні, які повністю перекреслили початковий план вторгнення та окупації, змусили російську армію переорієнтуватися: основні зусилля зараз спрямовані на захоплення територій на півдні та сході України, які Росія гіпотетично згодом може об’єднати з «ЛНР/ДНР» і спробувати видати це за перемогу, щоб «зберегти обличчя». Кремль також відмовився від значних наступальних операцій, намагаючись убезпечити лінію оборони та перейшов до тривалої війни в окопах.
Очевидні провали Росії на фронті – шок для всього світу – як і для Путіна. Світове співтовариство усвідомило, що сумнозвісна, свідомо перебільшена міць російської армії – суто міф. Це означає, що Росія більше не має статусу військової наддержави, яку не можна атакувати звичайними озброєннями. Своєю чергою, Кремль має шукати способи виправдати свої дії перед росіянами, які вже починають підозрювати, що «не все йде за планом».
Російська пропаганда кардинально змінила свої наративи: якщо напередодні вторгнення російську аудиторію годували ідеєю неминучої поразки України, то тепер на тлі очевидних невдач російської армії прозвучала теза, що «Росія воює з другою військовою силою Європи». Нині акценти зміщуються далі: тиражується теза, що це війна зовсім не з Україною, а з усім «світовим злом», якому Росія має самовіддано протистояти заради добра. Це крайній прояв пропагандистських наративів для внутрішньої аудиторії та пряме свідчення того, що Кремль вирішив продовжувати війну за будь-яку ціну.
Навіть на тлі невдач на передовій, немислимих для недавнього іміджу Росії, Кремль не погодиться на перемир’я чи компроміс, тому що це буде рівнозначно поразці. Але Росія також не може продовжувати війну в її нинішньому вигляді через її марність і неприйнятність військових втрат. Тому військова стратегія Росії буде надалі схилятися в бік необхідності прямого зіткнення з Європою. Російську аудиторію вже готують до цього широким спектром пропагандистських засобів. Крім того, серед планів Росії є таємна мобілізація, яку планується провести по всій країні. Це прямий доказ того, що Кремль планує атакувати Європу, націлившись на країни Балтії чи Польщу.
Атака на Європу супроводжуватиметься шквалом брехні та інсинуацій у ЗМІ під приводом декларованого «захисту Росії та росіян». Будь-яку агресію Путін може виправдати немислимою брехнею та подвійними стандартами – класичною рисою радянської пропагандистської школи. США та Європа вже зображуються як універсальне «зло», джерело прямої загрози. Будь-які заклики з боку Заходу, як і заклики до миру, Кремль представлятиме як чергове підтвердження злого наміру. Після цього піде гібридна або повномасштабна військова атака на найбільш уразливі країни. Європа побачить найкривавішу війну на своїй території з 1945 року.
Putin still cannot believe in his tactical defeat so he is developing plans for further confrontation. Given his character and worldview, formed in the Soviet times, he will regard the West as the key culprit for the complex losses that Russia suffered in the first month of the war, including unprecedented death toll at the front line. Ukraine is viewed only as an intermediate target on the path of the restoration of “greatness” of the 21st-century Russian Empire, and the West – as a key enemy and strategic adversary on the battlefield, helping Ukraine kill Russian soldiers. The Kremlin dictator believes that a relatively sparsely populated Russia, with limited ability to draft combat-ready men, is forced to stand alone against the whole world, who took up arms against Russia. This is a very dangerous situation developing at the moment, as Europe is facing a real military threat. In this sense, Ukraine, at the cost of the lives of its citizens, protects the entire civilized world from Russian aggression.
Захід стоїть перед вибором: зробити дієві кроки назустріч Україні та передати країні необхідну зброю, або завтра побачити війну в їхні домівки, на мирних та цивілізованих вулицях Берліна та Парижа. Якщо все ж таки Путін ціною величезних втрат захопить Україну, то він додасть зброю української армії до російських військ і рушить на найближчі країни Європи, які виявляться абсолютно беззахисними.
Ще є шанс уникнути цієї катастрофи та допомогти Україні зброєю, поки є на це час. Якби Сполучені Штати надали Україні принаймні чверть зброї, яку вони врешті-решт залишили в Афганістані у 2021 році, перемога України була б набагато ближчою, а Захід міг би почуватися безпечно та впевнено у своєму майбутньому.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську