19 жовтня Центр трансатлантичного діалогу (TDC) долучився до Четвертої міжнародної конференції «Crimea Global. Розуміючи Україну через Південь» у Києві як партнерська організація, сприявши участі доктора Анхеля Харамільйо Торреса з Мексики та доктора Еріха де ла Фуенте, науковця кубинського походження, який працює у США.
Конференція під гаслом «Орієнтуючись у світі великих держав» об’єднала експертів, дослідників, журналістів, правозахисників і представників міжнародних організацій з Африки, Азії та Латинської Америки. Дискусії поєднали досвід України у протистоянні російській агресії з питаннями, що постають перед суспільствами цих регіонів: як захищати суверенітет, протидіяти експлуатації, забезпечувати справедливість і захищати демократію.
Для TDC це партнерство стало черговим кроком до залучення латиноамериканської експертизи до змістовного діалогу з Україною — не лише для пояснення українського досвіду, а й для вивчення того, чого країни можуть навчитися одна в одної.
Від бойового досвіду України до спільної безпеки
У межах панельної дискусії «Ноу-хау по-київськи: Україна як джерело експертизи з безпеки та стійкості» доктор Анхель Харамільйо Торрес, фахівець із міжнародних відносин у Коледжі Мексики, долучився до обговорення того, як досвід України у війні із застосуванням дронів, штучному інтелекті, швидкому впровадженні військових інновацій та забезпеченні стійкості критичної інфраструктури може бути корисним міжнародним партнерам.
Харамільйо Торрес наголосив на важливості міжнародного права як ключовому уроці для Мексики з досвіду України. Його виступ розширив розмову за межі технологій і військових спроможностей, закликавши переосмислити роль Організації Об’єднаних Націй та багатосторонніх інституцій у захисті держав від агресії.
Під модерацією докторки Ганни Шелест, директорки програми безпекових студій Ради зовнішньої політики «Українська призма», панельна дискусія об’єднала погляди представників Мексики, Чилі, Індонезії, Йорданії, Оману, М’янми та України. У ній Україну розглядали не лише як країну, що потребує підтримки, а й як джерело знань, здатних зміцнити безпеку та стійкість інших.
Викриття російських вербувальних мереж
TDC також сприяв участі доктора Еріха де ла Фуенте, професора міжнародних відносин Міжнародного університету Флориди, у панельній дискусії «Протидія хижаку: як зупинити вербування іноземців Росією». Під модерацією Марії Томак учасники панелі розглянули розширення російського вербування у Південно-Східній Азії, Африці та Латинській Америці, а також можливі заходи для його запобігання.
Де ла Фуенте попередив, що вербування кубинців для війни Росії може охоплювати десятки тисяч людей і передбачати координацію на урядовому рівні. Він також висловив занепокоєння тим, що кубинські вербувальники можуть використовувати іспанську як спільну мову для вербування людей з інших країн Латинської Америки. Його виступ показав, чому російські практики вербування потребують уваги й за межами України: вони втягують людей із віддалених суспільств у війну Росії та створюють потребу в транскордонних заходах запобігання й забезпеченні відповідальності.
Справедливість, демократія та люди, що стоять за дискусіями
Інші панельні дискусії конференції розглядали уроки перехідного правосуддя зі Шрі-Ланки, Колумбії та Сирії, а також вплив ШІ та суперництва великих держав на демократію і права людини. Разом ці обговорення поставили виклики України в один контекст із досвідом інших регіонів, замість того щоб розглядати їх ізольовано.
Три виставки пов’язали дискусії з історіями окремих людей. «ВИТРАТНИЙ МАТЕРІАЛ. Як Росія використовує іноземних новобранців у своїй війні» представила портрети та свідчення іноземних громадян, захоплених у полон під час бойових дій на боці Росії. «Цивільні в неволі: історії несправедливих затримань» розповідала про незаконно затриманих українських цивільних, а «Віртуальний простір пам’яті. Музей кримського спротиву» документувала переслідування жителів Криму з 2014 року за допомогою імерсивного цифрового формату.
Внесок TDC у Crimea Global відображає його відданість розбудові тривалих зв’язків між Україною та Латинською Америкою. Залучення мексиканських і кубинських поглядів до цих обговорень допомогло пов’язати захист суверенітету України із ширшими питаннями міжнародного права, безпеки людини та здатності країн визначати власне майбутнє.
Конференцію організували Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи, Центр прав людини ZMINA та Медійна ініціатива за права людини у партнерстві з Міністерством закордонних справ України, Українським інститутом і TDC.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»; Фонду Аскольда і Діра, що адмініструється ІСАР Єднання за фінансування Норвегії та Швеції; Фонду Ганнса Зайделя; Фонду «Форум 2000»; та People in Need / SOS Ukraine.
Докладніше про дискусії та внесок експертів читайте у звітах Кримської платформи про експертизу України з безпеки та стійкості і протидію вербуванню іноземців Росією.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську