17 грудня президент Transatlantic Dialogue Center Максим Скрипченко взяв участь в онлайн-брифінгу, організованому Центром ліберальної сучасності, під назвою «Забезпечення сили України в умовах невизначеності щодо прихильності США». Разом із головою Мюнхенської безпекової конференції Вольфгангом Ішингером і директоркою Центру Сполучених Штатів та Європи Brookings Констанце Штельценмюллер він проаналізував мінливу динаміку мирних переговорів і стратегічну позицію України.

Брифінг, модерований засновником і генеральним директором LibMod Ральфом Фюксом, розглянув критично важливі питання щодо ролі Європи та залучення Америки до потенційних мирних переговорів після нещодавніх переговорів у Берліні.
Під час свого виступу президент TDC наголосив, що підхід України суттєво змінився від початку 2025 року, зокрема у взаємодії з адміністрацією Трампа. Значна частина нещодавнього дипломатичного дискурсу була зосереджена на уникненні звинувачень у зриві мирних переговорів, що парадоксальним чином допомогло підтримувати їхній поступ. За словами Максима Скрипченка, хоча українські та американські посадовці досягли кількох проривів у питаннях, що легко розв’язуються, ключові питання, зокрема територіальні, залишаються невирішеними, а ініціатива тепер перебуває в руках Росії.
Максим Скрипченко наголосив на фундаментальному виклику в основі переговорів: чи здатна Росія визнати право України на існування як суверенної держави. Він підкреслив, що це питання залишається центральним для будь-якого обговорення гарантій безпеки. Він назвав важелі впливу на полі бою найважливішим чинником успішних переговорів, зазначивши, що переговорна позиція України незмінно була найсильнішою, коли її підкріплювали військові успіхи.
Серед ключових висновків:
- Підхід адміністрації Трампа «намагатися наполегливіше», коли переговори заходять у глухий кут, зрештою може створити момент, коли американські посадовці усвідомлять, що Україна пішла на поступки, тоді як Росія залишається непоступливою, що потенційно змінить динаміку американського тиску.
- Європейські держави, зокрема країни Північної Європи та Балтії, пропонують цінні моделі того, як підтримувати Україну, водночас вибудовуючи ефективні канали комунікації з нинішньою адміністрацією США.
- Хоча нещодавні санкції США проти російських нафтових компаній свідчать про певну готовність чинити тиск на Москву, фундаментальним залишається питання, чи зобов’яжеться адміністрація Трампа підтримувати тривалий тиск, необхідний для спонукання Росії до серйозних переговорів.
Брифінг завершився консенсусом серед спікерів, що Європа має підготуватися до суттєвого збільшення своєї підтримки України, аби забезпечити Україні можливість вести переговори щодо будь-якої майбутньої мирної угоди з позиції справжньої сили, а не вразливості.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську