TDC презентує дослідження «Роль Росії у повоєнному світовому порядку» на заході

13 травня 2025 року Transatlantic Dialogue Center із гордістю представив ключові висновки свого дослідження «Роль Росії у повоєнному світовому порядку.» Ця презентація започаткувала важливу дискусію з визначними експертами щодо складних викликів і стратегічних дилем, які Росія створює в мінливому глобальному ландшафті. Наше дослідження розглядало, якою може бути повоєнна Росія та як Україна і Захід мають підготуватися. Висновки, представлені директоркою з досліджень TDC Дариною Сидоренко, свідчать, що повоєнна Росія, незалежно від результатів на полі бою, ймовірно, залишатиметься агресивною через її усталену ідеологію, культивування агресивного націоналізму та небажання суспільства йти на компроміс. Крім того, мілітаризована економіка Росії підживлює цю агресію, що робить продовження та належне забезпечення дотримання санкцій критично важливими.  

Після презентації наших основних висновків наші шановні учасники панелі поділилися своїми ґрунтовними поглядами:

Докторка Марія Доманська, старша наукова співробітниця варшавського Центру східних досліджень (OSW): Докторка Доманська стверджувала, що за путінізму війна трагічно стала «природним станом російської держави», слугуючи інструментом гарантування внутрішньополітичної легітимності режиму, неспроможного забезпечити стале економічне зростання. Докторка Доманська наголосила, що Путін зробив себе заручником війни, надто багато вклавши в ідею остаточної російської перемоги. Вона провела разюче порівняння, припустивши, що сучасна Росія більше нагадує нацистську Німеччину, ніж Радянський Союз, через її реваншизм, мілітаризм і відсутність у суспільній свідомості «антивоєнної вакцини». На відміну від Радянського Союзу, Росія є персоналістською диктатурою без інституційних стримувань свавільної волі лідера. Докторка Доманська підсумувала, що Росія залишатиметься екзистенційною загрозою для Європи доти, доки вона лишатиметься авторитарною та імперською, а будь-яка майбутня нормалізація відносин із Заходом має залежати не лише від територіальної цілісності України та репарацій, а й, що критично важливо, від внутрішньої лібералізації в Росії, включно зі звільненням політичних в’язнів і конкурентними виборами.  

Юрай Майцин, аналітик з питань політики в European Policy Center у Брюсселі: Пан Майцин визнав, що в Брюсселі дедалі більше усвідомлюють: Росія залишатиметься екзистенційною загрозою для Європи. Водночас він застеріг, що нинішній підхід Європи часто є надто реактивним, і виступив за більш проактивну стратегію, засновану на стримуванні Росії. Значною частиною цієї стратегії, за словами пана Майцина, має бути сильне стримування, хоча він зазначив проблему, що воєнна економіка Росії перевершує Захід за обсягами виробництва певних видів військової техніки. Він підкреслив важливість підтримки країн-партнерів ЄС, таких як Молдова та Грузія, а також забезпечення процвітання демократії в Україні. Пан Майцин також вказав на різне сприйняття загроз у Європі як на ключову проблему, наголосивши на необхідності узгодити ці погляди й переконати громадян у необхідності жертв заради колективної безпеки, можливо, черпаючи натхнення в нордичних моделях залучення суспільства. Він також торкнувся складнощів ухвалення рішень у ЄС, таких як досягнення єдності щодо санкцій, коли деякі держави-члени діють як «троянські коні».  

Майкл ДіЧіанна, науковий співробітник Центру міжморських досліджень в Institute of World Politics: Пан ДіЧіанна надав американську перспективу, зазначивши, що прагнення нормалізувати відносини з Росією є повторюваною темою за кількох американських адміністрацій, зокрема під час першого терміну Трампа. Він припустив, що є ознаки того, що Дональд Трамп починає усвідомлювати: Путін 2025 року — не той самий лідер, із яким він взаємодіяв раніше. Пан ДіЧіанна підкреслив, що адміністрація Трампа схильна розглядати американську силу та альянси, зокрема НАТО, передусім крізь економічну й торговельну призму, а не суто у військово-стратегічних термінах. Критика членів НАТО часто випливає з невиконаних цільових показників оборонних витрат, які розглядаються як економічне питання. Він висловив занепокоєння, що звичайне стримування може не спрацьовувати щодо Росії, оскільки Москва може вважати, що вже перебуває у стані війни з НАТО, а не лише з Україною. Пан ДіЧіанна стверджував, що Росія могла вже пройти точку, коли її можна стримати демонстрацією озброєнь, якщо вона бачить тріщини в рішучості Заходу, що потенційно може спонукати її «кинути залізні кості» та випробувати НАТО. Він закликав перейти від простого обговорення стримування до розроблення серйозніших воєнних планів, а також щоб західні ліберальні демократії визнали Росію не просто супротивником чи конкурентом, а «ворогом».

Ми висловлюємо щиру вдячність нашим визначним спікерам за їхні безцінні ідеї, а нашій залученій аудиторії — за змістовні запитання. Ця дискусія підкреслила життєву необхідність продовження діалогу, ґрунтовної підготовленості та тверезих стратегій для подолання складнощів повоєнного світового порядку.