Іспанська делегація та Офіс Президента України обговорили оборону, безпеку й протидію дезінформації

6 лютого заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква зустрівся з делегацією іспанських експертів із безпеки та стратегії, щоб обговорити поточну ситуацію в Україні й нагальні виклики, що постають перед країною. Під час обговорення було наголошено на важливості досягнення справедливого й тривалого миру — такого, що не лише припиняє бойові дії, а й забезпечує суверенітет і безпеку України в довгостроковій перспективі. Ідею «миру за будь-яку ціну» було рішуче відкинуто на користь рамки, що ґрунтується на міжнародному праві та справедливості.

До складу делегації увійшли директор Іспанського інституту стратегічних досліджень (IEEE) Віктор Маріо Бадос Ньєто; старший аналітик IEEE Ігнасіо Фуенте Кобо; директор з інституційних відносин UNIVERSAE та директор Обсерваторії міжнародної безпеки Мануель Хосе Гасапо Лапаєсе; а також керівник молодіжної секції Eurodefense Spain Амін Лехарса де Більбао Ессалхі.

Цей візит було організовано за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» у межах спільної ініціативи «Європейське відродження України».

Ключовою складовою обговорень стала Формула миру Президента Володимира Зеленського — стратегічна рамка, що окреслює необхідні кроки для досягнення тривалого врегулювання російської агресивної війни. Ініціатива покликана розв’язувати не лише військові й територіальні питання, а й питання енергетичної безпеки, гуманітарної допомоги та довгострокової відбудови.

Зустріч також висвітлила економічний вимір спротиву України. Оскільки війна триває, необхідно нарощувати інвестиції в українське виробництво — особливо в критично важливі оборонні галузі. Представники обговорили, як європейські країни могли б відігравати активнішу роль у підтримці промислової бази України, забезпечуючи спроможність Києва підтримувати свої оборонні зусилля. «Данську модель», що поєднує військову допомогу з інвестиціями в оборонне виробництво, було названо потенційним зразком для наслідування іншими країнами. Такий підхід не лише зміцнив би стійкість України, а й посилив би європейську архітектуру безпеки.

Гарантії безпеки були ще одним ключовим пунктом зустрічі. Без конкретних довгострокових зобов’язань західних союзників ризик відновлення російської агресії залишається високим. Обговорення підтвердили необхідність обов’язкових безпекових домовленостей, що виходять за межі усних запевнень і гарантують, що Україна не залишиться вразливою після згасання активної фази бойових дій.

Важливим викликом, який обговорювали, була протидія російській пропаганді, що відіграла вирішальну роль у формуванні наративів як у Росії, так і за її межами. Упродовж багатьох років Росія проводить безперервні кампанії з дезінформації, особливо в Криму та на сході України. Ця діяльність була системною, довготривалою та глибоко вкоріненою — і в роки, що передували повномасштабному вторгненню, їй не протидіяли належним чином. Нездатність ефективно протистояти цим наративам на ранньому етапі було визнано стратегічною помилкою, а також розглянуто нові стратегії протидії російським операціям впливу.

Зустріч завершилася спільним розумінням того, що Європа має продемонструвати більшу єдність у протистоянні російській агресії. Роз’єднана відповідь лише підбадьорила б Кремль, тоді як скоординовані зусилля можуть істотно послабити спроможність Росії підтримувати свої воєнні зусилля.