5 хв читання
Шановний пане Голово Палати депутатів!
Шановний пане Голово Сенату!
Шановний пане Прем’єр-міністре!
Пані та панове, депутати й сенатори, гості!
Дорогі друзі!
Румунський народе!
Я вдячний за цю можливість звернутися до вас і до всього вашого народу.
Кілька годин тому я повернувся зі звільнених міст Київщини — поблизу нашої столиці. Саме з цих територій ми вигнали російських окупантів і побачили, що вони робили з українським народом на нашій землі. І я хочу, щоб ви зараз це побачили. Що залишили по собі окупанти. Я перепрошую — відео жорстоке, але це реальність...
Назва нашого міста Буча тепер назавжди увійшла у світову історію. В історію воєнних злочинів. В історію винищення людей.
Станом на зараз ми знаємо про понад 300 мирних жителів, яких у Бучі катували, стратили чи вбили іншим чином. Звичайні мешканці звичайного міста поблизу Києва. Їм зв’язували руки за спиною, стріляли в потилицю або в око, вбивали просто на вулицях. Цивільні автомобілі розчавлювали військовою технікою. Автомобілі з людьми! Ґвалтували жінок і дівчат...
І це лише початок розслідування. Ще не всі докази зібрано. Ще не всі поховання виявлено. Ще не всі підвали, де російські військові катували людей, оглянуто. Є всі підстави вважати, що кількість убитих мешканців Бучі й інших українських міст поруч буде значно більшою, ніж ми знаємо сьогодні.
Чому російські військові це зробили?
Того ж дня, 3 квітня, коли світ жахнувся, побачивши тіла вбитих у Бучі, на сайті російського державного інформагентства РІА «Новости» була опублікована стаття, що виправдовує геноцид українців. Її назва досить промовиста, цитую: «Що Росія має зробити з Україною». І це не просто текст. Це один із доказів для майбутнього трибуналу над російськими воєнними злочинцями.
У статті описано чітку й прораховану процедуру знищення всього, що робить українців українцями, і самого нашого народу. Тих, кого вони не зможуть зламати й підкорити. Там сказано, що слід провести «деукраїнізацію» та «деєвропеїзацію» України. Сказано, що навіть назву нашої держави треба стерти. Фактично сказано, що вітається загибель якомога більшої кількості наших людей у війні.
Хочу ще раз наголосити: це сайт державного інформагентства Росії, де в умовах прямої державної цензури можуть публікуватися лише матеріали, що відповідають офіційній ідеологічній позиції щодо війни проти України. Те, що не відповідає такій позиції, просто не пройшло б цензуру.
Я хочу, щоб ви мене зрозуміли: вони навіть не приховують. Вони відкрито говорять про мету вторгнення в Україну. Якби наша армія не вистояла, якби наш народ не піднявся на захист держави, вони зробили б те, що зробили в Бучі, — але по всій Україні.
Ми знаємо про навмисні вбивства вчителів і освітян на тимчасово окупованих територіях. Ми знаємо про навмисний терор проти всіх, кого окупанти вважали активістами, людьми, пов’язаними з армією.
Навіть сама наявність національної символіки України, державного прапора чи герба, у квартирі людини вже була для окупантів приводом убити цю людину або щонайменше погрожувати їй убивством.
Але чому вони не приховують?
Чому вони навіть зараз, коли все зрозуміло світові, відкрито говорять про те, як хочуть знищити цілий народ?
На це запитання є дві відповіді.
Першу відповідь ви дуже добре зрозумієте.
У 1989 році Ніколае Чаушеску зрештою закінчив своє життя. Протягом багатьох років було зрозуміло, що ця людина втратила адекватність. Було зрозуміло, що він, його дружина, його оточення, його «Секурітате» тягнули вашу країну й народ униз — до страждань, до бідності, до ізоляції не просто від світу, а від усього передового у світі.
Той режим тримався лише на залякуванні, репресіях, жорстокості й обмані. У ньому не було нічого світлого. Румунський народ повстав і захистив себе, врятував себе. Поваливши неадекватну владу. Бо це був єдиний шлях. Чаушеску, його дружину, його оточення, його «Секурітате» неможливо було в чомусь переконати.
Так само неможливо переконати тих, хто зараз просуває війну в Росії. Хто віддає злочинні накази. Хто розробляє плани геноциду українського народу та знищення української держави. Ці люди неадекватні. Вони втратили будь-який зв’язок із реальністю і готові пожертвувати мільйонами життів заради втілення своїх божевільних ідей.
І друга причина, чому Росія відкрито закликає до геноциду й чому можливі злочини окупантів, які весь світ побачив у Бучі, — це переконання найвищих посадовців Росії, що європейські лідери зазнають невдачі, будуть слабкими. Що Європі бракуватиме лідерства. І що народи Європи не здатні захистити цінності, які об’єднали континент.
Пані та панове!
Великий румунський народе!
Разом ми маємо зупинити цих неадекватних людей, які звикли до безкарності й тому вирішили, що їм дозволено абсолютно все. Разом ми маємо зупинити тих, хто хоче геноциду в Європі.
Чому ми маємо зробити це разом?
Кожен із вас розуміє, що Україна — не остання ціль російської агресії. Війська окупантів уперто намагаються обійти наше місто Миколаїв, щоб спробувати захопити Одесу. А від Одеси до Молдови — один крок.
Російські державні пропагандисти давно говорять, що Молдова також є ціллю для російської експансії. Тому захист українцями власної держави є фундаментальною передумовою безпеки й незалежності Молдови. А отже, передумовою миру в усьому великому регіоні Дунаю.
Зараз на території України вирішується доля всієї Східної та Центральної Європи й Чорноморського регіону. Тому захистити свободу України, захистити свободу українців — означає гарантувати безпеку Європи.
Що потрібно зробити?
Так, це правда, за цю війну проти Росії було запроваджено санкції. Але війна за нашу свободу триває вже 40 днів. Після 8 років війни на Донбасі. Тому санкцій недостатньо.
Росія має шукати миру з Україною та з усією Європою. Для цього Росію треба позбавити всіх ресурсів. Передусім фінансових та економічних.
Європейський Союз має нарешті ухвалити принципове рішення й закрити порти для російських кораблів.
Зупинити транзит товарів і будь-яку економічну діяльність із Росією. Обмеження потоку грошей за російські енергоносії не має альтернативи.
Можна сперечатися, яким має бути формат: повне ембарго на постачання чи програма на кшталт «Нафта в обмін на продовольство», — але це необхідно.
І не лише це.
Кожен політик у демократичному світі має відстоювати необхідність надати Україні всю необхідну зброю. Адже саме на полі бою вирішується, хто буде переможцем у цій війні — свобода чи тиранія.
Кожен, від кого це залежить, має зробити все можливе, щоб швидко й невідворотно притягнути до відповідальності всіх російських військовослужбовців та їхніх командирів, винних у скоєнні злочинів проти цивільних на тимчасово окупованих територіях України.
Сьогодні я досяг домовленості з Європейським Союзом щодо надання фінансової та технічної підтримки Спільній слідчій групі Євроюсту, державам — членам ЄС та Міжнародному кримінальному суду.
Я вірю, що лідерство Румунії буде одним із вирішальних чинників у відновленні справедливості та захисті нормального життя як у нашому регіоні, так і в Європі загалом.
Я впевнений, що Румунія та румунські компанії також візьмуть участь у програмі післявоєнної відбудови України. Ми запрошуємо наших партнерів у Європі взяти шефство над містом, регіоном або галуззю, що постраждали від російської агресії. Ваш потенціал, ваша внутрішня сила можуть створити новий приклад лідерства у розбудові цивілізованого й мирного життя.
Я щиро вдячний усьому румунському народові за добре ставлення до українських переселенців, які знайшли безпеку на вашій землі. Сподіваюся, що разом ми зможемо якнайшвидше створити такі умови, коли Росія відмовиться від війни, а отже, наші люди зможуть повернутися додому, в Україну. І цей досвід допомоги в надзвичайних ситуаціях, взаємної поваги, доброти між нашими народами вже став основою для ще більшого зближення наших держав, наших націй.
Щойно ситуація дозволить, я хочу розпочати з вами діалог щодо нової всеосяжної угоди, яка гарантує абсолютний захист і розвиток наших національних меншин — української громади в Румунії та румунської громади в Україні.
Тому що наша доля — бути настільки близькими, наскільки ми можемо. Наша доля — бути захисниками свободи в нашому регіоні. Наша доля — бути разом у європейській родині.
І я вірю, що вже дуже скоро зможу звернутися до вас зі словами вдячності за підтримку Румунією вступу України до Європейського Союзу.
Щиро дякую!
Слава Румунії!
Слава Україні!
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську