В ексклюзивній статті для The National Interest Максим Скрипченко, президент Transatlantic Dialogue Center, розглядає подвійний виклик, що постає перед Україною в її обороні від Росії. На тлі триваючої війни Скрипченко стверджує, що Україна має поєднувати нагальну потребу в доступній зброї масового виробництва з довгостроковою метою здобути якісну військову перевагу, здатну стримувати Росію в наступні роки.
Він наголошує, що темп технологічних інновацій на полі бою різко прискорився, а життєвий цикл військових технологічних рішень скоротився з сезону до лічених тижнів. На думку Скрипченка, запорукою успіху України є адаптація до цього нового темпу з акцентом на економічно ефективні рішення, як-от дрони та інтелектуальна автоматизація, за умови безперервного оновлення для збереження якісної переваги.
Проводячи паралелі з відносинами США та Ізраїлю, Скрипченко пропонує, щоб Україна та її союзники створили союзницьку якісну військову перевагу (QME) — модель, що поєднує виробництво у промислових масштабах зі стратегічними інноваціями. QME у відносинах між США та Ізраїлем, сформована після воєн Ізраїлю в 1960-х і 1970-х роках, дала Ізраїлю змогу долати численніших противників завдяки спільним розробкам, швидким оновленням і доступу до передових систем.
Для України інституціоналізована QME могла б виконувати три ключові функції:
- Закріпити цю співпрацю політичним зобов’язанням, що діятиме довше за виборчі цикли та забезпечуватиме послідовність довгострокової підтримки.
- Гарантувати своєчасне постачання, узгодивши виробництво у США та Європі з потребами України, зокрема через спільне виробництво в Україні.
- Забезпечити актуальність якісної переваги України, фінансуючи періодичне оновлення ключових технологій, таких як сенсори та системи протидії дронам.
Україна та її союзники мають інвестувати як у масове виробництво доступних рішень для нинішнього поля бою, так і в розроблення високотехнологічних систем, які в майбутньому здешевлять оборону. Такий підхід забезпечить стійкість України перед агресією незалежно від мінливої динаміки бойових дій.
Щоб утілити це бачення, США та Європа мають підтримати QME України як засадничу стратегію. Оформивши її як трансатлантичний пакт, США можуть надати необхідні технології та забезпечити спільні випробування, тоді як Європа й Україна візьмуть на себе основну частину фінансування та спільного виробництва. Вимірювані цільові показники — як-от обсяг щомісячного виробництва дронів і темпи поповнення запасів перехоплювачів — забезпечать ефективність партнерства.
Скрипченко стверджує, що результат майбутньої битви визначатиме не сама лише маса, а здатність зберігати стійкість і впроваджувати інновації. Поєднавши масове виробництво ефективних рішень із довгостроковими інвестиціями у високотехнологічні системи, Україна та її союзники можуть здобути стратегічну перевагу й зрештою перетворити короткострокову допомогу на довгострокове стримування.
Читайте повну статтю за посиланням.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську