3 хв читання
Це може змінити й перебудувати тактику бойових дій, надавши їм тривалого, затяжного характеру. У такому разі російська економіка зануриться в подальшу рецесію, а проти Російської Федерації запровадять нові санкції, зокрема щодо її золотовалютних резервів вартістю 132 мільярди доларів. Щоб продовжити війну, Росія вигадає привід для виправдання повної мобілізації, адже людський ресурс, кинутий у війну проти України, швидко вичерпується.
Якщо Росія зважиться на затяжну війну, посівну кампанію в Україні буде зірвано. Уже зараз неможливо виконувати сільськогосподарські роботи у звичайному обсязі, а неминуче за такого сценарію розширення географії бойових дій поставить під загрозу збереження врожаю. Тож уже цього року світ зіткнеться з великою проблемою продовольчої безпеки, а деякі країни опиняться на межі голоду.
Загроза радіоактивного забруднення Європи. Росія веде бойові дії поблизу Чорнобильської атомної електростанції, а внаслідок обстрілів тривають пожежі в радіоактивно забруднених лісах. Концентрація цезію та стронцію в Київській області вже перевищує допустимі рівні. Кремль наражає все людство на безпрецедентний ризик і не усвідомлює можливих наслідків.
Росія відчайдушно шукає привід, який виправдає загальнонаціональну мобілізацію. Ним може стати провокація із застосуванням хімічної зброї, теракт або масований обстріл, у якому звинуватять Україну. Росії потрібні масові жертви серед росіян: їх має бути сотні або тисячі — і заради продовження війни вона може зважитися на цей кривавий злочин.
У російській правлячій еліті назріває розкол. Кремль зайшов надто далеко у своїй кривавій воєнній авантюрі, і Путін неминуче шукатиме винних. Зокрема, широко обговорюють зникнення з телеекранів міністра оборони Російської Федерації С. Шойгу. Вважається, що найближчим часом у Росії відбудуться масові звільнення керівників структур і військових частин, прямо чи опосередковано залучених до війни проти України. У будь-якому разі це призведе до змін у характері бойових дій і, можливо, політичного діалогу.
Росія поступово посилюватиме цензуру, придушуватиме гласність і вільнодумство. Нинішня суспільно-політична ситуація в Російській Федерації сприяє її перетворенню на аналог СРСР часів правління М. Хрущова, коли відбувалися значні внутрішні репресії та пряме глобальне протистояння із Заходом. Путін спочатку недооцінив реакцію Заходу на агресію проти України, а тепер вирішив іти до кінця — доки не досягне бажаного для Кремля результату війни або не зазнає втрат, які унеможливлять її продовження.
Країни Східної Європи перебувають під найбільшою від 1945 року загрозою початку справжньої війни, особливо Польща, країни Балтії та Молдова. Російська військова стратегія передбачає удари по логістичних ланцюгах НАТО, якими надходить військова допомога Україні, а також розгортання російських військ на кордоні з Придністров’ям. Росія прагне повністю відрізати Україну від моря й створити квазідержаву від ПМР до Харкова. У разі успіху росіяни влаштують провокацію, щоб виправдати вторгнення в Молдову та Румунію з подальшим виходом до Болгарії. Путін має намір повернути під контроль Москви країни, які колись перебували в орбіті впливу Російської імперії або СРСР.
Росія всебічно використовує брехню й дезінформацію. Усупереч словам Путіна про те, що «Росія не має на меті окупувати територію України», дії російських військ є класичною окупацією та створенням необхідних передумов для швидкої інтеграції захоплених територій до економічної, логістичної, наукової, освітньої та інформаційної сфер Російської Федерації. Кремль застосовує давню тактику Російської імперії — поступове поглинання прилеглих територій. Якщо російська військова агресія пошириться на Польщу, країни Балтії чи Молдову, на них чекатиме той самий сценарій.
Тактика Китаю полягає в тому, щоб чекати, доки визначиться переможець. КНР озвучуватиме проросійські наративи, але відкрито Кремль не підтримає. Пекін зацікавлений у послабленні і Росії, і Заходу, а війна є ідеальним геополітичним штормом.
Російська економіка наближається до наступного етапу занепаду. За прогнозами, вона поступово повернеться до стану 1990-х років після розпаду СРСР. Усі зусилля спрямують на самозабезпечення, а в тих сферах, де це неможливо, — на відмову від відповідних товарів і послуг. Водночас у разі «замороження» війни деякі західні компанії намагатимуться знайти лазівки, щоб повернутися до Росії.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
