Напередодні саміту НАТО в Анкарі Степан Русин, координатор Програми німецько-українського партнерства в Transatlantic Dialogue Center, розповів Table.Briefings про значення очікуваних рішень Альянсу для України.
Саміт відбувається у критичний момент, коли Україна й надалі зазнає масштабних російських атак дронами й ракетами, прагнучи водночас сильнішої та більш передбачуваної підтримки від партнерів. Очікується, що союзники по НАТО підтвердять свою солідарність з Україною та мобілізують приблизно 140 млрд євро фінансової допомоги на 2026 і 2027 роки.
За словами Русина, дедалі більша інституціоналізація західної підтримки є стратегічно важливою, адже вона демонструє, що допомога Україні не залежить винятково від короткострокових політичних змін в окремих країнах.
«Це може протидіяти розрахунку Москви на те, що політичні коливання на Заході послаблять допомогу й зрештою призведуть до краху України, а також може спонукати Кремль до серйозних переговорів до зими», — сказав Русин Table.Briefings.
Отже, такі довгострокові зобов’язання можуть вплинути не лише на здатність України підтримувати свою оборону, а й на оцінку Росією того, чи може вона просто перечекати західну підтримку.
Водночас Русин наголосив, що безпосереднім пріоритетом Києва залишається посилення протиповітряної оборони. Україна очікує, що союзники по НАТО нададуть зі своїх наявних запасів додаткові ракети-перехоплювачі PAC-3, які терміново потрібні для захисту українських міст, критичної інфраструктури та цивільного населення від безперервних російських атак.
Очікується, що саміт НАТО також приділить більше уваги перетворенню фінансових зобов’язань на відчутні оборонні спроможності, зокрема ракети, дрони та системи перехоплення. Для України ключове питання полягає в тому, чи супроводжуватимуться політичні декларації, зроблені в Анкарі, своєчасними та практичними рішеннями щодо протиповітряної оборони.
Читайте повну статтю за посиланням.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську