Фахурдінова, Ткачук і Краєв для MVZP+: нові реалії трансатлантичної безпеки за Трампа

Маріанна Фахурдінова, координаторка Програми партнерства ЄС–Україна в Transatlantic Dialogue Center (TDC) та стипендіатка CEPA, разом із Єгором Ткачуком, аналітиком Програми партнерства ЄС–Україна в TDC, долучилися до подкасту «MVZP+» кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, щоб обговорити, як друге президентство Трампа змінює безпекові відносини між Сполученими Штатами, Європейським Союзом та Україною. Обговорення ґрунтувалося на дослідженні TDC «Навігація у трикутнику США–ЄС–Україна: пожвавлення трансатлантичної співпраці у сфері безпеки».

Олександр Краєв, директор Програми Північної Америки Ради зовнішньої політики «Українська призма» та старший викладач Києво-Могилянської академії, також долучився до розмови. 

Спікери обговорили, як стратегічна переорієнтація Вашингтона за Дональда Трампа прискорила кризу довіри у трансатлантичних відносинах, спонукаючи Сполучені Штати надавати пріоритет внутрішній безпеці та конкуренції з Китаєм, водночас очікуючи, що європейські союзники візьмуть на себе більшу відповідальність за звичайне стримування. Водночас вони наголосили, що зусилля Європи з переозброєння та ініціативи зі стратегічної автономії залишалися обмеженими критичним «перехідним розривом»: від континенту очікують, що він візьме на себе більше безпекових обов’язків, однак він залишається залежним від американських спроможностей, зокрема розвідки, систем протиповітряної оборони, таких як Patriot, HIMARS, ключових боєприпасів і ширших командних структур НАТО.

Замість того щоб розглядати нинішній момент як простий розпад трансатлантичної співпраці, Фахурдінова, Ткачук і Краєв наголосили на потребі в більш прагматичній основі взаємодії США–ЄС–Україна. Вони стверджували, що ані Україна, ані ЄС не можуть дозволити собі відсторонитися від Вашингтона, навіть попри те, що доктрина «Америка понад усе» робить традиційну залежність від гарантій США дедалі більш нежиттєздатною. 

У дискусії також було висвітлено сфери, де координація залишається як можливою, так і необхідною, зокрема: 

• гарантії безпеки для України; 

• оборонно-промислова співпраця; 

• переозброєння Європи; 

• роль України в майбутній європейській архітектурі безпеки; 

• критично важливі мінерали; 

• та пошук сталої моделі співпраці в умовах триваючої російсько-української війни.

Прослухати подкаст можна за посиланням.