17 грудня президент Трансатлантичного діалогового центру Максим Скрипченко взяв участь в онлайн-брифінгу, організованому Центром ліберальної сучасності, під назвою «Забезпечення сили України в умовах невизначеності щодо союзницької позиції США». Разом із Вольфгангом Ішингером, головою Мюнхенської безпекової конференції, та Констанце Штельценмюллер, директоркою Центру США та Європи Brookings, він проаналізував мінливу динаміку мирних переговорів і стратегічне становище України.
На брифінгу, який модерував засновник і генеральний директор LibMod Ральф Фюкс, розглянули ключові питання ролі Європи та участі США в потенційних мирних перемовинах після нещодавнього переговорного раунду в Берліні.
У своєму виступі президент TDC наголосив, що підхід України істотно змінився від початку 2025 року, особливо у взаємодії з адміністрацією Трампа. Значна частина нещодавнього дипломатичного дискурсу була зосереджена на тому, щоб уникнути звинувачень у зриві мирних переговорів, і це парадоксальним чином допомагало не зупиняти діалог. За словами Максима Скрипченка, українські та американські посадовці досягли кількох проривів у питаннях, які легко розв’язати, однак ключові питання, передусім територіальні, залишаються неврегульованими, а ініціатива нині перебуває в руках Росії.
Максим Скрипченко виокремив фундаментальну проблему, що лежить в основі переговорів: чи здатна Росія визнати право України на існування як суверенної держави. Він наголосив, що це питання залишається центральним у будь-якому обговоренні гарантій безпеки. Вирішальним чинником успішних переговорів він назвав важелі впливу, здобуті на полі бою, зауваживши, що переговорна позиція України завжди була найсильнішою, коли спиралася на воєнні успіхи.
Серед ключових висновків:
- Підхід адміністрації Трампа — «докладати більше зусиль», коли переговори заходять у глухий кут, — зрештою може привести до моменту, коли посадовці США визнають, що Україна пішла на поступки, тоді як Росія й далі не поступається; це потенційно змінить динаміку американського тиску.
- Європейські країни, особливо держави Півночі та Балтії, пропонують цінні моделі того, як зберігати підтримку України, водночас вибудовуючи ефективні канали комунікації з чинною адміністрацією США.
- Хоча нещодавні санкції США проти російських нафтових компаній свідчать про певну готовність тиснути на Москву, фундаментальним залишається питання, чи буде адміністрація Трампа готова чинити тривалий тиск, необхідний для того, щоб спонукати Росію до серйозних переговорів.
Брифінг завершився спільною думкою доповідачів, що Європа має готуватися значно посилити підтримку України, аби вона могла вести переговори щодо будь-якої майбутньої мирної угоди з позиції реальної сили, а не вразливості.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську