Більше жодних черг: цифровізована Україна рухається до ЄС

Піктограма годинника 5 хв читання
Автор: Alina Horbenko
10 листопада 2022 р.

Зміст

343 КБ

3 роки наполегливих зусиль, що супроводжувалися злетами й падіннями. Початкова економічна та політична нестабільність, COVID-19 і війна, але жодного кроку назад — лише сто кроків уперед до ЄС. За 3 роки Україна досягла вищого рівня цифровізації, зокрема державних послуг, ніж чимало високорозвинених країн. Таким чином Україна довела, що гідна бути частиною демократичних країн ЄС.

Познайомтеся з Дією

Електронна держава стрімко розвивається, охоплюючи дедалі більше нових послуг і можливостей. Дія (скорочення від українського «Дія: Держава і Я», буквально «Держава і я») — це сервіс електронного урядування в Україні. Він забезпечує абсолютно новий рівень комунікації між державою та громадянами. Дія почала здобувати міжнародне визнання ще у 2020 році, отримавши нагороду Red Dot Design Award. А згодом, у 2021 та 2022 роках, портал отримав нагороди за свій мобільний застосунок та інтерфейс. Зараз Дія отримує багато позитивних відгуків від іноземців, які дізналися про неї завдяки українським біженцям.

У 2020 році Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр України, міністр цифрової трансформації України, заявив: «Ми вже створили мобільний застосунок Дія та портал електронних послуг, запровадили перші у світі цифрові паспорти й запустили реєстрацію бізнесу за 15 хвилин. Ми створюємо нові цифрові можливості для українців і готові обмінюватися досвідом з іншими країнами». Справді, у вересні 2022 року було оголошено, що Міністерство цифрової трансформації України допоможе Естонії створити застосунок на основі «Дії», щоб «разом будувати найкращі цифрові держави у світі».

Більше користувачів: молодь і люди похилого віку

Відтоді Дія стала українським символом та історією успіху. Усі необхідні документи — під рукою. Можна сплатити податки, заселитися в готель, оформити банківську картку та підписати будь-який документ лише за кілька кліків. Такий ефективний інструмент спочатку став популярним серед української молоді — найпрогресивнішого прошарку суспільства. На початку було складно залучити багато людей до його використання через брак цифрових навичок серед населення. Було створено платформу «Дія. Цифрова освіта», і за 2 роки (2020–2021) 1,42 мільйона громадян підвищили свої навички вище базового рівня.

Людям похилого віку також довелося звикати до нових технологій: спочатку завдяки можливості оформити пенсію онлайн, а потім — щоб отримати єПідтримку (фінансову допомогу від держави за вакцинацію). З початком війни в Дії також стало можливо отримати доплату до пенсії. Жодних черг, жодного марнування часу й жодних тривалих бюрократичних процедур. Звучить добре і для активної молоді, і для зайнятих людей похилого віку. Такі умови спонукали дедалі більше людей завантажувати застосунок Дія, і на початку 2022 року кількість користувачів сягнула 13,7 мільйона. Суворі обставини війни спонукали ще більше українців долучитися до застосунку, і до кінця серпня 2022 року він налічував 18 мільйонів користувачів.

Цифровий прорив під час війни

Зміст

З початком бойових дій цифрова трансформація не просто зробила крок уперед, а стрімко злетіла. Було сформовано потужну ІТ-армію, а Україна вже отримала цінний досвід використання технологій під час війни. Наприклад, штучний інтелект застосовують для встановлення осіб загиблих, а системи Starlink — для відновлення зв’язку в районах, що постраждали від війни. Було створено перший державний криптофонд, а уряд запровадив численні життєво необхідні послуги для громадян, які потребують допомоги.

Загалом, зіткнувшись із загрозою, українці не відступили, а почали ще наполегливіше працювати разом, щоб виробляти швидкі та ефективні рішення.

У перший місяць війни в застосунку Дія запустили кілька послуг, зокрема подання заяви про зруйноване житло. Це дало змогу зафіксувати збитки, завдані російським наступом, і в майбутньому отримати фінансову підтримку від уряду. Нещодавно з’явилася можливість допомагати армії пожертвами, і в результаті на підтримку Збройних сил України та сил територіальної оборони було зібрано десятки мільйонів гривень.

Дія спростила й пришвидшила для громадян подання заяв на державні соціальні виплати та оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи. Щоб отримати ці документи, довелося б тижнями стояти в чергах, не кажучи вже про те, що це було б надзвичайно небезпечно. Ще одна корисна послуга — «єДокумент», тимчасовий документ на випадок втрати посвідчення особи чи інших засобів підтвердження особи. 

Запровадження чатбота «єВорог» відіграло й продовжує відігравати важливу роль в отриманні даних про переміщення російських сил. Завдяки цьому сервісу українські військові виявили та ліквідували численні ворожі групи. Наприкінці вересня кількість українців, які скористалися цим чатботом, сягнула 370 сотень. Вражає те, що люди можуть просто передавати дані через Telegram і таким чином безпосередньо допомагати армії.

Серед інших нещодавно запроваджених послуг — Дія.TV та Дія.Радіо, які надають офіційну й достовірну інформацію навіть у тимчасово окупованих регіонах. Новини — це зброя, і той, хто наповнює інформаційний простір, перемагає, принаймні на інформаційному полі бою. Саме тому ці сервіси важливі, особливо зараз.

Улітку в застосунку Дія запустили електронні пенсійні посвідчення, посвідки на проживання, автоматичну реєстрацію ТОВ, шеринг авто та сплату штрафів за порушення правил дорожнього руху. Також додали деякі документи англійською мовою. Насправді українські цифрові документи здобувають дедалі більше визнання в Європі. Чудовий приклад цього — «Diia pl» (електронний документ, виданий громадянам України, які перетнули польсько-український кордон після 24 лютого 2022 року), що набув офіційного статусу цифрової посвідки на проживання. Крім того, цифрове посвідчення водія та техпаспорт із «Дії» відображатимуться в польському застосунку mObywatel. Україна високо цінує такий жест із боку Польщі.

З 3 жовтня стало можливо купувати військові облігації. За перші 3 дні роботи сервісу українці придбали військові облігації на суму 25 мільйонів гривень, тобто таку суму було спрямовано на потреби збройних сил. Пільгова іпотека, розмитнення та реєстрація автомобілів через Дію зараз перебувають у розробці й невдовзі стануть доступними. Верховна Рада схвалила законопроєкт про електронне резидентство, який дасть змогу обійти корупційні схеми в міграційних службах і залучити іноземний капітал та інвестиції в Україну.

Деякі побоювання щодо Дії

Від самого початку Дія зіткнулася з кількома проблемами. Окрім низького рівня технічної грамотності населення, викликом стала недовіра до Дії. Окремі представники суспільства звинувачували сервіс у можливому витоку даних, незахищеності системи та запитуванні надто конфіденційної інформації.

Варто пам’ятати, що дані в Дії беруться з уже наявних паперових реєстрів, які можуть бути не безпечнішими за Дію. Справді, спочатку застосунок викликав занепокоєння й існували ризики, але з часом, із появою нових послуг і користувачів, рівень захисту зріс. Не можна заперечувати, що в Україні є певні проблеми з кібербезпекою. І це одна з причин, чому країна так прагне стати частиною Єдиного цифрового ринку ЄС. Україна хоче, щоб дані її громадян були захищені, особливо коли поруч є агресор, який усіма силами намагається підірвати Україну як ззовні, так і зсередини.

На шляху до ЄС

Від самого початку цифровізація України розвивалася під гаслом європейської інтеграції та була спрямована на реалізацію ідеї Єдиного цифрового ринку ЄС. Розвиненіша цифрова інфраструктура, цифрова економіка та більша свобода ведення бізнесу — серед можливостей, які відкриває участь у Єдиному цифровому ринку. І саме це є метою України.

Згідно з дослідженням, проведеним у 2021 році Центром досліджень міжнародної торгівлі Trade+ та Українським центром європейської політики, інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС призведе до зростання ВВП України на 12,1%, а також до загальних позитивних тенденцій у двосторонній торгівлі.

У 2018 році Україна та ЄС погодили Дорожню карту інтеграції до Єдиного цифрового ринку, яка постійно оновлюється та передбачає впровадження основних цифрових стандартів ЄС. Україна трансформувала свою економіку й реформувала ІТ-освіту, а також було реалізовано багато проєктів, щоб українське законодавство відповідало вимогам ЄС.

У липні 2022 року Європейський Союз опублікував щорічний звіт про виконання Угоди про асоціацію в Україні, який охоплював період дослідження з 1 грудня 2020 року до 24 лютого 2022 року. ЄС заявив, що Україна досягла найбільшого прогресу у сферах цифрової трансформації та енергетики. Наприклад, було ухвалено закони про електронні комунікації, розвиток телекомунікаційних мереж та електронні довірчі послуги.

Крім того, Україна стала однією з перших країн, чий цифровий COVID-сертифікат визнав ЄС. У звіті зазначено, що цифрова трансформація України сприяє ефективнішому й прозорішому врядуванню та боротьбі з корупцією. Рада асоціації Україна — ЄС 5 вересня також високо оцінила цифрові реформи в Україні та наголосила на можливості скасування плати за роумінг між ЄС та Україною.

Україна рухається до «цифрового» ЄС попри все. Цифрові трансформації розпочалися лише 3 роки тому, а нинішній стан справ свідчить про величезний стрибок у розвитку державних послуг і залученні громадян до їх використання. А наполегливість українців перед лицем війни лише прискорила весь процес української інтеграції, наблизивши державу до ЄС, зокрема у сфері цифровізації та загалом в інших сферах.  

Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську