

Від початку військової агресії Росії проти України західна зброя відіграє вирішальну роль у боротьбі українських військових із загарбником. Із 24 лютого західні партнери передають Україні необхідну для оборони зброю: від бронежилетів і шоломів до зенітних і протитанкових ракет, радарів, дронів, гаубиць і гранатометів. Широке й ефективне застосування деяких видів зброї зробило їх популярними навіть серед цивільних, які оцінили їхню важливість у боротьбі з окупантами. Такими стали протитанкові ракетні комплекси Javelin, завдяки яким було знищено значну частину російської військової техніки на шляху до Києва. Українські військові навіть встановили рекорд ефективності їхнього застосування. «На 112 пострілів — 100 точних влучань у ціль», — повідомив Пентагон.
Протитанкові ракетні комплекси, які українці отримали від союзників, продовжують посилювати піхоту на полі бою. Командир 93-ї окремої бригади «Холодний Яр» Руслан Шевчук зазначає: «Ворог тепер обережніший, бо вже відчув наш спротив... Зокрема, завдяки новітнім зразкам протитанкової зброї малої дальності, які ми отримали від наших союзників, — Javelin, NLAW. Був випадок, наприклад, коли проти однієї роти вийшли 6 танків. За 10 хвилин бою три танки було знищено, а решта відступили. Думаю, коли знищено 50% сил ворога, що наступають, він втрачає бажання продовжувати наступ. »

Після успішної контратаки українських сил на півночі країни російське командування вирішило змінити тактику й зосередитися на наступі на сході України, зокрема на території Луганської та Донецької областей. Відтоді конфлікт переріс в артилерійську війну: Росія перейшла до використання важкої артилерії, щоб утримати території, захоплені на початковому етапі, та розпочати наступ на Донбасі. Там Російська Федерація може скористатися своєю перевагою в артилерії, оскільки в України закінчуються боєприпаси для систем радянських часів і вона очікує на нові західні системи. Як наслідок, Росія щодня випускає близько 60 000 артилерійських снарядів і ракет проти 5 000–6 000 з боку України. Саме тому військові запити України зросли — від пошуку менш дорогої стрілецької та протитанкової зброї до значно дорожчої артилерії та гусеничної техніки.
За заявою представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадима Скібіцького: «Зараз усе залежить від того, що [Захід] нам надасть. На кожні 10–15 російських артилерійських одиниць Україна має одну. Наші західні партнери передали нам близько 10% того, що мають».
Financial Times порівняла фактичний обсяг військової допомоги, наданої Заходом, із запитами України. За попередніми даними, найкраща ситуація з танками: союзники надали Україні понад 50% від запитаного обсягу — близько 270 танків із 500. Найгірша ситуація з постачанням реактивних систем залпового вогню. Україна запросила в партнерів близько 300 одиниць, але наразі отримала лише 50. Це шоста частина потреби. Україні також потрібно близько 1 000 гаубиць. Поки що виконано лише чверть запиту, тобто 250 одиниць.

Збройним Силам України також бракує якісної протиповітряної оборони, насамперед засобів ППО середньої та великої дальності, необхідних для захисту від крилатих ракет, які ворог запускає з великих відстаней з-за меж України. Йдеться про американський зенітний ракетний комплекс Patriot або американсько-норвезький NASAMS. Попередні поставки ПЗРК у поєднанні з майстерністю військових дозволили українцям стати загрозою для росіян у небі.
Юрій Кочевенко, офіцер 95-ї десантно-штурмової бригади, зазначає: «Росіяни вважали авіацію однією зі своїх переваг, але сильно недооцінили українську протиповітряну оборону. Для захисту українського неба активно використовуються ПЗРК вітчизняного виробництва й ті, які надали союзники: американські «Stinger», польські «Piorun», британські ПЗРК «Starstreak». До речі, «Starstreak» виявився дуже ефективним проти дронів. Ми щодня знищуємо російські БПЛА «Орлан». Ми підрізали ворогу крила, тепер наше завдання — виколоти йому «очі».
Однак артилерія залишається одним із вирішальних засобів ураження. Ключ до успіху на полі бою — поступовий процес нарощування технологічної переваги України над Росією. Артилерійські системи калібру 155 мм західного виробництва, які отримали Збройні Сили України, перевершують російські аналоги за точністю, скорострільністю та дальністю й виводять артилерійську війну на новий якісний рівень. Усі вони використовують стандартні 155-мм снаряди НАТО, що значно спрощує логістику: снаряди можуть надходити з будь-якої країни НАТО. А головне — вони здатні точно вражати цілі навіть на відстані 40 км. Тепер це радше війна високоточних засобів 4-го покоління проти засобів 3-го покоління, які має ворог. Іншими словами, якість і точність стрільби — проти кількості пострілів.
Відомий випадок, коли гаубиця M777 влучила в ціль із першого пострілу; у Збройних Силах України її недарма називають снайперською артилерією — 9 із 10 пострілів влучають у ціль. Ефективні дії української артилерії дозволили зірвати переправу військ агресора через річку Сіверський Донець поблизу села Білогорівка та розгромити дві батальйонні тактичні групи.
Українські артилеристи угруповання Об’єднаних сил також опанували французьку самохідну гаубицю Caesar на вантажному шасі, яка забезпечує виживання екіпажу та комфортні умови роботи. Час виконання вогневого завдання для Caesar — зайняти позицію, відкрити вогонь, змінити позицію — становить 3–5 хвилин, що дозволяє діяти за принципом «маневр — вогонь — маневр» і виключає постійне перебування на одній позиції. Так, для знищення групової цілі, що складалася з 2 танків, 2 БМД і вантажівки з боєприпасами для САУ, на відстані 22 км знадобилася лише 1 хвилина. Стрільба велася з темпом 4–5 пострілів за хвилину. Батарея із 6 САУ Caesar за місяць участі в бойових діях уже знищила 80 ворожих артилерійських гармат.

Однак експерти зазначають, що в артилерії важлива кількість, тому її швидкі подальші поставки є ключем до успіху України на фронті. Західні партнери пов’язують затримку передачі деяких одиниць техніки, особливо РСЗВ, із необхідністю навчити особовий склад українських сил перед роботою з ними. Поки немає достатньої кількості фахівців, передачу зразків озброєння вважають безглуздою.
За останніми повідомленнями міністра оборони України Олексія Резнікова, навчання військовослужбовців для опанування іноземної техніки триває з квітня, і вони вже навчилися використовувати 155-мм M777, FH-70, M109, Caesar і PzH 2000, M142 HIMARS, САУ Krab, а також бойові машини M113, FV-103, Bushmaster, Senator, Mastiff, Husky та Wolfhound. Отже, саме зараз Україна здійснює найшвидший перехід в історії від озброєння радянського зразка до зразків стандартів НАТО. У майбутньому Україна матиме велику кількість досвідчених фахівців, здатних ефективно використовувати найрізноманітніші види озброєння стандартів НАТО.
Українські посадовці вважають, що виробники також можуть отримати значну вигоду від передачі новітньої зброї завдяки її випробуванню в реальних бойових умовах і підтвердженню її ефективності безпосередньо користувачами. Такий досвід дозволить виробникам продавати свою зброю у великих обсягах і отримувати замовлення на роки вперед. Наприклад, завод Baykar Makina, який виробляє дрони Bayraktar, найближчим часом зосередить майже всі свої потужності на потребах Збройних Сил.
Надзвичайна ефективність української армії в боротьбі з противником, який її переважає, залишається її визначальною рисою, але її постачання тепер практично повністю залежить від підтримки західних союзників. Тому наслідки цієї війни залежатимуть не лише від боєздатності українців, а й від рішучості західних партнерів перемогти в битві за демократію.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську