

Поки російська армія бомбардує Україну та масово вбиває цивільних, ЄС продовжує щодня переказувати Росії від пів мільярда до мільярда євро, оплачуючи постачання нафти й газу.
Припинення закупівель російських вуглеводнів — найшвидший спосіб позбавити Путіна можливості фінансувати війну в Європі. Це рішення також матиме найкращий економічний ефект.
Непрямі втрати Європи від російської агресії проти України перевищують прямі втрати від ембарго на російську нафту й газ. ЄС може дозволити собі негайно запровадити це ембарго.
Збитки європейських країн від повної заборони імпорту енергоносіїв із Росії оцінюватимуться лише у 0,2–0,3% валового національного прибутку. Це означає, що кожен дорослий європеєць втратить у середньому 100 євро.
Втрати Німеччини від ембарго на російські енергоносії становлять від 0,5 до 3% ВВП, або приблизно 120–1200 євро на душу населення, що відповідає помірній рецесії та є меншим за економічні втрати від COVID.
Уряд Німеччини має достатньо фінансових ресурсів, щоб підтримати німецьких споживачів, субсидуючи підвищені витрати на енергію з альтернативних джерел і компенсуючи негативний вплив на виробництво та ринок праці, як це було під час рецесії, спричиненої COVID-19.
На Росію припадає лише 3% німецького імпорту, тоді як війна, що триває в Європі, порушує виробничі ланцюги та процеси (поки що переважно) у Східній Європі, на яку припадає значна частка європейської торгівлі.
Негайно запровадивши ембарго, економіки країн ЄС зможуть швидко адаптуватися й остаточно позбутися залежності від російського викопного палива, що усуне вразливість Європи до економічного шантажу Путіна. Аналіз центру Bruegel (Брюссель) свідчить, що наступної зими Європа зможе обійтися без російського газу й зіткнеться лише з тимчасовими проблемами за умови повної заборони постачання російської нафти й газу.

Відмова від ембарго спричиняє значно більші витрати. Війна Путіна в Україні — це насамперед людська трагедія, а також економічна катастрофа для Європи.
Тривала російська агресія проти України призведе до значно більших економічних втрат, ніж енергетичне ембарго, запроваджене проти Росії. Європа зіткнулася з найбільшою кризою біженців із часів Другої світової війни. Кількість біженців уже перевищила 4 мільйони й продовжує зростати.
За нинішніх цін на нафту Росія розв’яже свої бюджетні проблеми та проблеми платіжного балансу. Доходи від нафти й газу становлять основу російського бюджету. У 2021 році, за значно нижчих цін на нафту, прямі податки на вуглеводні становили 40% російського бюджету, до якого також надходили значні непрямі доходи від податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб і ПДВ.
Відсутність офіційного європейського ембарго дає Путіну світло в кінці тунелю. Сподіваючись на розв’язання проблеми з нафтовими доходами в середньостроковій перспективі, він має стимул продовжувати війну. Російський бюджет збалансований за ціни 44 долари за барель. Якщо доходи від нафти й газу продовжать надходити, Росія матиме профіцит бюджету.
Іноземні кошти, які Путін отримує від російських природних ресурсів, уже використовуються й надалі використовуватимуться для ведення війни в Європі.
Доходи від нафти й газу використовуватимуться для наймання найманців із третіх країн і закупівлі ключових компонентів для російських військових систем, які не виробляються всередині країни. Крім того, Путін намагатиметься використати ці надходження, щоб сіяти хаос і розкол у Європі для покращення своєї переговорної позиції.
Без доходів від експорту природних ресурсів російський бюджет стане дефіцитним. Путіну доведеться або скоротити грошове забезпечення військовослужбовців, або вдатися до друку більшої кількості грошей. Інфляція вже дуже висока (2% на тиждень), а ембарго на експорт значно її прискорить.
Вичерпання валютних надходжень у поєднанні зі зростанням інфляції підірве здатність Путіна підтримувати купівельну спроможність зарплат у його силовому секторі, а також зарплат законодавців і пропагандистських коментаторів — усі вони є ключовими опорами його репресивного режиму. Це унеможливить подальше ведення військової агресії за кордоном.
Повна переорієнтація експорту на Китай та інші напрямки вважається неможливою з огляду на обмеження транспортної інфраструктури та розмір європейського ринку, на який припадає половина російського експорту нафти й три чверті російського експорту газу.
Ембарго — це економічна необхідність, яка позбавить Путіна фінансових ресурсів для продовження війни. Будь-який інший політичний курс був би значно дорожчим і небезпечнішим.
Ембарго на російські енергоресурси стане остаточним свідченням єдності західних держав. Ембарго має залишатися чинним, доки Росія не надасть надійних гарантій того, що подальша агресія проти України чи інших країн виключена.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську