


Свобода судноплавства в Чорному морі, якій нині перешкоджає Російська Федерація, нерозривно пов’язана не лише із забезпеченням безпеки України, а й із запобіганням глобальній продовольчій кризі та досягненням регіональної стабільності. На диво, міжнародна спільнота зробила надто мало для розв’язання цієї проблеми й, схоже, ігнорує недоліки, закладені в чинних правових інструментах, а також політичні та військові рішення, уже застосовані в інших частинах світу.
25 лютого Посольство України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії надіслало вербальну ноту до Секретаріату Міжнародної морської організації (IMO). У документі зазначалося, що «… керуючись вимогами Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів (ISPS), Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження від 25 лютого 2022 року № 183-р “Про встановлення рівня охорони в морських і річкових портах України, портових засобах, на суднах, що мають право плавання під Державним прапором України”». Відтак українські порти було закрито для входу та виходу суден через встановлення виняткового рівня морської охорони MARSEC 3 (напад неминучий).
Як наступний крок Рада IMO провела позачергову сесію 10–11 березня, погодившись сприяти створенню, як тимчасового й невідкладного заходу, блакитного безпечного морського коридору для безпечної евакуації моряків і суден. Рада Безпеки ООН розглянула питання українських портів лише 19 травня й досі не вжила суттєвих заходів.
Найочевиднішою проблемою в реакції міжнародних інституцій є невизнання недосконалості ISPS. Він прямо вимагає від 148 держав — учасниць Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі «виявляти загрози безпеці та вживати превентивних заходів проти інцидентів, пов’язаних із безпекою суден або портових засобів, що використовуються в міжнародній торгівлі». Україна вжила таких превентивних заходів у межах своїх можливостей. Звісно, їх недостатньо проти значно переважаючих військово-морських сил загарбника. Крім того, Росія явно порушила статтю 225 Конвенції ООН з морського права 1982 року, поставивши під загрозу безпеку судноплавства. Досі в Міжнародному трибуналі з морського права не було розпочато жодного провадження проти Росії з цього приводу. І навіть якби це було зроблено, правові зусилля мало придатні для оперативного розв’язання цього питання та відновлення глобальної продовольчої безпеки.
Тим часом Рада Безпеки ООН могла б прагнути створити спеціальний допоміжний орган, уповноважений стежити за ситуацією із судноплавством у Чорному та Азовському морях. Однак цей крок може виявитися надто запізнілим і тому мати незначний вплив.
У 2019 році Сполучені Штати ініціювали створення Міжнародної структури забезпечення морської безпеки (IMSC) для захисту вільного руху торговельних потоків на Близькому Сході від загроз з боку Ірану, який діє дедалі напористіше. IMSC має власну оперативну групу — CTF SENTINEL — і штаб.
Як не дивно, проєкт об’єднує, серед інших, такі країни, як Естонія, Литва, Албанія та, з березня 2022 року, Румунія. Відсутність подібної ініціативи в Чорному морі видається нелогічною, особливо на тлі значно більших загроз та участі в IMSC Румунії — країни на чорноморському узбережжі.
Отже, доцільно розглянути можливість створення подібної коаліції охочих серед країн Чорноморського регіону для забезпечення тимчасового прикриття торговельних суден, що перевозять українське зерно за кордон.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську