У своїй статті для Warsaw Institute директорка з досліджень TDC Дарина Сидоренко проаналізувала прецедент порушення російськими дронами територіальної цілісності Польщі.
Вторгнення дронів до Польщі 10 вересня показало, як Росія може завдавати НАТО непропорційних витрат за допомогою недорогих систем, водночас сіючи сумніви через дезінформацію. Початкова реакція Альянсу продемонструвала солідарність, але також виявила вагання та розбіжності у сприйнятті загроз — саме ті слабкості, які Москва прагне використати.
Вимальовуються три пріоритети.
- По-перше, союзники мають наростити виробництво доступних систем протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема компонентів для протидії дронам, і закласти промислову стійкість у стратегію оборони.
- По-друге, протиповітряну оборону слід розглядати як спільний актив, інтегруючи українські оперативні інновації та забезпечуючи, щоб національне накопичення запасів не підривало підтримку Альянсу.
- По-третє, гібридним та інформаційним операціям необхідно протидіяти проактивно: Москва й надалі вестиме кампанії з просування наративів паралельно з кінетичними пробами. У відповідь на них потрібні стійка політична єдність і випереджальне стримування.
Надійність стримування НАТО вимірюватиметься тим, чи перетворяться ці уроки на тривалі інституційні зміни (промислові, оперативні та політичні), які зробили б інші можливі гібридні атаки безглуздими. Без такого розвитку подій наступна атака Росії може виявити прогалини там, де колись єдність була непохитною.
Читайте повну статтю у Warsaw Intitute.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську