3 хв читання
Це може змінити, переформатувати тактику бойових дій, зумовивши їхній тривалий, затяжний характер. У такому разі російська економіка зазнає подальшої рецесії, буде запроваджено нові санкції, зокрема проти золотовалютних резервів Російської Федерації вартістю 132 мільярди доларів. Щоб затягнути війну, Росія вигадає привід для виправдання повної мобілізації, адже людський ресурс, кинутий на війну з Україною, стрімко вичерпується.
Якщо Росія зважиться на затяжну війну, посівну кампанію в Україні буде зірвано. Уже зараз неможливо проводити сільськогосподарські роботи у звичних обсягах, а розширення географії бойових дій, неминуче за такого сценарію, поставить під загрозу безпеку врожаю. Тому вже цього року світ зіткнеться з великою проблемою продовольчої безпеки, а деякі країни опиняться на межі голоду.
Загроза радіоактивного забруднення Європи. Росія веде бойові дії поблизу Чорнобильської атомної електростанції, внаслідок обстрілів тривають пожежі в радіоактивних лісах. Уже концентрація цезію та стронцію в Київській області перевищує допустимі норми. Кремль наражає все людство на безпрецедентний ризик і не усвідомлює можливих наслідків.
Росія відчайдушно шукає привід, який виправдає загальнонаціональну мобілізацію. Це може бути провокація з хімічною зброєю, теракт або масований обстріл, провину за який покладуть на Україну. Росія прагне масових жертв серед росіян: їхня кількість має сягати сотень або тисяч — і вона може зважитися на цей кривавий злочин, щоб продовжити війну.
Усередині російської правлячої еліти назріває розкол. Кремль зайшов надто далеко у своїй кривавій військовій авантюрі, і Путін неминуче шукатиме винних. Зокрема, широко обговорюється зникнення з телеекранів міністра оборони Російської Федерації С. Шойгу. Вважається, що найближчим часом у Росії відбудуться масові звільнення керівників тих структур і військових підрозділів, які прямо чи опосередковано залучені до війни з Україною. У будь-якому разі це призведе до змін у характері бойових дій, а можливо, і політичного діалогу.
Росія поступово посилюватиме цензуру, придушуватиме гласність і вільнодумство. Поточна суспільно-політична ситуація в Російській Федерації сприяє її перетворенню на аналог СРСР часів правління М. Хрущова, коли існували значні внутрішні репресії та пряме протистояння із Заходом на глобальному рівні. Путін спочатку недооцінив реакцію Заходу на свою агресію проти України й тепер вирішив іти до кінця, доки не буде досягнуто бажаного Кремлем результату війни або він не зазнає втрат, які унеможливлять продовження війни.
Країни Східної Європи перебувають у найбільшій небезпеці початку справжньої війни з 1945 року, особливо Польща, країни Балтії та Молдова. Російська військова стратегія передбачає атаки на ланцюги постачання НАТО з військовою допомогою для України, а також розміщення російських військ на кордоні з Придністров’ям. Росія хоче повністю відрізати Україну від моря та створити квазідержаву від ПМР до Харкова. Якщо це вдасться, росіяни створять провокацію, щоб виправдати вторгнення до Молдови та Румунії з подальшим виходом до Болгарії. Путін поставив за мету повернути під контроль Москви ті країни, які колись перебували в орбіті впливу Російської імперії/СРСР.
Росія повсюдно використовує брехню та дезінформацію. Усупереч словам Путіна про те, що «Росія не має на меті окупувати територію України», дії російських військ є класичною окупацією та створенням необхідних передумов для швидкої інтеграції окупованих територій в економічний, логістичний, науковий, освітній та інформаційний сектори Російської Федерації. Кремль застосовує ту саму стару тактику Російської імперії: поступове поглинання прилеглих територій. Такий самий сценарій чекає на Польщу, країни Балтії, Молдову, якщо російська військова агресія пошириться на ці країни.
Тактика Китаю полягає в очікуванні, доки визначиться переможець. КНР озвучуватиме проросійські наративи, але відкрито не підтримуватиме Кремль. Пекін зацікавлений у послабленні як Росії, так і Заходу, а війна є ідеальним геополітичним штормом.
Російська економіка стикається з наступним етапом занепаду. Прогнозується, що після розпаду СРСР російська економіка поступово повернеться до стану 90-х років. Усі зусилля буде спрямовано на самозабезпечення, а в тих сферах, де це неможливо, — на відмову. Водночас у разі «заморожування» війни деякі західні компанії намагатимуться знайти лазівки для повернення до Росії.
Цей текст автоматично перекладено з англомовного оригіналу, який досі доступний при зміні мови сайту на англійську
